За результатами другого дня державного візиту до Москви голови КНР Володимир Путін і Сі Цзіньпін дали прес-конференцію, з якої стало зрозуміло, що жодних домовленостей щодо припинення війни в Україні не досягнуто – або ці домовленості такі, що Путін і Сі вирішили не говорити про них привселюдно.
Для Сі Цзіньпіна це перший офіційний закордонний візит після його переобрання на посаду голови КНР. Для російського президента це перша зустріч із закордонним лідером після того, як Міжнародний кримінальний суд 17 березня видав ордер на його арешт у рамках справи про незаконну депортацію українських дітей з окупованих українських територій до Росії, пише ВВС.
У ході візиту китайський лідер запросив Володимира Путіна відвідати Китай “в зручний для нього час цього року”. Газета Washington Post назвала це запрошення “демонстрацією підтримки” Росії.
Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен, коментуючи візит Сі Цзіньпіна до Москви, звинуватив лідера Китаю в забезпеченні Путіну “дипломатичного прикриття” для скоєння Росією злочинів, подібних до тих, за фактом яких був виданий ордер МКС.
На прес-конференції після переговорів Путін згадав про мирний план Китаю, який, за його словами, може бути взятий за основу для врегулювання “коли до цього будуть готові Захід та Київ”. Експерти, з якими поговорила Бі-Бі-Сі, називають китайський план “не призначеним для використання”.
Сам Сі Цзіньпін вкотре повторив, що Пекін керується принципами статуту ООН і за “українською кризою” займає неупереджену позицію та виступає за мир та діалог.
Після переговорів у Кремлі, які тривали три години, було заявлено, що лідери підписали 14 документів і дві спільні заяви – про “поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії РФ і Китаю” та про план “розвитку ключових напрямів російсько-китайського економічного співробітництва до 2030 року. року”.
Володимир Путін заявив, що Росія готова нарощувати постачання природного газу та нафти до Китаю. За його словами, сторони також обговорили проект газопроводу “Сила Сибіру-2”. Були сказані чергові слова про кратне зростання співробітництва між РФ та КНР, зокрема – у фінансовій та транспортних сферах. Крім того, Путін заявив про можливості для суттєвого нарощування експорту з РФ м’яса та зерна до Китаю.
“Китайська ресурсна колонія”
До початку офіційних переговорів китайський лідер зустрівся із російським прем’єром Михайлом Мішустіним. За словами російського прем’єра, товарообіг між країнами за минулий рік зріс майже на третину і становив майже 190 млрд. доларів. 2023 року Кремль розраховує довести товарообіг між Росією та Китаєм до 200 млрд доларів.
Російський прем’єр підкреслив, що Москва особливо зацікавлена у співпраці з КНР у високотехнологічних сферах: у тому числі у космічних дослідженнях, авіабудуванні та машинобудуванні.
Газета Financial Times з посиланням на джерело, близьке до Кремля, відзначила зростаючу залежність Росії від Китаю. За словами джерела видання, Росія перетворюється на сировинний придаток Китаю.
“Логіка подій підказує, що ми повністю стаємо китайською ресурсною колонією. Наші сервери будуть від Huawei. Ми станемо основними постачальниками до Китаю всього. Вони отримуватимуть газ із “Сили Сибіру”, – зазначив співрозмовник FT.
Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Марія Шагіна в інтерв’ю Financial Times також наголосила на посиленні асиметричності російсько-китайських відносин після введення санкцій щодо Москви.
“Важко приховати той факт, що Росія наразі молодший партнер”, – сказала вона.
При цьому, за її словами, Пекін вважає за краще діяти обережно, щоб уникнути ризику введення санкцій, і відправляє напівпровідники до Росії через Туреччину та ОАЕ.
Китаїст Михайло Коростиков зазначає, що Пекін зацікавлений у освоєнні російського ринку, залишеного західними компаніями. Разом із Сі до Москви приїхали представники великого бізнесу, які зацікавлені у закріпленні досягнутих за минулий рік результатів.
“Наприклад, з 14 брендів автомобілів, що залишилися на російському ринку, 11 – китайські, частка китайських смартфонів на російському ринку досягла 75% проти 50% роком раніше, будівельної техніки – 70% проти 40% роком раніше, ноутбуків – 40%”, – говорить Коростиков .
Крім того, за словами Коростикова, Сі Цзіньпін хотів “побачити на власні очі результати політики Росії щодо протистояння Заходу, винести з цього уроки на майбутнє”.
“Проти Китаю поступово вводяться ті самі обмеження, що й проти Росії, тільки повільніше”, – говорить експерт.
На думку Коростикова, Москва поки що успішно тримається в економічній та фінансовій блокаді проти 60% світового ВВП: російська економіка скоротилася в 2022 році менш ніж на 2,5%, експорт в інші країни зріс більш ніж на 8%, усередині країни не помітно дефіциту товарів , а безробіття взагалі виявилося на історично низькому рівні – через мобілізацію та еміграцію з країни.
“Мирний план не призначений для використання”
Напередодні, 20 березня, відбулася неформальна зустріч Володимира Путіна та його китайського колеги, яка тривала 4,5 години. На відкритій частині розмови Путін заявив, що Росія з повагою ставиться до ініціатив Китаю щодо мирного врегулювання в Україні та уважно ознайомилася з китайським планом.
У річницю російського вторгнення в Україну Китай представив план мирного врегулювання конфлікту Росії та України, який складався з 12 пунктів, серед яких “припинення бойових дій”, “відновлення прямого діалогу”, “повага до суверенітету всіх країн”, “припинення односторонніх санкцій”.
Західні країни поставилися до цього плану скептично, наголошуючи, що Пекін зазвичай схильний підтримувати рішення та позицію Кремля.
Китаїст Михайло Коростіков вважає, що китайський мирний план щодо врегулювання російсько-українського конфлікту “не займає жодного місця на порядку денному цього візиту”.
“Це дуже поверховий документ, за допомогою якого Китай комунікує свою позицію в США і країни, що розвиваються. Він не призначений для виконання, ніхто не чекав, що його сприйматимуть всерйоз. Його основне завдання – показати незахідним країнам, що необов’язково обирати між Заходом і Росією. у цьому конфлікті можна залишитися осторонь і закликати до миру, торгуючи з обома”, – каже Бі-бі-сі експерт.
Напередодні аналітики ISW зазначали, що перспективи постачання Китаєм військового обладнання до Росії залишаються неясними. У вівторок, поки Путін і Сі вели переговори, генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання летальної зброї до Росії. “Ми не бачили жодних доказів того, що Китай постачає смертоносну зброю до Росії, але ми бачили деякі ознаки того, що був запит з боку Росії і що це питання розглядається китайською владою в Пекіні”, – цитує Столтенберга Reuters.
“Китай не повинен надавати летальну допомогу Росії, це означатиме підтримку незаконної війни”, – зазначив генсек НАТО.
21 березня газета New York Times повідомила, що з початку війни Китай поставив до Росії безпілотники та комплектуючі до них сумарною вартістю $12 млн. Як пише видання, йдеться про 70 китайських експортерів, які постачали до Росії безпілотники 26 різних моделей. Одна з таких компаній – DJI – заперечує такі поставки та стверджує, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну DJI має протоколи, що підтверджують, що вона не порушує санкції США.
Прем’єр Японії несподівано прибув до Києва та відвідав Бучу
У день офіційних російсько-китайських переговорів у Москві до Києва з неоголошеним раніше візитом прибув прем’єр Японії Фуміо Кісіда. Інформація про запланований візит Кісіди трималася у суворому секреті.
У понеділок, 20 березня, японський прем’єр проводив переговори з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді у Нью-Делі. Передбачалося, що після візиту до Індії він вирушить додому. Однак, як повідомив японський мовник NHK, з Індії Кісіда відлетів до Польщі, звідки поїздом приїхав до України.
Як зазначає NHK, це перший від часу закінчення Другої світової війни візит прем’єр-міністра Японії до країни, на території якої ведуться бойові дії.
МЗС Японії пояснило, що візит Фуміо Кісіди в Україну необхідний для того, щоб висловити президентові країни Володимиру Зеленському “повагу за мужність та стійкість українського народу”.
Прем’єр Японії під час візиту відвідав Бучу – передмістя Києва, яке було навесні минулого року під контролем російських військових. Після їхнього відходу в Бучі було виявлено безліч тіл убитих мирних жителів. Росія продовжує наполегливо заперечувати причетність своєї армії до військових злочинів, незважаючи на численні свідчення цього.
У Бучі Кісіда поклав вінок біля церкви і вшанував пам’ять загиблих хвилиною мовчання. “Світ був вражений, коли рік тому в Бучі було вбито безневинних мирних жителів […] Я хотів би висловити співчуття всім жертвам і постраждалим від імені громадян Японії. Японія і надалі докладатиме величезних зусиль для відновлення миру в Україні”, – сказав прем’єр-міністр.
Японія після початку російського вторгнення до України підтримує Київ. Як і всі країни “великої сімки”, Японія ввела санкції проти Росії, проте до цього дня Кісіда залишався єдиним серед лідерів G7, який не відвідав Україну після початку російської агресії.
