Грузія все частіше страждає від зміни клімату. Держава має активніше вирішувати питання готовності до можливих катастроф.
Усерпні Грузія пережила кілька аномальних явищ, спричинених зміною клімату. 3 серпня на високогірному курорті Шові сталася одна з найгучніших трагедій за останні роки: зсув зсуву. Cелевий потік, що накрив популярне для відпочинку селище, забрав життя понад 30 людей і покалічив долі багатьох, що втратили рідних, близьких, друзів. Однією з причин того, що сталося, стала зміна клімату, проте громадські організації також звернули увагу на неготовність влади як передбачити, так і оперативно впоратися зі стихійними лихами.
Пізніше, 29-30 серпня, Тбілісі накрила найсильнішу зливу. За заявами Національного агентства довкілля, обсяг опадів, які випали за вечір у столиці Грузії, вдвічі перевищив показник під час повені 13 червня 2015 року. Тоді внаслідок розливу річки Вака загинуло щонайменше 20 людей, а зоопарк Тбілісі був зруйнований – звірів довелося ловити по всьому місту.
Причини зсуву в Шові
Аналіз супутникових даних показав активне танення снігу в районі зсуву ґрунту за тиждень до трагедії. Також через довгострокове танення льодовика внаслідок зміни клімату сталося накопичення селево-зсувних умов у долині річки. Сукупність цих чинників і стала причиною утворення потужного селевого потоку, який і спричинив трагедію.
Національне агентство довкілля в офіційній заяві з приводу трагедії також наголосило на ролі танення льодовиків, але кілька разів зазначало, що подібні зсуви раніше в районі Шові не фіксувалися і тому не очікувалися.
Про те, що процес танення льодовиків йде інтенсивно, відомо більше п’яти років.
Таким чином, за даними офіційних і незалежних джерел, причиною зсуву стали аномальні явища, викликані зміною клімату. Але ці явища не можна назвати несподіваними – їм передував довгий період деградації льодовиків Кавказу . Як зазначив грузинський геолог Леван Тієлідзе, ще в 2018 році зсув, що зійшов, розташовувався в стабільній зоні льодовика. Але за шість років ця ділянка льодовика Тбілісо практично розтанула, що призвело до обвалу гірських порід. Про те, що процес танення йде інтенсивно, відомо більше п’яти років.
Аналіз льодовиків Кавказу, який проводили геологи, наочно показував інтенсивні процеси танення, що, зокрема, призводило до вивільнення водних мас та зміни ландшафту. У тому числі до активізації зсувів.
З одного боку, вода, що вивільнилася в результаті танення льодовиків, є ресурсом для місцевих співтовариств, екосистем і гідроелектроенергетики, з іншого – вона таїть у собі значну небезпеку, оскільки може призвести до обвалу гірських порід, сходу сіли, затоплення територій. Якщо до цього додати високі обсяги опадів, які цього року випали в Грузії, і високі температури, то виходить небезпечне поєднання, яке і призвело до трагедії.
Проведені дослідження показали, що за останні п’ять десятиліть льодовик Тбілісо втратив 31,5 відсотка своєї площі. Очевидно, що з оголенням гірських порід і за високих температур танення в літній період зростатиме, що з високою ймовірністю призведе до нових зсувів. Важливо також пам’ятати, що Буба та Тбілісо – це не єдині льодовики Грузії. Небезпека може торкнутися всіх високогірних регіонів країни.
Небезпека може торкнутися всіх високогірних регіонів країни
Окрім танення гірських льодовиків, експерти називають ще кілька причин трагедії: вирубування лісів, а також відсутність системи раннього сповіщення та ефективних методів порятунку під час природних катастроф.
Ліси справді є важливим елементом адаптації до зміни клімату та профілактики зсувних процесів. Дерева не лише стримують гірські породи, зміцнюють береги річок, а й можуть виконати роль буферної зони у разі загрози зсуву. Стійкий здоровий ліс здатний захистити населені пункти, також надавши захист від селів.
Як показує ресурс Global Forest Watch, останніми роками в Грузії справді збільшилася вирубка лісів. Причому якщо в масштабах усієї країни вона не така помітна, то окремі регіони значно страждають від інтенсивнішого зникнення дерев. Проте говорити про тенденцію зникнення лісів у Грузії (поки що) не можна. Так, за період з 2000 до 2022 року втрати лісу становили 18 тис. га при відновленні 93,5 тис. га. Більшість лісів – 3,4 млн га – збереглася у статусі стабільності.
У районі Шові протягом останніх десятиліть не було великомасштабних вирубок, які могли б призвести до суттєвої деградації лісів або не дозволили їм виконувати захисну від зсувів роль. Навпаки, внаслідок зміни клімату та потепління дерева починають підніматися вище у гори.
Відсутність сталого планування та хаотичне землекористування є, можливо, одними з головних проблем у Грузії на шляху адаптації до зміни клімату.
Не скасовує необхідності проведення окремого аналізу те, як котеджна забудова могла вплинути формування русла річки. Чи не було створено умов, сприятливих для накопичення селевого потоку внаслідок розвитку інфраструктури? Відсутність сталого планування та хаотичне землекористування є, можливо, одними з головних проблем у Грузії на шляху адаптації до зміни клімату.
Чи можна було уникнути трагедії?
Мабуть, це головне питання, яке викликало суперечки між урядом та представниками громадянського суспільства. У перші ж дні після трагедії грузинські громадські організації та активісти піддали критиці дії уряду щодо попередження та запобігання катастрофі.
Зокрема, звертається увага на наявність лише двох рятувальних вертольотів та неукомплектованість рятувальної техніки. Також уряд було розкритиковано за повільність у реагуванні.
Наскільки ефективним за часом було реагування, складно коментувати. Однак ймовірність сходу зсуву в долині річки, що утворюється льодовиками, що інтенсивно тануть, у серпні, коли швидкість танення найбільш висока, можна було очікувати. Якщо не 3 серпня 2023 року, то другого дня. Можливо, за місяць чи рік. Це не було цілковитою несподіванкою.
Відсутність координації між науковцями та державними установами, системи моніторингу та раннього сповіщення про катастрофи, неукомплектованість рятувальною технікою (наявність лише двох вертольотів замість чотирьох) – усі ці питання громадянське суспільство поставило офіційним інститутам та уряду та потребувало їх негайного вирішення.
За належного рівня моніторингу та моделювання, за високої поінформованості населення та спеціальних служб трагедію можна було б якщо не уникнути, то принаймні зменшити її наслідки. Більш детальне безперервне дослідження льодовиків дало б інформацію про можливість зсуву. У свою чергу, знання про те, що йдуть процеси танення, викликані зміною клімату, дозволило б уважніше ставитись до курортної зони. Наприклад, розробити план дій у разі сходу зсуву або зміцнити береги річки для запобігання розвитку селевого потоку. Саме ці завдання мають стати пріоритетними для Грузії вже сьогодні.
Катастрофа в Шові стала найгучнішим ударом у дзвін змін клімату, проте дзвін у вигляді аномальних природних явищ, будь то спека чи дощі, ми чутимемо все частіше по всьому світу. Ми повинні адаптуватися та бути готовими до можливих катастроф. Ця готовність не означає жити у страху чи паніці. Вона означає більш детальне вивчення можливих наслідків та пошук рішень. Держави повинні активніше порушувати питання адаптації до зміни клімату. Відбуватись це має як на рівні уряду, так і на рівні громадянського суспільства.
Автор: Олексій Овчинніков (Alexej Ovchinnikov) – екологічний та кліматичний журналіст та експерт, редактор UWEC Work Group, учасник Зеленої мережі (Білорусь), випускник Oxford Journalism Climate Network.
Джерело: IPG-Journal, ЄС
