КОМЕНТАР
Реакція Пекіна на війну в секторі Газа дає зрозуміти: в міжнародній політиці більше не залишилося питання, в якому суперництво між Китаєм і США не відігравало б жодної ролі.
Відправляючи спеціального посланника на Близький Схід, Китай підтверджує свої претензії на право голосу і в цій частині світу. Те, що стоїть на кону, очевидно: не мир у регіоні, а послаблення американського впливу.
Це було очевидно, коли на початку року в Пекіні було підписано угоду про нормалізацію відносин між двома запеклими ворогами – Саудівською Аравією та Іраном. Це було висловлено досить відкрито, коли сирійський лідер Башар Асад був прийнятий в Китаї наприкінці вересня, а президент Сі Цзіньпін розкритикував західні санкції проти Сирії. Цю тенденцію не можна не помітити зараз, коли міністр закордонних справ Китаю звинувачує Ізраїль в атаках на цивільне населення, але не засуджує вбивць з ХАМАСу.
Китайське керівництво заявляє, що хоче запобігти ескалації конфлікту. Але насправді своєю фактичною прихильністю до арабської сторони воно протидіє зусиллям американського держсекретаря Ентоні Блінкена, який під час своєї поїздки Близьким Сходом намагається запобігти поширенню полум’я на весь регіон.
Це важливо не тільки для Ізраїлю. Навряд чи в найближчому майбутньому в міжнародній політиці з’явиться питання, в якому геополітичний конфлікт між США і Китаєм не відіграватиме ролі. Це зробить світ менш безпечним і стабільним.
Автори: Райнхард Везер, редактор відділу політики.
Джерело: FAZ (Frankfurter Allgemeine Zeitung)
