Хто з кандидатів першим вступить до ЄС? Яка підтримка в України? Чому Євросоюзу вигідний прийом нових членів? Коли покращиться добробут країн-кандидатів? Усе це обговорювали на саміті ЄС у Гранаді.
На неформальному саміті Європейського Союзу в Гранаді в п’ятницю, 6 жовтня, лідери країн ЄС обговорили його майбутнє. Зустріч поклала початок великій і складній дискусії про стратегію розширення Євросоюзу. І йшлося не лише про те, що мають виконати країни-кандидати, серед яких Україна, Молдова та Грузія, для вступу до Євросоюзу, а й як має підготуватися до розширення він сам.
Наприклад, які реформи має провести, які нові закони ухвалити, як фінансуватиметься це розширення. Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) вважає, що ЄС доведеться відмовитися від принципу одностайності в зовнішній і податковій політиці та надалі вирішувати все більшістю голосів. Він також пропонує визначитися з майбутнім розміром Єврокомісії та розподілом місць у Європарламенті, а не “просто розширювати Єврокомісію і винаходити нові міністерства”.
Євросоюз – “не закритий клуб”
Поки що йдеться про те, що наступне розширення має відбутися 2030 року. Деякі лідери, наприклад прем’єр-міністр Естонії Кайя Каллас, вважають, що це пізно. “Зі свого боку ми повинні бути готові до 2030 року. Нам потрібно прискоритися. Минуло багато років відтоді, як ми востаннє прийняли до ЄС нову країну”, – каже вона. На думку Каллас, маленькі країни, такі як Чорногорія, Євросоюзу вдасться впровадити майже непомітно для себе, тоді як великі потребуватимуть великої роботи. Тому її пропозиція полягає в тому, щоб почати з прийому невеликих країн і продемонструвати, що ЄС – “не закритий клуб”. Останній етап розширення пройшов у Євросоюзі десять років тому, коли до нього прийняли Хорватію.
Однак вступ до ЄС ґрунтується не на розмірі, а виключно на заслугах, наголосив голова Європейської ради Шарль Мішель. А терміни – це стимул до того, щоб вчасно виконати необхідні умови, вважає він: “Правильно буде встановити дату, до якої кожен має виконати свої зобов’язання”. При цьому зобов’язання мають виконати не тільки кандидати, а й Євросоюз, вказав він.
На думку Мішеля, щоб підготуватися до розширення, ЄС важливо відповісти на три запитання: “що ми хочемо робити разом, тобто якими є наші пріоритети та спільна політика?”, “як ми платитимемо за розширення? – складне питання, коли йдеться про гроші, це завжди важко” і “як ми ухвалюватимемо спільні рішення?”. Нинішній саміт він назвав відправною точкою для цього, а як термін для вироблення відповідей назвав літо 2024 року.
Мета ЄС – зміцнення обороноздатності
Що стосується пріоритетів і загальної політики, то на тлі війни Росії проти України лідери в Гранаді вирішили “зміцнювати оборонну готовність та інвестувати в оборонний потенціал, розвиваючи технологічну і промислову базу” Євросоюзу. “Ми також зосередимося на військовій мобільності, стійкості в космосі та протидії кібернетичним і гібридним загрозам, а також іноземним інформаційним маніпуляціям на території всього Євросоюзу”, – сказано в прикінцевій декларації саміту. Найближчими тижнями Єврокомісія представить стратегію розвитку оборонної промисловості, пообіцяла на саміті її голова Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).
Також було вирішено розвивати єдиний ринок ЄС, забезпечити доступ громадян до недорогої енергії, підвищити енергетичний суверенітет Євросоюзу і знизити залежність від зовнішніх акторів в інших ключових сферах. При цьому розширення ЄС – це геостратегічна інвестиція в мир і безпеку, переконані його члени.
Розширення підтримують усі
Для Європи розширення – це прекрасно, каже прем’єр-міністр Ірландії Лео Варадкар, насамперед для зміцнення цінностей, на яких заснований Євросоюз: “Воно допомагає закріпити демократію, гарантувати права людини і сприяє зростанню європейської економіки. Тому я вітаю розширення ЄС, не тільки за рахунок України, а й балканських країн”.
У спільній заяві прийом нових держав до Євросоюзу назвали “рушійною силою для поліпшення економічних і соціальних умов життя європейських громадян і скорочення нерівності між країнами”.
“Вікно можливостей швидко закриється”
“Коли ті країни, які ми зараз підтримуємо фінансово, увійдуть до ЄС, відбудеться конвергенція, і добробут цих країн підвищиться, тож їм уже не буде потрібна така велика підтримка”, – каже Кайя Каллас. Вона назвала Естонію позитивним прикладом того, як завдяки членству в Євросоюзі зріс добробут країни та її мешканців: під час вступу до ЄС у 2004 році ВВП Естонії становив 48% від середнього ВВП у країнах Євросоюзу, а зараз він сягнув 80%.
“Нам довелося провести багато дуже важких реформ, потрібна була велика воля суспільства, щоб витримати це, але ми це зробили, і жодних знижок у цьому відношенні ні для кого не передбачається”, – попереджає прем’єр. Виходячи зі свого досвіду вона вказала, що вікно можливостей, “коли суспільство готове терпіти біль від цих реформ”, швидко закривається. “І якщо ми ним не скористаємося, якщо ці країни не позбудуться корупції, то може бути важко”, – вважає вона. Тож майбутні члени ЄС мають активізувати свої зусилля з проведення реформ, зокрема, у сфері верховенства права, відповідно до принципу вступу до ЄС, резюмували його лідери в Гранаді.
Орбан не впевнений у доцільності євроінтеграції України
Ще більш скептично висловився прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. З одного боку, він оголосив себе великим прихильником приєднання Грузії до ЄС, при тому, що проміжна оцінка її прогресу на шляху до Євросоюзу була нижчою, ніж у Молдови та України за багатьма принципово важливими критеріями. З іншого боку, він засумнівався в доцільності євроінтеграції України. “Ми повинні знати, чому ЄС вигідно інтегрувати Україну і які наслідки цього для сільського господарства, для безпеки, для фондів консолідації. У результаті вступу України сільське господарство повністю зміниться, чи готові ми до цього?” – запитав він журналістів.
Орбан вказав на те, що Євросоюз ніколи не проводив розширення з країною, яка перебуває у стані війни, у зв’язку з чим у нього виникає “багато сумнівів”. “Ми не знаємо, де знаходяться фактичні кордони, скільки людей там живе, так що це складно. Стільки запитань, ми повинні це серйозно обговорити, а потім уже ухвалювати рішення”, – заявив угорський прем’єр.
За прийом України – широка більшість
Своєю чергою ірландський прем’єр Варадкар заявив, що “дуже підтримує Україну і Молдову” на їхньому шляху до ЄС, а його країна сприятиме початку переговорів про їхній вступ у грудні – за умови позитивної оцінки Єврокомісії. Її голова Урсула фон дер Ляєн пообіцяла в Гранаді, що доповідь про готовність кандидатів до вступу буде подана до початку листопада для обговорення на Раді ЄС у грудні.
На тій самій пресконференції в.о. прем’єр-міністра Іспанії, яка головує в Раді ЄС, Педро Санчес і голова Європейської ради Шарль Мішель з ентузіазмом висловилися щодо вступу до ЄС нових членів, особливо з країн Західних Балкан. За словами Санчеса, вступ України зараз підтримує “значна більшість”.
Ксенія Польська
