Учасники саміту лідерів західноафриканських країн, що відбувся в четвер, присвяченого головним чином ситуації в Нігері, заявили, що щодо хунти, яка захопила владу в цій країні, залишаються відкритими всі варіанти дій, включаючи збройну інтервенцію.
У той же час багато спостерігачів, хоч і не виключають такого розвитку подій, розцінюють його ймовірність як не надто високу.
Лідери країн, що входять до блоку ЕКОВАС (Економічна спільнота західноафриканських держав, куди входять 15 країн) за підсумками зустрічі в Абуджі, що відбулася в четвер, пообіцяли посилити санкції і перекрити виїзд за межі Нігеру для тих, хто перешкоджає поверненню до влади Базгера Мохамеда президента.
Крім того, було вирішено привести в режим боєздатності збройні сили країн-учасниць блоку.
«Жоден варіант не знятий з порядку денного, включаючи застосування сили як крайній захід», – заявив головуючий в ЕКОВАС президент Нігерії Бола Тінубу за підсумками саміту.
«Ми, як і раніше, тверді в нашій рішучості надавати підтримку Нігеру на його шляху до мирної демократичної стабільності. Сподіваюся, що нашими колективними зусиллями ми зможемо досягти мирного дозволу як дорожньої карти для відновлення стабільності та демократії в Нігері. Ще не все втрачено», – сказав нігерійський лідер.
Після його виступу було зачитано підсумкове комюніке, яке містило резолюцію зі зверненням до глав оборонних відомств країн-учасниць «негайно привести в боєздатність усі підрозділи Резервних сил ЕКОВАС».
У ще одній резолюції йдеться про розпорядження «про спрямування Резервних сил ЕКОВАС на відновлення конституційного ладу в Нігері», хоча відразу за нею було зачитано пункт про те, що відновлення порядку має бути досягнуто «мирними засобами».
З моменту захоплення влади 26 липня військова хунта відкидала всі дипломатичні пропозиції та проігнорувала ультиматум ЕКОВАС, який вимагав до 6 серпня поновити на посаді поваленого президента Мохамеда Базума.
У комюніке за підсумками саміту в четвер не було жодних вказівок на те, коли або за яких обставин війська можуть бути введені в Нігер.
Цього ж дня ватажки воєнного перевороту в Нігері оголосили про завершення формування нового уряду. Указ про створення кабінету, до складу якого увійшла 21 людина, зачитав на національному телебаченні Махамане Руфаї Лауалі, який назвався «генеральним секретарем уряду».
Три лідери перевороту були призначені міністрами оборони, внутрішніх справ та спорту.
На початку саміту президент Нігерії заявив про необхідність розпочати всеосяжні переговори про майбутнє Нігера за участю у тому числі і лідерів перевороту.
Представники ЕКОВАС заявили, що, як і раніше, сподіваються знайти дипломатичне рішення, але не виключають і застосування сили щодо путчистів.
Можливість військового втручання у справи Нігеру – нестабільної держави, що входить до числа найбідніших країн світу, – викликала дискусію в ЕКОВАС та попередження з боку сусіднього Алжиру та Росії.
Сусіди Нігеру – Малі та Буркіна-Фасо, де правлять військові, які також захопили владу в результаті переворотів, заявили, що інтервенція буде рівносильна оголошення війни їхнім країнам.
«Ми не допустимо одного перевороту за іншим»
Нігерія, яка головує нині в ЕКОВАС, займає жорстку позицію щодо перевороту, що став п’ятим у Нігері з моменту проголошення незалежності від Франції в 1960 році.
У липні президент Нігерії Бола Ахмед Тінубу, який обійняв посаду голови ЕКОВАС, заявив своїм колегам-президентам, що не зазнає нових військових переворотів у регіоні, де менш ніж за три роки їх сталося вже п’ять.
“Ми не допустимо, щоб перевороти відбувалися один за одним”, – заявив він, зірвавши оплески.
На півночі самої Нігерії, яку з Нігером пов’язують не лише понад півтори тисячі кілометрів кордону, а й етнічні зв’язки, мова та активна торгівля, ідея війни із сусідом не викликає ентузіазму.
Сенатори, релігійні лідери та громадські організації на півночі Нігерії вважають, що збройний конфлікт призведе до подальшої дестабілізації обох країн, чиї збройні сили і так ув’язнули в протистоянні з бойовиками-ісламістами. Нігерійські сили безпеки також ведуть боротьбу з викрадачами людей, нафти та здирниками.
“Нігер і Нігерія завжди будуть сусідити один з одним”, – сказав в інтерв’ю генерал Крістофер Гвабін Муса, начальник штабу оборони Нігерії, найвищий військовий радник президента і міністра оборони. На його думку, конфлікт із хунтою в Нігері – це «боротьба з рідним братом».
Після перевороту країни Західної Африки ввели проти Нігеру цілу низку санкцій, закривши кордони та заморозивши фінансові операції.
Нігерія, що забезпечує більшу частину потреб Нігеру в електриці, припинила подачу електроенергії до країни. Це не забарилося позначитися на економіці 25-мільйонної держави: Нігер не має виходу до моря, і в питаннях імпорту та постачання енергоносіїв він практично повністю залежить від сусідів.
Деякі аналітики вважають, що військова інтервенція стане наступним логічним кроком.
Сенегал, Бенін та Кот-д’Івуар уже заявили, що готові надати війська для придушення перевороту. Проте Буркіна-Фасо та Малі пообіцяли, що захищатимуть бунтівників. (Обидві країни нині відсторонені від участі в ЕКОВАС через те, що влада в них нещодавно також захопила військові хунти).
Що може ЕКОВАС?
Переворот у Нігері також поставив під сумнів можливості Економічного співтовариства західноафриканських держав.
Створена 1975 року організація постійно критикує нездатність зупинити безперервні військові перевороти і прискорити економічну інтеграцію країн регіону. В останні роки ЕКОВАС вже довелося призупинити членство трьох країн через військові перевороти, і Нігер має всі шанси стати четвертою.
«Можливо, тому що Тінубу – не військовий, він не цілком розумів політичні та оперативні складності загроз, висунутих ЕКОВАС, а ці складності ускладнюються, коли починаєш розмірковувати про спільні дії, – вважає Пітер Фам, колишній спеціальний посланник США в Сахелі. – Таким чином, інтервенція може швидше підірвати авторитет ЕКОВАСу, ніж зміцнити його».
Будь-яке військове втручання має значною мірою спиратися на армію Нігерії, яка за чисельністю перевищує решту країн і налічує близько 140 тисяч військовослужбовців.
Населення Нігерії – 220 млн осіб – більше за населення інших 14 країн ЕКОВАС разом узятих.
У столиці Нігеру Ніамеї регулярно збираються десятки тисяч демонстрантів, які підтримують хунту. Однак поки що не зрозуміло, чи перебувають на боці путчистів усі підрозділи збройних сил Нігеру і чи поширюється ця підтримка за межі столиці.
Проте військова інтервенція стане самогубною для Нігерії та всього блоку ЕКОВАС, вважає експерт із країн Африки, видавець журналу Foreign Affairs Ебенезер Обадаре. На його думку, вторгнення лише погіршить становище в економіці країни та відверне ресурси на війну.
Нігерія та Нігер ведуть спільну боротьбу з повстанцями в районі озера Чад, де базуються угруповання, пов’язані з бойовиками забороненого угрупування ісламізму «Боко Харам».
Лідери перевороту проігнорували як погрози, так і заклики до посередництва з боку Нігерії та ЕКОВАС, двічі відмовившись зустрітися з посланцями блоку, та у відповідь закрили повітряний простір країни.
“ЕКОВАС загнав себе в кут: він не може пом’якшити свою риторику, оскільки це буде розцінено як угоднича позиція щодо антидемократичних сил”, – вважає Ікемесіт Еффіонг, керівник дослідницького відділу нігерійської консалтингової компанії SBM Intelligence.
За словами Обадаре, західноафриканські лідери могли б принаймні домогтися безпечного виїзду з країни для поваленого президента Базума, який, як і раніше, перебуває під домашнім арештом разом із дружиною та одним із їхніх дітей.
Стан здоров’я 63-річного Базуму продовжує турбувати. Генсек ООН Антоніу Гутерріш у своїй заяві засудив «жалюгідні умови життя, в яких, як повідомляється, знаходиться президент Базум і його сім’я», а за повідомленням CNN, Базума тримають в ізоляції та годують сухим рисом та макаронами.
Міністр закордонних справ Беніна Шегун Бакарі заявив, що ЕКОВАС направило до Нігеру релігійних, військових та політичних посередників, але особливого успіху вони не досягли. Проте не можна допустити, щоб перевороти продовжувалися, вважає він.
«Ми організуємо вибори, які обходяться африканським країнам у величезні гроші, – сказав він, – і не можемо допустити, щоби хтось зі зброєю в руках зупиняв демократичний процес. Це просто не працює».
Країни нестабільного регіону Сахель борються з повстанцями-джихадистами, які окопалися на півночі Малі в 2012 році і швидко поширили свій вплив на Нігер та Буркіна-Фасо. Їхня діяльність вже викликає занепокоєння в державах, розташованих на узбережжі Гвінейської затоки.
Обраний у 2021 році Базум зумів ще більше зміцнити тісні зв’язки Нігеру з Францією та США, чиї великі військові бази знаходяться в країні.
Торік Франція вивела свої війська з Малі та Буркіна-Фасо та переорієнтувала свої операції проти джихадистів на Нігер.
