ІНТЕРВ’Ю
Масові протести змусили парламент Грузії відкликати закон про іноагентів. Але це не означає кінець кризи в країні.
7 березня грузинський парламент ухвалив у першому читанні спірний закон про «іноземних агентів», який сьогодні, після масових протестів, було скасовано. У чому суть цього закону?
20 лютого фракція «Сила народу» внесла до парламенту Грузії законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». «Сила народу» – це дев’ять депутатів, які відкололися від правлячої фракції «Грузинська мрія» та все ще входять до урядової більшості.
Автори законопроєкту заявляють, що виступають за прозорість щодо іноземного впливу на грузинську політику. Зокрема, планується створення реєстру так званих іноземних агентів, у якому мають реєструватися ЗМІ та неурядові організації, які мають понад 20 відсотків фінансування з-за кордону. За порушення закону передбачені штрафні санкції. Крім того, для «агентів» хочуть запровадити додаткові зобов’язання щодо звітності, а також створити правову базу для контролю.
«Грузинська мрія» підтримувала цю ініціативу, але громадянське суспільство, медіа та іноземні спостерігачі критикують документ за схожість із російським та угорським «законами про агентів». Прихильники законопроєкту наполягають, що проєкт ґрунтується на американському законі про реєстрацію іноземних агентів (FARA) від 1938 року, хоча американські чиновники з цим не згодні. На відміну від американського, російський закон і грузинський проєкт включають засоби масової інформації. Варто зазначити, що в російському законі санкції суворіші, і публікації так званих агентів мають бути позначені відповідним чином. У Грузії про це не йдеться, але є побоювання, що після ухвалення закон може бути посилений у будь-який момент.
Що це означає для демократичного розвитку Грузії?
Проєкт видається непропорційним меті закону. Якщо метою є створення прозорості у фінансуванні організацій громадянського суспільства, то це було б можливо, наприклад, через вимоги податкового законодавства. Немає потреби одразу застосовувати слово «іноземний агент».
Для Грузії, яка завжди була зразком успішного демократичного розвитку в регіоні, це незвичний крок. На думку ЄС та його країн-учасниць, нинішній проєкт несумісний із нормативно-правовою базою ЄС. Він суперечить Європейській конвенції з прав людини та Міжнародному пакту про економічні, соціальні та культурні права.
Крім того, наявні ознаки порушення основних стандартів, таких як свобода об’єднання, боротьба з дискримінацією, захист персональних даних і, можливо, свобода руху капіталу. Проєкт також суперечить 12 рекомендаціям ЄС, які Грузія має виконати, щоб отримати статус кандидата в члени Євросоюзу (про свободу ЗМІ та зміцнення громадянського суспільства).
У відповідь на критику «Сила народу» представила ще один законопроєкт, який, на їхню думку, більше відповідає американській моделі та містить такі норми, як тюремне ув’язнення за порушення терміном до п’яти років. Таким чином, показано, що початковий грузинський документ «м’якший» за американський закон. Обидва закони має розглянути Венеціанська комісія. Але зараз зроблено крок назад – мужній опір грузинського народу і міжнародна критика виявилися сильнішими, ніж очікувала парламентська більшість.
Що відбувалося на вулицях Тбілісі?
Останні два дні перед будівлею парламенту і на прилеглих вулицях до пізньої ночі проходили стихійні масові акції протесту. Деякі демонстранти намагалися взяти парламент штурмом, деякі кидали каміння, пляшки із запальною сумішшю, а поліція у відповідь застосовувала сльозогінний газ і водомети. Кількість протестувальників постійно зростала. Демонстрації також відбулися в інших містах: Батумі, Кутаїсі, Зугдіді, Поті, Ахалцихе, Марнеулі та Горі. До протестів долучилися і громадські діячі, як-от футбольний клуб «Динамо» Тбілісі та легендарний нападник Хвіча Кварацхелія, який грає за італійський «Наполі».
Чому люди вийшли на протест? Що їм загрожує?
Ухвалення закону про іноземних агентів у першому читанні потрібно розглядати в контексті триваючої величезної поляризації політики і ЗМІ, яка паралізує країну.
Існує загроза, що Грузія зрештою не отримає статусу кандидата в ЄС і що європейське питання стане предметом поляризації та парламентської виборчої кампанії 2024 року. Можливо, це одна з причин, чому закон зараз відкликано.
Вступ до ЄС підтримують понад 80 відсотків жителів Грузії, а після початку агресивної війни Росії проти України ця і без того висока цифра тільки зросла. Грузія також є однією з трьох асоційованих країн (разом із Республікою Молдова та Україною), яка найкраще виконала Угоду про асоціацію з ЄС. До речі, це заслуга «Грузинської мрії», яка, звісно, також підтримує основний консенсус вступу до ЄС.
Тобто кінець кризи?
Протестувальники зітхнули з полегшенням, але великий скептицизм і недовіра залишаються. Закон відкликали тільки технічно. Тепер парламент має зібратися й офіційно затвердити скасування закону. Але до кінця тижня не заплановано жодного пленарного засідання. Тому протестувальники сьогодні ввечері знову збираються перед парламентом. Крім того, «Грузинська мрія» оголосила, що буде краще пояснювати громадськості, для чого призначався закон і чому важливо «забезпечити прозорість іноземного впливу». Для цього вони інформуватимуть громадськість про «кожну окрему деталь цього питання». Слід побоюватися, що, незважаючи на скасування закону, настрої проти іноземного впливу залишаться.
Президентка Саломе Зурабішвілі зберігала перспективу накладення вето. Чи змогла вона заспокоїти суспільство?
Оголошене президенткою вето мало символічне значення, адже воно може бути скасоване парламентською більшістю. Зурабішвілі, яка прийшла до влади за підтримки «Грузинської мрії», підтримала демонстрантів з далекого Нью-Йорка. Вона не вперше критично висловлюється на адресу уряду. Хоча розкол між президенткою і урядом може стати ще більшим, Зурабішвілі в рамках своїх конституційних можливостей може вплинути на обидві сторони в цій непростій ситуації й тим самим зробити свій внесок у стабілізацію ситуації. Теоретично у неї навіть буде можливість, у разі ще гіршої ескалації, розпустити парламент, якщо одночасно буде зібрано 200 тис. підписів.
Якою була реакція міжнародної спільноти? Як має діяти Захід?
Позиція ЄС та інших західних партнерів Грузії однозначна: закон про агентів суперечить амбіціям Грузії щодо вступу до ЄС. На думку Брюсселя, ухвалення цього закону матиме відповідні негативні наслідки. США були ще жорсткішими у своїх заявах, очевидно, на кону були й санкції проти окремих осіб.
Але проблема не тільки в обговорюваному законі про іноагентів, поляризація в Грузії має глибші причини. Йдеться як про необхідність підтримки громадянського суспільства, так і про сприяння діалогу між урядом і суспільством, адже обидві сторони об’єднує одна велика мета: європейське майбутнє Грузії.
Інтерв’ю провела Ольга Васильцова
На питання відповідав: Марсель Рьотіг (Marcel Röthig) – очолює регіональний офіс Фонду ім. Фрідріха Еберта на Південному Кавказі та відповідає за Грузію, Вірменію та Азербайджан. Раніше він працював в офісах Фонду в Україні та Республіці Молдова, Російській Федерації та Білорусі.
Джерело: IPG-Journal, Німеччина
