Керівники країн НАТО докладають зусиль, щоб до саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня досягти згоди щодо відповіді на прохання України запросити її до альянсу.
Президент Зеленський заявив партнерам, що НАТО мусить піти далі, ніж повторення заяв про відкриті двері організації і запропонувати конкретний план прийняття України до лав організації.
За лічені тижні до вільнюської зустрічі, де союзники прагнуть продемонструвати єдність, заяви лідерів залишаються стриманими.
Спілкуючись з пресою у Парижі 12 червня, керівники Франції, Німеччини та Польщі наголошували на тому, що повністю згодні з потребою всіляко допомагати Україні, але щодо українського членства в НАТО єдиної відповіді ще не мали.
Найоднозначніше говорив президент Польщі Анджей Дуда, який заявив, що українці «чекають на чіткий сигнал стосовно перспективи членства».
«Я сподіваюся, що саміт НАТО у Вільнюсі, який наближається, принесе Києву добрі новини про те, що майбутнє членство України в НАТО чітко видиме. Що, як не раз кажуть мені в Україні, в кінці тунелю є світло, яке українці нарешті хочуть побачити. І що воно з’явиться завдяки нашим рішенням, які будуть схвалені у Вільнюсі», – сказав польський президент.
Тим часом канцлер Німеччини Олаф Шольц перед нарадою так званого «Веймарського трикутника» того вечора лунав значно стриманіше, коли йшлося про відповідь на українську заявку про вступ в НАТО.
Він більше говорив про «гарантії безпеки» для України, які за його словами узгоджуються зараз в «інтенсивних» переговорах європейських держав зі США та іншими союзниками.
«Це буде готово, коли в результаті переговорів з’явиться спільний результат. Очевидно одне: нам це потрібно і це потрібно в дуже чіткому вигляді», – сказав Шольц.
Французький президент Еммануель Макрон, приймаючи гостей у Парижі, зокрема зупинився на важливості допомогти теперішньому українському контрнаступу і заявив, що Франції збільшить збройну допомогу Україні, але не говорив про українське членство в НАТО.
«Ми згуртовані, єдині, налаштовані, спроможні і цілеспрямовані домогтися, щоб перемога України послужила нашому спільному баченню миру й безпеки на нашому континенті», – заявив Макрон.
«Очікуйте багато творчості»
Аналізуючи теперішні розмови в НАТО, газета Financial Times пише, що «дискусії, які відбуваються і на двосторонньому рівні з Україною, і між західними потугами, відображають згоду, що Києву не можна пропонувати членство допоки вирує війна. Але залишаються розбіжності щодо того, що запропонувати натомість, і щодо часових рамок, а також про те, чого було б досить, щоб Росія не загрожувала Україні знову».
«Деякі країни, включно зі США і Німеччиною, виступають проти надання Україні навіть чітких часових рамок щодо вступу в НАТО з огляду на стурбованість тим, що вони могли б означати взяття зобов’язань відповідно до статті 5 (договору НАТО) і розширення війни. Але на противагу цьому Макрон сказав, що він підтримує «шлях до членства» (України в НАТО)», – нагадує FT.
Новообраний президент Латвії Едґарс Рінкевичс в інтерв’ю українському вебсайту Європейська правда сказав, що «у багатьох столицях держав-членів НАТО немає достатньо чіткого розуміння, що робити з ситуацією, коли воююча держава приєднується до Альянсу, і що це означає в контексті Статті 5».
Вихід зі становища пропонує зокрема німецький аналітик Вольфґанґ Ішінґер, який був послом у США і очолював авторитетну Мюнхенську безпекову конференцію.
На його думку було б доречно, щоб НАТО «запропонувало Україні абсолютно все, що має окрім договору про офіційний вступ».
Ішінгер вважає, що Україна могла б мати «фактичну участь» навіть без «де-юре членства».
Вольфґанґ Ішінґер в короткому дописі в Twitter пообіцяв викласти свою ідею в подробицях у німецькій пресі цього тижня.
«Можна бути певним, що вільнюський самі запропонує Києву дві речі», – передбачає європейський редактор Радіо Свобода Рікард Йозв’як:
«Перше – Буде домовленість щодо багаторічного, можливо необмеженого в часі, набору допомоги Україні для переходу з радянської доктрини до стандартів та озброєнь НАТО»…
«Друге – Україна напевне отримає новий рівень політичних відносин Києва з Альянсом. Теперішня Комісія НАТО-Україна має стати Радою НАТО-Україна, що фактично означає, що Київ буде сидіти за столом на рівних».
Коментатор вважає, що «Вільнюс не може бути ще одним Бухарестом», нагадуючи про рішення бухарестського саміту НАТО 2008 року, коли Україні та Грузії пообіцяли членство в альянсі, але не запропонували конкретних кроків до втілення обіцянки.
«Очікуйте багато творчості стосовно того, які слова будуть використані в підсумковій декларації саміту щодо майбутнього членства (України) у блоці, а також чогось подібного щодо гарантій безпеки, що може не потрапити в остаточну заяву, а радше буде узгоджене на полях», – передбачає Рікард Йозвяк
