Президент США Джо Байден заявив, що засмучений рішенням голови КНР Сі Цзіньпіна пропустити майбутній саміт G20 в Індії. Спостерігачі намагаються зрозуміти, чому Сі Цзіньпін не поїхав на саміт і чим це загрожує репутації як Великої двадцятки, так і самого Пекіна.
«Я засмучений…, але я збираюся зустрітися з ним [Сі Цзіньпіном]», — сказав Байден журналістам у неділю, хоч і не повідомив, коли саме планує це зробити. Востаннє Сі та Байден зустрічалися на саміті G20 в Індонезії минулого року.
У понеділок Пекін заявив, що китайську делегацію на саміті, який цього тижня пройде у Делі, очолить прем’єр Держради КНР Лі Цян.
Заяву Байдена можна трактувати і як свідчення того, що Білий дім надає великого значення глобальній співпраці за межами групи G7, що об’єднує найрозвиненіші економіки.
Однак відносини між США та Китаєм залишаються напруженими, незважаючи на численні візити дипломатів із Вашингтона цього року, які намагаються вивести американсько-китайські відносини зі ступору.
Проблем у цих відносинах чимало — починаючи з торгових суперечок майбутнього Тайваню і закінчуючи китайською експансією в Південно-Китайському морі.
Навіщо Пекіну G20?
На пресбрифінгу в понеділок Міністерство закордонних справ Китаю вже звично не підтвердило та не спростувало інформацію про участь Сі у саміті у Делі.
«Лі Цян очолить китайську делегацію для участі у саміті G20. Це великий та важливий глобальний економічний форум. Китай завжди надавав йому великого значення і брав активну участь у відповідних заходах», — сказала представниця китайського МЗС.
Раніше Пекін відкинув припущення про те, що він перешкоджає досягненню консенсусу G20 щодо скорочення викидів парникових газів, які «цілком суперечать фактам».
“Китай вважає, що G20, будучи провідним форумом міжнародного економічного співробітництва, несе серйозну відповідальність за просування глобального сталого розвитку, координацію економічного розвитку та охорони навколишнього середовища, а також за вирішення проблеми зміни клімату”, – заявили в Міністерстві закордонних справ.
Лі – другий за рангом керівник Китаю і права рука Сі. Однак Джош Ліпскі з вашингтонського аналітичного центру Atlantic Counsil вважає, що відсутність глави держави ставить під сумнів «довгострокову стійку життєздатність та успіх G20». За його словами, відсутність Сі – це екзистенційна загроза для майбутнього G20.
На перших двох самітах у 2008 та 2009 роках, на яких країни-учасниці намагалися скоординувати свої дії у відповідь на світову фінансову кризу, G20 називали новим головним міжнародним органом прийняття рішень, що відображає зростаюче значення та економічний вплив країн, що розвиваються на чолі з Китаєм.
Однак, на думку аналітиків, якщо спочатку Сі, ймовірно, розглядав G20 як посилення геополітичного впливу Китаю, то тепер «Двадцятка» поступово починає жити своїм життям. Паралельно погіршилися відносини Китаю зі США, а такі країни, як Японія, Південна Корея, Німеччина та інші європейські держави, займають жорсткішу позицію щодо Пекіна.
«За останнє десятиліття багато країн, що входять до G20, посилили свою позицію щодо Китаю, — зазначає Пол Хаенле, директор аналітичного центру Carnegie China. — Для Сі це непроста група».
Розширення БРІКС – перемога Китаю?
Саміт «Великої двадцятки» пройде лише за кілька тижнів після зустрічі країн БРІКС — Бразилії, Китаю, Індії, Росії та ПАР — у Південній Африці.
Головне досягнення того саміту — розширення блоку з п’яти до 11 членів, чому сприяв чимало Пекін. За словами Сі, це історичний момент для великих економік, що розвиваються, оспорюють світовий порядок, який підтримує Захід.
Однак, на думку експертів, саме собою розширення БРІКС свідчить швидше про необхідність пошуку нових шляхів вирішення проблем, що накопичилися, як мінімум у плані економіки.
Країни, що розвиваються, «шукають альтернативи, а не заміну» світопорядку, очолюваному США, вважає Саранг Шидор, директор програми «Глобальний Південь» Інституту Квінсі, який займається виробленням зовнішньої політики США, менш орієнтованої на військове протистояння.
“Це сигнал Сполученим Штатам про те, що ці прогалини [в альтернативах] не дають спокою, і наші країни не просто скаржаться на них, а справді роблять дії, щоб спробувати їх заповнити”, – сказав він.
Генрі Тугендхат, економіст з американського Інституту світу, вважає, що Китай, сприяючи розширенню, ненавмисно вніс до лав БРІКС ще більший розкол — клуб став більше схожим на G20, ніж на G7, чиї члени поділяють головні принципи, започатковані західною моделлю. При цьому члени Великої двадцятки, на його думку, з багатьох питань не сходяться в поглядах.
Вашингтон не переймається. Але вживає заходів
У січні до БРІКС мають приєднатися шість нових країн – Аргентина, Єгипет, Іран, Ефіопія, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати. Характерно, що в розширенні БРІКС не бере участі жодна країна Південно-Східної Азії, причому це відбувається саме тоді, коли Китай дедалі більше наполегливо поводиться в морських суперечках у Південно-Китайському морі .
У Вашингтоні мало хто бачить безпосередню загрозу для США з боку блоку. Радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван раніше заявив: «Ми не розглядаємо БРІКС як якесь геополітичне суперництво зі США чи будь-ким».
Найбільш проблемним новим членом БРІКС для США стане Іран, де, схоже, вважають, що вступ до клубу допоможе країні знайти вихід із міжнародної ізоляції. Однак у інших новоявлених членів БРІКС — Єгипту, Саудівської Аравії та ОАЕ традиційно прохолодні відносини з Тегераном.
При цьому в той час, як лідери БРІКС зустрічалися в Йоганнесбурзі, адміністрація Байдена знову дала обіцянку збільшити фінансування країн через Світовий банк і Міжнародний валютний фонд.
Салліван раніше заявив, що президент США розглядає саміт у Делі як «можливість для США та партнерів-однодумців зробити цінну пропозицію, особливо для країн Глобального Півдня».
Салліван також пообіцяв вжити на саміті G20 заходів для реформування МВФ та Світового банку. Аналітики вбачають у цьому спробу підняти престиж як самої «Двадцятки», яка об’єднує багаті та бідні країни, так і Індії – ключового члена і БРІКС, і G20.
У Пекіні це навряд чи когось потішить.
Індо-китайські складнощі
Китай має дуже непрості відносини з Індією, яка тісно співпрацює зі США, але при цьому наполягає на «стратегічній автономії».
Сі та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрілися віч-на-віч на саміті БРІКС у ПАР, проте напруженість нікуди не поділася.
Відносини між двома найгустонаселенішими країнами світу знаходяться в нижчій точці після прикордонного зіткнення в Гімалаях у 2020 році , в результаті якого загинули 20 індійських і щонайменше чотири китайські військовослужбовці.
Минулого тижня Індія висловила протест після того, як Пекін опублікував карту, на якій штат Аруначал-Прадеш і плато Аксай-Чін позначені як китайська територія. У відповідь Китай закликав Індію «зберігати спокій» і заявив, що його сусіди мають утримуватися від «надто широкого тлумачення» цього питання.
Відсутність голови КНР на саміті стане ударом по Індії, яка головує на багатосторонній зустрічі, за статусом саміту в Нью-Делі та за авторитетом G20 загалом.
У західних країнах деякі аналітики висловлюють думку, що відмова Сі їхати на саміт Великої двадцятки — це спланована спроба Пекіна підірвати престиж клубу. Деякі індійські спостерігачі переконані, що Китай хоче зіпсувати захід у Делі під час посилення тертя між сторонами щодо спірного кордону.
«Рішення Сі не брати участь у саміті — це явна образа лідерства Моді в G20, але воно також підкреслює відсутність єдності в лавах БРІКС і зводить нанівець галас навколо розширення БРІКС, — вважає Деніел Прайс, колишній співробітник адміністрації президента США Джорджа Буша-молодшого. — Єдине, що об’єднує країни БРІКС, це бажання застрахуватися від долара та лідерства США».
Китайські спостерігачі припустили, що, крім БРІКС, іншою зручнішою для Китаю, порівняно з G20, платформою стане Шанхайська організація співробітництва, до якої також входять Росія та країни Центральної Азії.
Однак Хаенле вважає, що неучасть Сі у саміті в Делі завдасть самому Китаю більших збитків, ніж країнам G20. «Це зменшує можливості Китаю щодо формування глобального порядку денного. G20 не зникне», – вважає він.
Це так. Щоправда, на саміті 2022 року на Балі «Великої двадцятці» вдалося погодити несподівану спільну заяву. А цього року дискусії під головуванням Індії проходили наче у тіні непереборного розколу між демократичними країнами та Росією та Китаєм щодо війни в Україні.
На зустрічах міністрів закордонних справ, голів фінансових відомств та інших офіційних осіб G20 Індії не вдалося погодити жодної підсумкової заяви з усіма учасниками.
