Якщо не вдасться змінити політичний курс, цьогорічні вибори до Європейського парламенту поставлять під загрозу довкілля.
«Якщо і є сфера, де світ потребує нашого лідерства, то це захист клімату. Це екзистенційне питання для Європи і для світу».
Ці слова належать Урсулі фон дер Ляєн, коли вона стала президентом Європейської комісії у 2019 році після попередніх виборів до Європейського парламенту. У центрі її програми тоді були клімат і навколишнє середовище, особливо Європейський зелений курс, який фон дер Ляєн назвала “моментом висадки людини на Місяць” для Європи.
Визначення порядку денного
Часи змінюються, і в цей час по всьому блоку відбуваються масові протести фермерів, ультраправі партії домінують на національних виборах, а військові конфлікти зростають по всьому світу. Тим часом на всьому континенті загострюється екзистенційна загроза зміни клімату: посухи вражають майже 17% території Європейського Союзу. І хоча 2019 рік дехто назвав першими “зеленими” парламентськими виборами, цього разу на порядку денному стоять питання безпеки та міграції.
Опитування передбачають перемогу правих у червні, наслідки якої будуть катастрофічними для екологічного майбутнього Європи. Ультраправа група “Ідентичність і демократія” може отримати майже 100 місць у Європарламенті, в той час як “Зелені/Європейський альянс” можуть скоротитися до 40-60 місць, залежно від результатів опитування. ІД, до якої входять голландська Партія за свободу (Partij voor de Vrijheid) та німецька Альтернатива для Німеччини, не може бути більш чіткою у своїх цілях: покласти край “зеленому хрестовому походу” та скоротити програми перехідного періоду.
Найбільшою політичною групою, яка може виникнути, як і раніше, буде Європейська народна партія, а її кандидат фон дер Ляєн залишиться на посаді президента Єврокомісії. ЄНП зазвичай описується як об’єднання європейських правоцентристських партій і в минулому йшла на компроміси з лівоцентристською політичною сім’єю соціалістів і демократів. Але останнім часом вона відмовилася від таких компромісів і натомість схилилася до правих, незважаючи на те, що політичні теоретики попереджають, що така стратегія часто посилює ультраправих, а не зупиняє їхнє просування вперед.
Це особливо помітно у все більш антиекологічній позиції ЄНП. Вона намагалася знищити Закон ЄС про відновлення природи, успішно блокувала зусилля зі скорочення використання пестицидів і пообіцяла скасувати майбутню заборону на двигуни внутрішнього згоряння.
Пріоритети громадян
Опитування Євробарометру, опубліковане за півроку до парламентських виборів, чітко показало, що громадяни ЄС все ще стурбовані надзвичайною екологічною ситуацією. Боротьба зі зміною клімату була третім пріоритетом, названим респондентами – одразу після бідності, соціальної ізоляції та охорони здоров’я. Міграція та притулок, навпаки, посіли дев’яте місце, незважаючи на те, що вони домінували в заголовках газет і висвітлювалися під час виборів.
Два нещодавні звіти підкреслюють, що кліматичні дії є більш нагальними, ніж будь-коли. Один з них, підготовлений Європейським агентством з охорони навколишнього середовища, показує, що Європа жахливо не готова до наслідків зміни клімату. У ньому йдеться про те, що Європа є континентом, де найшвидше відбувається потепління, і якщо не вжити негайних заходів, то катастрофічні наслідки швидко наближаються.
Тим часом Європейська наукова консультативна рада з питань зміни клімату оцінила, як ЄС виконує свої зобов’язання щодо кліматичної нейтральності. Хоча вона повідомляє про певні досягнення, ЄС далекий від того, де він повинен бути.
Відновлення жорсткої економії
Європа не зможе підготуватися до кліматичних ризиків, що наростають, або профінансувати справедливий “зелений” перехід без амбітного державного фінансування. Однак, вихваляючись трансформаційною силою державних інвестицій, Єврокомісія наполягає на збереженні фіскальних правил (хоча й переглянутих), які змусять більшу частину ЄС впроваджувати нові заходи жорсткої економії.
Згідно з правилами боргу та дефіциту, переважна більшість країн-членів не зможе фінансувати програми, яких вимагає кліматична криза. Обмеження державних інвестицій також призведе до недофінансування створення нових робочих місць і перекваліфікації, необхідних для того, щоб забезпечити підтримку енергоємних галузей та їхніх працівників, щоб вони могли бути частиною майбутнього.
За останні чотири роки ЄС втратив майже мільйон робочих місць у промисловості, і є побоювання, що він може втратити половину своїх сталеливарних потужностей. Тим часом, мільйони громадян ЄС відчувають падіння рівня життя через стагнацію заробітної плати на тлі болючої інфляції.
Потрібна чесність
Ті, хто виступає за справедливий перехід, повинні бути чесними щодо того, що це означає для пересічного європейського громадянина. Це стало до болю зрозуміло під час руху “жовтих жилетів” у Франції та нещодавніх протестів фермерів. Їх не можна розуміти як просту ворожість до енергетичного переходу: вони є протестом проти несправедливих наслідків неоліберальної політики – зниження оподаткування багатства у Франції, “вільної торгівлі” сільськогосподарською продукцією на рівні ЄС – і політичного порядку денного, що передбачає санкції і покарання, а не підтримку.
Необхідно визнати, що “зелений” перехід чинить тиск на робітників – особливо в галузях з високим рівнем викидів – і фермерів. Замість того, щоб розглядати ці спільноти як опозицію до переходу, їхні голоси мають бути почуті, і їх необхідно підтримувати фінансово і культурно на всіх етапах.
Це має стати уроком для європейських політиків. Така політика, як підтримка домогосподарств з низькими доходами для кращої теплоізоляції їхніх будинків – за допомогою значущих субсидій і громадських ініціатив – може забезпечити відчутне підвищення рівня життя і заручитися підтримкою для справедливого переходу. Ринкова реакція на ескалацію кліматичних ризиків, навпаки, посилить тиск на працівників, які і без того перебувають у скрутному становищі, знизивши їхні реальні доходи.
Час надто нагальний, щоб помилитися. Якщо в найближчі місяці не відбудеться значущих і ефективних змін у політичних умовах торгівлі, червневі вибори можуть привести до парламенту, більшість якого буде катастрофічно проти справедливого переходу.
Це частина нашої серії про прогресивний “маніфест” для виборів до Європейського парламенту
Автор: Воутер ван де Кліппе – журналіст-фрілансер та випускник факультету публічної політики, який працює в Європі. Він особливо цікавиться питаннями організованої праці, економічної, соціальної та екологічної справедливості, а також державами загального добробуту.
Джерело: Social Europe, ЄС
