Післявоєнне відновлення України вимагатиме узгоджених, довгострокових зобов’язань ЄС із залученням значних приватних інвестицій.
Через сімнадцять місяців після російського вторгнення її армія продовжує завдавати Україні великих втрат. Людські жертви, економічне спустошення та фізичне знищення вже повернули назад пострадянський прогрес України. Для його повноцінної реконструкції знадобиться більше, ніж просто припинення бойових дій.
Україна та Європейський Союз почали розробляти заходи з відновлення економіки та інфраструктури. Але це не є довгостроковою стратегією відновлення. Україна бореться за виживання проти старої, «реалістичної» держави, прагнучи вийти за межі сфери впливу Росії, щоб приєднатися до Європи універсальних цінностей. Це дорого обходиться.
Україні знадобиться 383 млрд євро протягом десяти років, щоб оговтатися від шкоди, завданої лише протягом першого року війни. Ця сума, яка не враховує руйнування дамби в Новій Каховці в червні, майже втричі перевищує валовий внутрішній продукт України у 2022 році.
Минулого місяця Україна представила загальнонаціональну дорожню карту відбудови. У свою чергу, Єврокомісія запропонувала виділити 50 млрд євро грантів і позик на відновлення України до 2027 року. Є взаєморозуміння, що самих по собі державних коштів не вистачить на відбудову України. Лише чверть видатків на реконструкцію припадає на сектори, які традиційно фінансуються за рахунок державних витрат, такі як реконструкція громадських будівель та розмінування. Решту доведеться взяти на себе приватний сектор.
Недоліки ринку
Україні потрібне стійке припинення бойових дій для залучення інвестицій. Однак саме по собі стабільне припинення вогню не є достатньою умовою для успішного відновлення. За оцінками, для реалізації проектів реконструкції їй знадобиться 170 мільярдів євро прямих іноземних інвестицій (ПІІ) та 325 мільярдів євро внутрішніх приватних інвестицій. Щоб залучити ці кошти, Україні потрібно, перш за все, виправити всі три основні недоліки ринку.
Дефіцит (пере)страхування пропонує: стійкий страховий ринок є передумовою довгострокової реконструкції. Страхування заохочує довгострокове планування та інновації, розподіляючи ризики з часом шляхом передачі або об’єднання. Однак страховий ринок України не придатний для виконання цих функцій. Ще до вторгнення вона відставала від європейської. У 2015 році страхові поліси покривали лише 10-15% ризиків в Україні, тоді як найбільш розвинені країни мають 90-95% страхової щільності.
Після анексії Криму Росією в 2014 році більшість з 20 найбільших міжнародних приватних страховиків припинили надавати покриття в Україні. У 2022 році це стало повним відповідно до положень про виключення війни. Перестрахові фірми просто ввели загальний мораторій. Велика Британія, Німеччина і Франція розробляють спеціальні механізми страхування війни, але цей розрізнений, двосторонній підхід не може замінити всеосяжний страховий ринок.
Обмежений доступ до фінансування МСП: до 2022 року малі та середні підприємства України становили 99,9% населення бізнесу. Незважаючи на свою економічну значимість, українські МСП, як правило, мають лише короткостроковий горизонт для запланованих інвестицій, вважаючи за краще фінансувати їх за рахунок внутрішніх заощаджень. Як наслідок, розрив між попитом та пропозицією фінансування МСП зріс у 2016-21 роках з 9,3 до 10,3 млрд євро, навіть незважаючи на те, що ЄС навмисно збільшував фінансування МСП в Україні.
Війна Росії додатково виснажила заощадження бізнесу та зменшила доступність банківських кредитів та власного капіталу. Відсоткові ставки за корпоративними кредитами, номінованими в національній валюті, становлять близько 20%, в іноземних валютах – 8-9%.
Нестабільний доступ до єдиного ринку ЄС: після вторгнення Росії ЄС повністю лібералізував торгівлю з Україною до червня 2024 року, хоча згодом відновив обмеження на імпорт деяких зернових та посівних матеріалів. Це обмежене відкриття не підтримує ані зобов’язання ЄС щодо відбудови України, ані допомагає інвесторам планувати довгострокову перспективу. Це також суперечить дослідженням, які демонструють, що приєднання країни до єдиного ринку має другий за величиною позитивний вплив на приплив ПІІ – лише членство в ЄС перевершує цей показник зі збільшенням інвестицій на 60%.
Довгострокова стратегія
Програма для України в розмірі 50 мільярдів євро, запропонована Єврокомісією, має три напрямки: підтримка фінансової стійкості України, стимулювання інвестицій та надання технічної допомоги. Це сигналізує про важливий перехід від короткострокової надзвичайної допомоги до середньострокової системи відновлення. Однак цього буде недостатньо, щоб гарантувати стабільне відновлення. Щоб перейти до довгострокової стратегії, ЄС повинен розширити свої механізми допомоги страховому ринку України, фінансуванню МСП та доступу до єдиного ринку.
Механізми страхування: Європейський банк регіонального розвитку та Комісія, серед інших, минулого місяця домовилися «вивчити можливість» Механізму гарантування відновлення України. Якщо справа піде далі, це полегшить доступ до корпоративного страхування ризиків війни, з початковим акцентом на торгівлю та міжнародну доставку.
У наступні 15 років чотири п’ятих з 500 млрд євро іноземних і внутрішніх інвестицій України потребуватимуть страхування. Таким чином, підтримувані ЄС страхові механізми повинні вийти за рамки захисту торгівлі у воєнний час. Необхідно запровадити два типи механізму (пере)страхування: для флагманських проектів в економічно пріоритетних секторах та «кишенькових» полісів для МСП. Страховий механізм для України також повинен покривати, крім війни, ризики політичного насильства.
Механізми фінансування МСП: ЄС повинен забезпечити, щоб план відновлення України визначав пріоритетність МСП. Цільова підтримка повинна зосередитися на підвищенні доступності коштів для тих галузей, які забезпечують найбільшу цінність національного виробництва: роздрібної торгівлі та послуг (включаючи логістику), промисловості та сільського господарства.
Середньо- та довгострокова допомога має бути чітко спрямована на східні регіони України, які зазнали найбільшої шкоди від війни та потребуватимуть найбільших інвестиційних стимулів. ЄС повинен розробити механізм коригування для будь-якого об’єкта для України, щоб переглянути свої асигнування в будь-який момент часу в 2024-27 роках.
Доступ до єдиного ринку: не можна очікувати, що Україна перетвориться на інвестиційний магніт без гарантованого повного доступу до єдиного ринку. ЄС має призупинити всі бар’єри для українського експорту на довгострокову перспективу. Наступним кроком може стати прийняття України до Європейської асоціації вільної торгівлі. Це не замінить членство в ЄС, але стане інструментом для залучення інвестицій Україною, одночасно просуваючись шляхом вступу до ЄС.
Неймовірні жертви
З лютого 2022 року військові втрати України нівелювали десятиліття прогресу. Його відновлення «візьме село» міжнародних акторів, щоб втрутитися і допомогти. «Аутсорсинг» ризиків безпеці з Росії за межами її кордонів, ЄС отримав мирні дивіденди і значно скоротив витрати на оборону, але ці часи минули.
Україна зараз йде на неймовірні людські та економічні жертви у своїй відданості Європі. Допомога країні повністю відновитися і стати членом ЄС слугуватиме геостратегічною інвестицією у стійку безпеку та економічні показники континенту.
Автор: Саша Е Останіна є науковим співробітником ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки в Центрі Жака Делора школи Герті. Раніше вона була зовнішнім аналітиком політичних та безпекових ризиків у міжнародній консалтинговій компанії S&P Global з фокусом на Росію та країни Східного партнерства.
Джерело: Social Europe, ЄС
