Франція та Німеччина у суперечці через питання державної допомоги виробникам електроенергії.
Країни ЄС не змогли схвалити реформу енергетичного ринку через розбіжності між Францією та Німеччиною щодо державної допомоги виробникам електроенергії. Про це повідомляє FT.
Очікувалося, що міністри енергетики країн ЄС, які зустрілися у понеділок, 19 червня, у Люксембурзі, знайдуть спільну позицію щодо реформування ринку електроенергії, що відкриє шлях до споживання екологічно чистої енергії та запобігатиме ціновій волатильності, спричиненій скороченням поставок газу з Росії минулого року.
Але після кількох годин переговорів Париж і Берлін залишилися в суперечці щодо того, чи повинні підтримувані державою контракти, які гарантують, що виробники електроенергії стягують лише встановлену ціну за електроенергію та повертають додатковий прибуток, застосовуватися до існуючих операторів.
Міністр енергетики Швеції Ебба Буш, яка головувала на зустрічі, сказала, що це була “складна дискусія”, і остаточне схвалення тепер залишається за послами ЄС, яке, як вона сподівається, буде надано до кінця червня. Буш закликала країни ЄС не “намагатися блокувати виробництво електроенергії одна одної”.
Протягом останнього року Франція все наполегливіше вимагає гарантій для ядерної енергетики в кількох законах ЄС, стверджуючи, що вона є ключовим джерелом для енергетичного переходу і повинна бути визнана поряд з відновлюваними джерелами.
Минулого тижня Париж отримав від Єврокомісії декларацію, яка визнала “інші джерела енергії без викопного палива” після того, як відкликав свою підтримку загальних цілей блоку щодо відновлюваної енергетики.
Але Німеччина, разом з іншими країнами-членами, включаючи Австрію і Люксембург, виступила проти цього кроку, заявивши, що пільги для атомної енергетики ризикують відвернути фінансування від виробників вітрової, сонячної та інших видів відновлюваної енергії.
Менші країни ЄС побоюються, що надання Франції можливості більших субсидій для сектору ядерно енергетики дозволить їй гарантувати дешевші тарифи для своєї галузі і надасть країні конкурентну перевагу.
Переговори були конструктивними, попри те, що не вдалося досягти компромісу, і угода може бути укладена найближчими днями, заявив французький чиновник.
Франція хоче продовжити термін експлуатації деяких реакторів щонайменше до 50 років, якщо це можливо, одночасно будуючи нові, що є однією з причин, чому вона наполягає на тому, аби поточні реактори були охоплені контрактами, які підтримуються державою.
“Мета полягає в тому, щоб однаково ставитися до нового активу і до того, термін експлуатації якого можна було б продовжити”, – сказав французький урядовець.
“Що стосується ядерної частини, я думаю, що всі розуміють важливість продовження терміну експлуатації в деяких країнах. Але ми також повинні забезпечити рівні правила гри в межах ЄС”, – сказав міністр клімату та енергетичної політики Нідерландів Роб Джеттен.
Виступаючи перед колегами міністр енергетики Франції Агнес Паньє-Рунаше заявила, що важливо не обмежувати державну підтримку виробників енергії занадто суворо, інакше це може поставити під загрозу безпеку поставок і захист споживачів.
Розбіжності між Францією та Німеччиною – це лише останній злам у відносинах між двома найбільшими країнами-членами ЄС, який простягається від оборонної до промислової політики.
Міністрам, однак, вдалося схвалити директиву щодо запобігання маніпулюванню ринком в енергетичному секторі, а також досягти попередньої домовленості про заходи захисту споживачів від нестабільних цін.
Положення про надання обмежених субсидій вугільним електростанціям на прохання Польщі залишається невирішеним питанням, яке залишено послам для обговорення.
Раніше повідомлялося, що Міненерго України та Єврокомісія оновили програму дій у сфері енергетики на 2023 рік. Документ визначає низку напрямів для спільної роботи. План передбачає сприяння збільшенню потужностей для торгівлі електроенергією між Україною та ЄС. Крім того, сторони співпрацюватимуть над створенням умов для підтримки виробництва відновлюваної електроенергії, а також над впровадженням заходів зі встановлення систем накопичення енергії на об’єктах відновлюваної енергетики та модернізації мереж.
