Міноборони ставить за мету, щоб базові військові навички мали практично всі, адже агресивний сусід нікуди не дінеться навіть після нашої перемоги
Міністр оборони Рустем Умєров днями затвердив Концепцію військової кадрової політики на наступні п’ять років — до 2028-го. З-поміж іншого, вона передбачає перехід на військову службу за контрактом та інтенсивний військовий вишкіл громадян призовного віку замість проходження строкової служби у мирний час. Втілення ідей, описаних в цьому документі, має на меті зокрема забезпечити потребу війська в людях, інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір та взаємосумісність ЗСУ зі збройними силами держав-членів НАТО.
Що анонсували в Міноборони
Нову концепцію у військовому відомстві бачать в 11 пунктах, а саме:
- ЗСУ перейдуть на військову службу за контрактом. Строкову військову службу замінять інтенсивною військовою підготовкою громадян призовного віку;
- в Україні функціонуватиме дієва система рекрутингу ЗСУ професійним і вмотивованим особовим складом;
- людиноцентричний підхід до управління кар’єрою військовослужбовців з урахуванням їхньої освіти, професійного розвитку
- Гендерна рівність та рівні можливості для чоловіків і жінок в ЗСУ;
- удосконалена електронна система військового обліку;
- автоматизовані та цифровізовані процеси управління персоналом;
- розширена співпраця між українськими вищими навчальними закладами та вишами держав-членів НАТО і ЄС;
- ефективна та прозора система грошового забезпечення військовослужбовців та забезпечення їх житлом;
- вдосконалене психологічне забезпечення;
- нова культура взаємовідносин між командирами та підлеглими;
- належні умови для переходу від військової кар’єри до цивільного життя військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби.
Одразу слід зазначити, що запропонована концепція — це ще не закон, а рамковий документ, що декларує певний план дій і, як висловилася заступниця міністра оборони Наталія Калмикова, “передбачає розробку дорожньої карти, яка опише терміни її реалізації”.
Крім того, пані Калмикова уточнила, що поки триває війна призов залишатиметься. Тобто інтенсивний вишкіл, який планують запровадити, наразі не буде заміною призову.
Між тим, кілька слів про вишкіл. Йдеться про те, що отримання базових навичок у військовій справі та знань із тактичної медицини стануть загальною практикою для всіх. За прикладом Ізраїлю, Швейцарії, Фінляндії та скандинавських країн, на українців чекають постійні воєнні збори та навчання резервістів.
“Це буде підготовка на базі навчальних закладів, але не номінальна військова кафедра, а реальна підготовка майбутнього кадрового резерву армії. Військова кафедра буде лише однією зі складових вишколу. (…) Так, в школах замість одного уроку ДПЮ раз на тиждень мають проводитись курси тактичної медицини, а також обов’язковими повинні стати регулярні військові збори. До прикладу, збори раз на два роки для всіх людей призовного віку або тих, хто закінчив військову кафедру. Зараз опрацьовуються різні моделі підходів. Нинішні реалії показують, що Україна повинна мати якомога більше людей, підготовлених до військової служби, оскільки наш агресивний сусід нікуди не дінеться навіть після нашої перемоги”, – зазначив народний депутат, заступник голови парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, голова постійної делегації України в ПА НАТО Єгор Чернєв.
Щодо переходу на контрактну службу…
Керівник управління преси та інформації Міноборони Ілларіон Павлюк наголошує, що це (служба за контрактом, – Ред.) не може бути реалізовано, доки триває війна: “Контрактна армія — це питання мирного часу. І я б навіть додав, що це питання часу, коли Україна зможе собі дозволити не бути в постійній активній обороні. Треба розуміти, що концепція — це ще не план дій, власне план і кроки мають бути напрацьовані. Концепція — це такий рамковий стратегічний документ, який глобально визначає напрямок і те, як ми рухаємось у цьому напрямку. Це надзвичайно залежить від подій, від реалій, від війни, від безпекових питань”.
Тим часом над іншими пунктами, каже він, а саме над системою рекрутингу, міністерство вже почало працювати.
Створити зрозумілий механізм для військових: рекрутинг та смарт-мобілізація
Рекрутинг до лав Сил оборони – новий інструмент для залучення громадян на захист країни. Під час війни це буде паралельний до призову механізм.
“Ми розглядаємо кілька інструментів, як українці ставатимуть на військовий облік, вчитися, які є потреби саме з фахової сторони, яким чином здібності, досвід і освіта людини найкращим чином допоможуть реалізувати потенціал під час служби”, – пояснює Наталія Калмикова.
Тим часом Єгор Чернєв каже, що рекрутинг – це про те, що людей набиратимуть, відштовхуючись від їхньої освіти, щоб вони були максимально корисними у війську.
“Це дасть нам змогу мати сучасну армію”, – наголосив нардеп.
Ілларіон Павлюк додає, що цей механізм допоможе військовослужбовцю зрозуміти, що з ним відбуватиметься під час служби у війську.
“Ми будемо працювати над тим, що ми зможемо максимально, виходячи з сильних якостей людини, з її кваліфікації й досвіду, пропонувати позиції, де ці якості будуть реалізовані якнайкраще”, – підкреслив представник Міноборони.
Однією з ланок системи рекрутингу буде смарт-мобілізація — інновація, яку наприкінці жовтня анонсував міністр цифрофізації Михайло Федоров.
“Ми хочемо запустити так звану “смартмобілізацію”, коли людина самостійно обирає спеціальність, на яку вона хоче мобілізуватися. Не під примусом, а самостійно”, – заявив глава Мінцифри.
За його словами, вже через 2-3 місяці стартує пілотний проєкт, який передбачає набір до лав Сил оборони операторів дронів. Людина має проаналізувати “попит” і зробити вибір на користь того чи іншого підрозділу. Далі на неї чекає тестування та відбір, якщо він вдалий – далі почнеться процес навчання і підготовки. Після цього мобілізований має потрапити до роти ударних дронів та на посаду, яку він вибрав, а не буде розподілений невідомо куди.
Така система має вирішити відразу кілька проблем – мобілізований має потрапити туди, де хоче служити, а бойовий підрозділ чи частина отримують саме тих фахівців, які їм необхідні. Також вона має збільшити кількість добровольців, адже тепер громадянин буде розуміти, для чого та, головне, як усе відбувається.
У разі успіху смарт-мобілізації Михайло Федоров обіцяє масштабувати проєкт та поширити його на інші воєнні спеціальності. Власне, ідея смарт-мобілізації якраз і є про той самий людиноцентричний підхід, який фактично винесли на чільне місце автори концепції військової кадрової політики. Залишилось все вдало реалізувати.
Експерти про концепцію Міноборони: загалом документ оцінюємо позитивно
“Нарешті! Ми з колегами вже давно виступаємо за впровадження нових підходів”, – коментує “Укрінформу” директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.
За його словами, «радянський» призов, цей анахронізм, уже давно треба було скасувати. Призов, коли півтора року людина займається, скажімо, господарською діяльністю, а не бойовою підготовкою – це недопустимо в умовах війни з Росією.
“Сьогоднішня строкова служба є контрпродуктивною – люди, які її проходять, фактично не є членами екіпажу, як кажуть військові, разом з тими, хто бере участь у бойових діях. Тобто строкова служба не бере участі в бойових діях, а професійна – бере. І виходить так, що в одній військовій частині є люди, які займаються господарством, а інші готуються воювати. Це абсолютно неприпустима ситуація і неефективне використання ресурсів. Та найголовніше – це контрпродуктивно з точки зору сенсу військової служби загалом, – наголошує експерт. – Військова служба є непривабливою і від неї тікають, це є корупційним середовищем. Щоб цього позбутися — слід запровадити стандарт загальної підготовки військових, яка триватиме 2-3 місяці, а не півтора року”.
Цього часу, вважає пан Самусь, цілком достатньо, аби людина виконала свій священний обов’язок і здобула базову підготовку — тактичну, медичну, патріотичну, стрілецьку і так далі.
А після — проводити рекрутинг за відповідними напрямками, аби людина, якщо цього бажає, змогла підписати контракт і почала готуватися вже для отримання військової спеціальності у професійній армії.
“Або ж — підписати контракт і піти в резерв для того, щоб служити в територіальній обороні чи бути записаною до мобілізаційного резерву”, – додав він.
Михайло Самусь стверджує, що такого підходу було б достатньо, бо він відкрив би можливості для отримання всіма (!) громадянами України базової військової підготовки, набагато підняв би можливості збільшення мобілізаційного резерву, кадрового резерву для професійної армії та територіальної оборони.
“Оскільки молодій людині було б цікавіше взяти участь в інтенсивному курсі, на якому б давали конкретні навички замість того, щоб підмітати плаци чи ходити строєм у спеку. Строкова служба не має займатися господарством – це справа відповідних фірм – прибирати територію і чистити картоплю. Строкова служба зараз – це рудимент совку, який тримається 32 роки. Коли люди півтора року займаються бозна-чим, вони є не частиною готового до бою ядра, а обслуговуючим персоналом. Тож питання скасування призову давно витало у повітрі. І якщо хтось сумнівається, чи можна навчитися чомусь за 2-3 місяці, то я відповім – можна”.
Якщо є тренажери, сучасні методики та 24 години людину навантажувати, то вона за місяць може навчитися тому, чого нині пів року навчаються в армії, паралельно фарбуючи траву чи займаючись чищенням картоплі.
“До 24 лютого мене переконували, що неможливо людину навчити базових речей менш ніж за пів року. Втім, виявилося, що можна – каже експерт. – Існує багато сучасних методик — ізраїльська, швейцарська, американська, британська…”
Щодо рекрутингу, то, переконує пан Самусь, зараз це питання справді стоїть гостро. Адже нинішня система мобілізації забуксувала, вона неефективна, її потрібно змінювати: “Якщо у перші місяці Великої війни на це мало хто звертав увагу через фактор добровольчого ресурсу, то зараз… Ні, я не кажу, що добровольчий ресурс вичерпався, але сама система — совкова, репресивна і корумпована — призвела до того, що ресурсу поменшало. Замість мотивації, мовляв, після повернення ти отримаєш пільги – такі й такі, замість конкретики, хай навіть жорсткої — невідомість, яка породжує страх. Людей гребуть на вулицях, «виконують план».
Кожен, хто йде воювати, повинен бути певен у тому, що після демобілізації йому не скажуть, як свого часу афганцям в радянському союзі, “ми тебе туди не посилали”.
“Повірте, коли все буде відкрито, прозоро і справедливо — тоді все працюватиме набагато ефективніше. Рекрутинг це забезпечить. Справедливість, забезпечується дуже просто — електронною системою військового обліку, коли всі є в базі, всі рівні, мають свій статус, який неможливо змінити, статус, який не дасть “відкосити”. Не повинно бути так, коли одні, давши пару тисяч доларів на лапу воєкому чи його заступнику, ховають десь подалі свою теку з обліковими даними й тікають за кордон, а інші йдуть воювати, причому без конкретних гарантій з боку держави”, – вважає Михайло Самусь.
Військовослужбовець і голова ГО “Українське об’єднання “Мрія” Юрій Гудименко також називає мобілізацію через військкомати неефективною та навіть шкідливою, адже через відсутність відбору бійців на “гарячі точки” фронту часто потрапляють демотивовані та некваліфіковані люди. Потрібно розробляти новий підхід, і за основу взяти систему рекрутингу.
“У нас в країні є хороший приклад, як працює Третя окрема штурмова бригада, найнявши рекрутингову агенцію для набору. Але якщо ми нині в ТЦК вимовимо слово “рекрутинг”, на нас подивляться, як на диверсантів. Їм незрозуміла логіка рекрутингу, їм зрозуміла логіка “полювання на людей”. Їх цікавить кількість. А третій штурмовій бригаді цікава якість, бо їм з цими людьми воювати. Якщо повертатися до іноземного досвіду, то можна досить легко побачити у США: морська піхота має свої рекрутингові центри та самостійно набирає собі людей. Нема такого, що командир бригади дзвонить у військкомат і каже “кого ви мені понабирали, це ж алкаші і наркомани”. А у нашому випадку є військкомат, який таким чином «закрив» кількість”, – переконаний пан Гудименко.
За словами військового, бойові бригади зацікавлені у мотивованих бійцях, а це можливо забезпечити тільки завдяки рекрутингу: “В Україні є різні роди військ. І нам варто розглянути можливість експерименту на базі ДШВ. Адже лише ці частини мають право самі обирати мобілізованих. Я б запропонував тест, коли іншим видам військ дозволять те саме. Думаю, що вийде все чудово”.
А це — військовий юрист, представник Гельсінської спілки з прав людини, адвокат Роман Ліхачов: “Приклад Третьої штурмової дійсно показовий. Їхні офіси відкриваються в різних містах України. Триває набір так, як це має бути – люди проходять співбесіду. Їм розповідають, відповідають на їхні питання”.
Фактично рекрутингові центри, каже адвокат, мають частково взяти функції ТЦК, адже вони працюють майже в режимі центрів надання адміністративних послуг. А ЦНАПи суттєво змінили свій підхід. Зокрема, там суттєво знизився рівень корупції.
Пан Ліхачов переконаний, що рекрутингові центри якраз й можуть змінити підхід: “Коли людину не «відловлюють» на вулиці, а коли вона сама приходить, має співбесіду з фахівцем. І після того вже проходить навчання. І воює вона вмотивовано”.
До слова, бригада “Азов”, у співпраці з Work.ua (сайтом для пошуку роботи), теж оголосили про початок рекрутингової кампанії під гаслом “Війську потрібні різні професії”. Наразі пропонується 28 вакансій (від кухаря, водія та автоелектрика — до сапера, оператора БПЛА, стрільця тощо) у цей легендарний полк із діапазоном зарплат від 25 000 до 125 000 гривень (детальніше — за посиланням).
Водночас керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук, коментуючи концепцію, додав у цю “бочку з медом” трішечки дьогтю. Ні, він не критикує концепцію, навпаки — називає її потрібною і правильною, але не під час війни.
“Міністр Умєров вже дивиться на розвиток ЗСУ в перспективі після нашої Перемоги. Першими ж його кроками на цій посаді стали узгодження з нашими партнерами започаткування таких ініціатив, як «Коаліція спроможностей» та «Сили оборони майбутнього». Тепер ось ще «Концепція військової кадрової політики – 2028». Це добре, що погляд Міноборони спрямований «за обрій Перемоги». І добре, що там вкотре взялись за кадровий менеджмент. Але те, що я побачив в офіційному повідомленні — це правильні цілі й плани розбудови ЗСУ, але здебільшого на мирний час. Хоча в анонсі йдеться, що «головний акцент концепції – гарантоване задоволення потреб ЗСУ в людях під час повномасштабної війни». Очевидно, в сьогоднішніх реаліях основний упор має робитись саме на кадрову політику воєнного часу – війна все ж у нас”, – акцентує пан Лакійчук.
А плани про перехід на контрактну військову службу, людиноцентричний підхід до управління кар’єрою військовослужбовців з урахуванням їхньої освіти, професійного розвитку, гендерної рівності — це про мир.
“За свою військову кар’єру я пам’ятаю вже три чи чотири спроби аналогічних, може, десь слова переставили, кадрових реформ. Більшість з них проводилася в умовах скорочення чисельності ЗСУ, без оглядки на можливу широкомасштабну війну. Остання – з 2016 року, в рамках масштабної оборонної реформи, яка була зумовлена гібридною агресією Російської Федерації. Чинники, які мали негативний вплив і на мобілізацію 2014-2015, і на мобілізацію 2022-2023 однакові. Це недосконала нормативно-правова база, бронювання військовозобов’язаних, відсутність єдиного державного реєстру військовозобов’язаних; відсутність системи соціального захисту військовослужбовців, низька мотивація до військової служби. Чи визначені кроки до їх подолання в Концепції-2028 я не знаю. Але маю надію, що так, – каже військовий експерт. – Професіоналізація Збройних сил і сектору оборони України, приведення оборонної сфери у відповідність до критеріїв НАТО – це добре, це сподобається нашим партнерам і майбутнім союзникам. Але сьогодні, мені здається, пріоритетом має стати створення законодавчих і організаційних умов для швидкого та ефективного нарощування резервів”.
Експерт нагадує, що генерал Валерій Залужний у своїй статті для The Economist на днях відзначав (зацитуємо): «Мій останній пріоритет – нарощувати наші резерви… Наші можливості для підготовки резервів обмежені, ми не можемо легко проводити ротацію солдатів на фронті… Також в українському законодавстві є прогалини, які дозволяють громадянам ухилятися від виконання своїх обов’язків… Ми намагаємося вирішити ці проблеми. Ми запроваджуємо єдиний реєстр призовників, маємо розширити категорію громадян, які можуть бути призвані на збори чи за мобілізацією. Ми запроваджуємо «бойове стажування», яке передбачає розміщення новомобілізованих та навчених особового складу в досвідчених передових підрозділах для їхньої підготовки».
“Ось ці задачі треба вирішувати терміново, «в пожежному режимі». А потім, якщо це вдасться, перейдемо до створення «належних умов для переходу від військової кар’єри до цивільного життя військовослужбовців, які підлягають звільненню з військової служби». Це теж важливо… Втім зараз головне не сплутати пріоритети”, – резюмував Павло Лакійчук.
Мирослав Ліскович
