Від полювання на цілі до затримання порушників санкцій – війна з Росією стає дедалі більш високотехнологічною
Напередодні ракетного обстрілу Антонівського мосту, життєво важливого дорожнього переходу з окупованого Херсона на східний берег Дніпра, співробітники спецслужб ретельно вивчили низку спеціальних доповідей. Це було літо 2022 року, і Росія дуже покладалася на міст для поповнення запасів своїх військ на захід від Дніпра. Звіти містили дослідження двох речей: чи не призведе руйнування мосту до паніки серед російських солдатів або їхніх родин, які залишилися вдома? І, що більш важливо, як український уряд може максимізувати удар по моральному духу, створивши “певне інформаційне середовище”?
Так Святослав Гніздовський, засновник Інституту відкритих умів (omi) у Києві, описує роботу, яку його дослідницька група провела, генеруючи ці оцінки за допомогою штучного інтелекту (ai). Алгоритми просіяли океани контенту російських соціальних медіа та соціально-економічних даних про різні речі – від споживання алкоголю та переміщення населення до пошукових запитів в Інтернеті та споживчої поведінки. АІ співвідносила будь-які зміни з еволюцією настроїв російських “лоялістів” і лібералів щодо потенційної долі солдатів їхньої країни.
Ця надзвичайно чутлива робота продовжує формувати важливі рішення України щодо перебігу війни, каже пан Гніздовський. Це включає потенційні майбутні удари по російському Керченському мосту, який є єдиним прямим сухопутним сполученням між Росією і Кримом.
Озброєні ChatGPT
Україна, яку Росія переважає в озброєнні, все частіше шукає переваги за допомогою штучного інтелекту, застосовуючи цю технологію в різні способи. Український полковник, який бере участь у розробці озброєнь, каже, що розробники безпілотників часто звертаються до Chatgpt як до “відправної точки” для інженерних ідей, таких як нові методи зменшення вразливості до російського глушіння. Іншим військовим застосуванням ai, за словами полковника, який побажав залишитися невідомим, є ідентифікація цілей.
Оскільки солдати і військові блогери мудро стали більш обережними у своїх публікаціях, прості пошуки будь-яких ознак розташування військ стали менш плідними. Однак, поглинаючи пачки зображень і тексту, АІ-моделі можуть знайти потенційні підказки, з’єднати їх разом і потім припустити ймовірне місце розташування системи озброєння або військової формації. За словами Максима Зражевського, аналітика компанії “Мольфар”, розвідувальної компанії з офісами в Дніпрі і Києві, завдяки такому підходу “збирання пазлів” з використанням АІ, зазвичай знаходять від двох до п’яти цінних цілей щодня. Після виявлення ці розвідувальні дані швидко передаються українській армії, в результаті чого деякі цілі знищуються.
АІ допомагає таргетуванню й іншими способами. SemanticForce, литовська фірма з офісами в Києві та Тернополі, місті на заході України, розробляє моделі, які у відповідь на текстові підказки ретельно аналізують онлайн або завантажені текст і зображення. Багато клієнтів SemanticForce використовують систему на комерційній основі для моніторингу настроїв громадськості щодо своїх брендів. Molfar, однак, використовує модель для нанесення на карту районів, де російські війська, ймовірно, мають низький моральний дух і недостатнє постачання, що може зробити їх більш легкою мішенню. АІ знаходить підказки на фотографіях, в тому числі знятих безпілотниками, а також у повідомленнях солдатів у соціальних мережах.
Він також збирає підказки про слабкі місця російської армії, використовуючи хитромудрий проксі-сервер. Для цього “Мольфар” використовує штучний інтелект SemanticForce для створення звітів про діяльність російських волонтерських груп, які збирають кошти і готують продуктові набори для найбільш нужденних ділянок фронту. Алгоритми, за словами Мольфара, добре справляються з відсіюванням потенційно оманливих дописів ботів. (Акаунти з різкими політичними фліпперами – одна з підказок). Аналітики фірми іноді доповнюють цю розвідку, використовуючи програмне забезпечення, яке маскує походження телефонного дзвінка, щоб російським волонтерським групам могли зателефонувати співробітники, які видають себе за росіян, що бажають зробити свій внесок. Десять з 45 аналітиків компанії працюють над визначенням цілей і роблять це безкоштовно для українських сил.
Є ще контррозвідка. Використання штучного інтелекту допомагає українським шпигунам виявляти людей, яких Олексій Данілов, донедавна секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО), описує як “схильних до зради”. Пропозиції заробити на геолокаційних знімках інфраструктури та військових об’єктів часто надходять на телефони українців, розповідає Дмитро Золотухін, колишній заступник міністра інформаційної політики України. Нещодавно він сам отримав одне з таких повідомлень. Він додає, що людей, які намагаються працювати на цьому “ринку розвідувальних послуг”, регулярно затримує українська розвідка СБУ.
Використовуючи AI від американської фірми Palantir, українська контррозвідка шукає зв’язки у розрізнених масивах даних. Уявіть собі, наприклад, розлученого боржника, який ризикує втратити квартиру та опіку над дітьми, який відкриває рахунок в іноземному банку, і його телефон був виявлений біля місця, яке згодом було обстріляне ракетами. На додаток до такого точкового з’єднання, AI виконує “аналіз соціальних мереж”. Якщо, скажімо, гіпотетичний розлучений має сильні особисті зв’язки з Росією і почав приймати дзвінки від когось, чий телефон свідчить про вищий соціальний статус, то AI може підвищити його оцінку ризику.
Результати оцінок ai взаємодій між вузлами мережі вражають вже більше десяти років. Крістіан Густафсон, колишній офіцер британської розвідки, який консультував Міністерство внутрішніх справ Афганістану в 2013 році, розповідає про затримання кур’єра, який перевозив пачки готівки для талібів. За його словами, їхні подальші телефонні розмови “висвітлили всю схему”. З тих пір алгоритмічні досягнення для обчислення таких речей, як “центральність зв’язку”, міра впливу, роблять ті дні, за словами іншого колишнього офіцера розвідки, “досить примітивними”.
Крім того, мережевий аналіз допомагає українським слідчим виявляти порушників санкцій проти Росії. За словами джерела, пов’язуючи дані в суднових реєстрах з фінансовими записами, що зберігаються в інших місцях, програмне забезпечення може “пробити корпоративну завісу”. Пан Золотухін каже, що хакери надають українським відомствам “абсолютно величезні” сховища викрадених бізнес-даних. Це є знахідкою для боротьби з порушенням санкцій.
Конструктор
Використання штучного інтелекту розвивається вже певний час. У листопаді 2019 року президент України Володимир Зеленський закликав до масового використання цієї технології в інтересах національної безпеки. Результатом стала стратегічно орієнтована модель, створена і керована NSDC, яка поглинає текст, статистику, фотографії та відео. За словами Андрія Зюзя, керівника апарату NSDC, до неї надходить широкий спектр інформації, в тому числі й отриманої хакерами, яка називається “Центр операцій з оцінки загроз” (cota). Модель відстежує ціни, використання телефонів, міграцію, торгівлю, енергетику, політику, дипломатію і військові події аж до зброї в ремонтних майстернях.
Оператори cota називають цю модель “конструктором”. Це тому, що вона також вбирає в себе результати роботи менших моделей, таких як програмне забезпечення Palantir і Delta, що є програмним забезпеченням для поля бою, яке підтримує рішення української армії щодо маневрів. “Загальна картина”, яку дає cota, дає вищим посадовим особам рекомендації з чутливих питань, включаючи мобілізаційну політику, – каже Микола Добиш, головний технолог НЦУР. Пан Данилов зазначає, що Володимир Зеленський був поінформований про оцінки ЦДАКР понад 130 разів, один раз – о 10 ранку в день повного вторгнення Росії. Доступ до частин (або “схем”) cota надається і деяким іншим групам, зокрема страховикам, міністерствам закордонних справ та Міністерству енергетики США.
Українські AI-зусилля отримують вигоду від широкої готовності суспільства надавати дані для військових зусиль. Громадяни завантажують фотографії з географічними тегами, що потенційно можуть бути корисними для оборони країни, в урядовий додаток “Дія”. Багато компаній надають Mantis Analytics, львівській фірмі, операційні дані про різні речі – від запізнення доставки до роботи кол-центру та увімкнення охоронної сигналізації. Отримувачами оцінок функціонування суспільства від платформи є міністерство оборони та компанії, які прагнуть краще використовувати власні ресурси безпеки.
Наскільки все це, зрештою, вплине на ситуацію, поки що незрозуміло. Еван Платт з київської неурядової організації “Нульова лінія”, яка забезпечує війська спорядженням і проводить час на фронті, вивчаючи ефективність бойових дій, описує використання Україною АІ як “світлу пляму”. Але є й занепокоєння. Одне з них полягає в тому, що ентузіазм щодо певних застосувань АІ в сфері безпеки може відволікти ресурси, які могли б принести більше користі в інших сферах. Надмірна віра в ШІ – ще один ризик, і деякі моделі на ринку, безумовно, переоцінені. Більш драматично, чи може ШІ виявитися чистим негативом для ефективності України на полі бою?
Дехто так вважає. Один з них – Джон Аркілла, почесний професор Військово-морської аспірантури в Каліфорнії, який написав впливові книги про ведення війни і консультував керівництво Пентагону. Найбільших успіхів Україна досягла на початку війни, коли децентралізовані мережі невеликих підрозділів заохочували до імпровізації. Сьогодні ж, на його думку, український “конструкторський процес” централізує процес прийняття рішень, гасячи творчі іскри “на периферії”. Його оцінка відкрита для дискусії. Але, як мінімум, вона підкреслює важливість людського судження про те, як використовувати будь-яку технологію.
