“Знання мови не повинні бути досконалими”. Міграційна криза та дефіцит кадрів змусили Берлін вимагати від одержувачів допомоги якнайшвидшого працевлаштування навіть не за профілем.
“Мовний бар’єр знижується. Настав час йти працювати”. Ця заява міністра праці ФРН Губертуса Гайля (Hubertus Heil) адресована біженцям з України, а точніше кажучи – біженкам, оскільки жінки становлять 80 відсотків тих українських громадян у працездатному віці, які, рятуючись від війни, знайшли з минулого року притулок у Німеччині. Міністр заявив це 18 жовтня на пресконференції у Берліні, де він по суті проголосив зміну курсу уряду ФРН у питанні працевлаштування біженців. Йшлося взагалі про біженців, які мають реальну перспективу залишитися в країні на тривалий термін, але наголос було зроблено саме на українках.
Німеччина допомогла біженцям, тепер вони мають допомогти Німеччині
Наступного дня, 19 жовтня, зміну курсу фактично підтвердив канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz). Виступаючи у Бундестазі з урядовою заявою напередодні саміту ЄС, він, торкнувшись теми міграції, зокрема, оголосив: “Ми переходимо до широкомасштабних дій для того, щоб українські громадянки і громадяни, які перебувають у Німеччині… тепер усі б вийшли на німецький ринок праці”.
Біженці з України мають у Німеччині з початку літа 2022 року особливий статус. Вони отримують вищу допомогу (Bürgergeld) і мають більш широкі можливості для працевлаштування, ніж претенденти на притулок, що прибули з інших країн. Станом на червень 2023 року українських одержувачів такої допомоги у працездатному віці було приблизно 480 тисяч. “Федеральний уряд довго давав їм спокій, але тепер ті, хто втік від війни в Україні, повинні стати самостійнішими”, – констатує онлайн-портал тижневика Die Zeit.
Видання звертає увагу на те, як саме Губертус Гайль обґрунтував зміни підходу. Уряд, підкреслив міністр, дуже серйозно ставиться до тривог громадян ФРН через велику кількість мігрантів, до побоювань, що країна “може надірватися або втратити контроль над ситуацією”. Тому ті, хто знайшов захист у Німеччині, теж мають зробити свій внесок.
Отже зміна курсу, що відбулася в Берліні, викликана, з одного боку, міграційною кризою, що різко загострилася цього року в усьому ЄС, і яка призвела в Німеччині до зростання популярності і дедалі більш значних електоральних успіхів правопопулістської, частково навіть праворадикальної партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН).
Від випускників мовних курсів чекають швидкого працевлаштування
З іншого боку, уряду ФРН необхідно терміново вирішувати проблему дефіциту кадрів, що швидко наростає на німецькому ринку праці, який дедалі більш відчутно гальмує економічний розвиток країни. Причому потрібні не лише висококваліфіковані спеціалісти. Багато порожніх робочих місць не вимагають особливих знань, у тому числі мовних.
Саме на цьому й наполягав Губертус Гайль на пресконференції. “Ми розуміємо, що мовні знання важливі. Але вони не повинні бути досконалими”, – наголосив міністр праці. Він зазначив, що останнім часом понад 100 тисяч біженців з України закінчили мовні курси, а ще приблизно 100 тисяч завершать навчання найближчими місяцями. В аналогічній ситуації перебувають ще 200 тисяч біженців із інших країн.
“Так що йдеться про потенціал для нашого ринку праці приблизно в 400 тисяч осіб”, – зазначив міністр і запевнив: “Ми хочемо, щоб ці люди швидше проходили шлях від парти на інтеграційному курсі до робочого місця, і ми досягнемо цього”. Відповідатиме за виконання завдання член правління Федерального агентства з праці (BA) Даніель Терценбах (Daniel Terzenbach), якого призначили спецпредставником уряду ФРН з інтеграції біженців на ринку праці. Такої посади ще не було.
Йому доручено підготувати місцеві відділення BA до виконання нових вимог та вести переговори з бізнесом. До того ж він має намір разом із муніципальною владою шукати вирішення проблеми дефіциту місць у дошкільних закладах та у шкільних групах продовженого дня, щоб прицільно залучати до трудового процесу матерів. Адже приблизно половина українок, які приїхали до Німеччини, має неповнолітніх дітей.
Від запропонованої роботи краще не відмовлятися
Водночас будуть посилені вимоги до самих українських біженців. Якщо німецькі безробітні зобов’язані регулярно звітувати про пошуки роботи перед місцевим відділенням агенції з праці (Jobcenter), то від українців цього досі не вимагали. Тепер це зміниться, заявив Губертус Гайль.
Українські одержувачі допомоги Bürgergeld будуть зобов’язані щонайменше раз на шість тижнів повідомляти про свої зусилля з працевлаштування, а агентство з праці активніше пропонуватиме їм конкретні робочі місця. “Тим, хто не захоче співпрацювати або відмовлятиметься від запропонованої роботи”, наголосив Губертус Гайль, можуть скоротити виплати. Однак міністр виходить із високої готовності українок почати працювати. За його словами, “багато тих, хто втік з України, мають хорошу кваліфікацію і хочуть працювати”.
Це підтверджує опублікована в серпні доповідь Інституту дослідження ринку праці та кар’єри (IAB) про інтеграцію українських біженців на німецькому ринку праці. Так, у 1-му кварталі цього року приблизно 70 відсотків українців, які ще не працювали, у працездатному віці в тій чи іншій формі готувалися до трудової діяльності в Німеччині, а 54 відсотки тих, хто має намір працювати в ході анкетування, заявляли, що планують зробити це приблизно через рік після прибуття до країни. Доповідь підтверджувала: приблизно через рік після приїзду відсоток працюючих справді помітно зростає до 28 відсотків.
Саме на це дослідження підлеглого їй інституту спиралася голова Федерального агентства з праці Андреа Налес (Andrea Nahles), яка брала участь у пресконференції разом із Губертусом Гайлем. Вони є впливовими представниками Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) – партії канцлера Олафа Шольца. Андреа Налес повідомила, що частка тих хто працює, серед працездатних українських біженців становить зараз 19 відсотків.
Чому у Польщі та Чехії більшість українців працює
Водночас у Польщі та Чехії, які крім Німеччини прийняли в ЄС найбільшу кількість громадян України, цей показник становить приблизно дві третини, тобто близько 66 відсотків, зазначає газета Die Welt. У статті під заголовком “Чому в Німеччині так мало українських біженців працюють” вона зазначає, що фінансова підтримка біженців у цих країнах набагато нижча, ніж у ФРН, і до того ж обмежена за часом.
Так, прибулим до Чехії видавали протягом перших п’яти місяців по 200 євро на місяць, а відтак скорочували суму до 130 євро. У Польщі одноразово видавали 66 євро та щомісячну дитячу допомогу 110 євро. Водночас у Німеччині допомога Bürgergeld становить щомісяця 502 євро, до того ж на кожну дитину виплачують 420 євро.
Уряд ФРН мав іншу стратегію, пояснює газета: “Замість того, щоб стимулювати якнайшвидший пошук роботи, він наголосив на мовних та інтеграційних курсах, щоб підвищити таким чином шанси на ринку праці”. Якщо в Польщі та Чехії українські біженці часто зайняті “на погано оплачуваній роботі і, незважаючи на свою працю, живуть нижче рівня бідності”, то в Німеччині їм хотіли дати можливість обрати місце, яке відповідає їхній кваліфікації, адже три чверті українських біженців мають вищу освіту. “Але на практиці, схоже, ця стратегія не спрацювала”, – робить висновок Die Welt.
Такого висновку, судячи з усього, дійшли й у Берліні. Міністр праці ФРН Губертус Гайль недвозначно дав зрозуміти на пресконференції, що не всім українкам вдасться знайти в Німеччині саме роботу, яку вони бажали б. Проте настав час починати працювати, і краще сьогодні, ніж завтра.
