Сьогодні виповнюється 20 років незалежності Чорногорії. Її шанси стати членом ЄС вищі, ніж у будь-якої іншої держави Західних Балкан. Але наскільки країна просунулася в реформах та боротьбі зі злочинністю?

Чорногорія традиційно святкує свою незалежність, в день успішного проведення референдуму про незалежність.

Двадцять років тому результат був надзвичайно близьким: 55,5 відсотка виборців, які мають право голосу, проголосували за незалежність. Для її прийняття потрібно було 55 відсотків голосів.

Частина населення вважає Чорногорію унікальною державою з тисячолітньою традицією Чорногорського королівства.

Інші вважали себе братами та сестрами Сербії, або навіть повністю сербами. Обидва блоки, прочорногорський та просербський, у той час активно виступали за та проти незалежності. У Чорногорії домінували сербські ЗМІ.

Сьогодні, за даними переписів, близько 40 відсотків населення Чорногорії ідентифікують себе як чорногорці, а близько 30 відсотків – як серби, деякі з яких досі шкодують про незалежність.

Майже два тижні тому, 21 травня, в столиці Чорногорії, Подгориці, відзначалася 20-та річниця референдуму про незалежність. Президента Сербії Александара Вучича запросили, але він відмовився, прокоментувавши це різко: «Я люблю Сербію більше за все у світі. Якби я святкував щось подібне, це було б ганьбою, і я б плюнув в обличчя собі та своєму народу. Щодо мене, то нехай святкують, що хочуть», – сказав Вучич.

З 2023 року Чорногорією керує проєвропейський ліберальний прем’єр-міністр Мілойко Спаїч. Він дуже молодий, 38 років, і походить з фінансового сектору. Спаїч працював у Токіо в Citigroup та в Сінгапурі в Goldman Sachs, перш ніж повернутися до рідної країни, щоб допомогти їй рухатися вперед.

Він впевнений, що Чорногорія все ще дотримується графіка щодо вступу до ЄС і може приєднатися до нього у 2028 році. «Усі 33 переговорні розділи вже відкриті. Попередні уряди завершили лише три розділи за десять років. У нас зараз завершено 14 розділів. А з решти 19 розділів більшість завершені на 90-95 відсотків», – каже Спаїч.

«Ми завершимо все до кінця цього року. А потім справа перейде на політичний етап. Тоді ми обговоримо, чи маємо ми підтримку всіх 27 країн-членів ЄС», – сказав Спаїч наприкінці квітня.

Серед найбільших перешкод для Чорногорії на шляху до ЄС є розділи 23 та 24 переговорів. Вони стосуються корупції, верховенства права та організованої злочинності.

Так, судова система помітно посилює боротьбу. Було проведено кілька арештів високопоставлених політиків, судових чиновників та державних службовців, які співпрацювали з мафією.

Незалежна організація «World Justice Project», що базується у Вашингтоні, вимірює та порівнює верховенство права в країнах світу. Чорногорія посіла 55-те місце зі 143. Це не ставить її на найгірший рівень у ЄС, а радше вище, ніж Болгарія та Угорщина.

Вважається, що значна частина статків, ймовірно, вартістю кілька сотень мільйонів євро, належить клану Джукановичів. Міло Джуканович був домінуючою політичною фігурою в Чорногорії протягом десятиліть. Він правив країною з 1991 по 2023 рік, іноді як прем’єр-міністр, іноді як президент.

Ближче до кінця свого терміну він ставав дедалі менш популярним, оскільки політика в Чорногорії значною мірою деградувала до системи, яку пронизує корупція та злочинність. Так званий скандал з «Панамськими документами» виявив, що Джуканович створив офшорні компанії, для приховування активів, згідно з підозрами.

Новий прем’єр-міністр Мілойко Спаїч пообіцяв викорінити корупцію та втручання в політику організованої злочинності. Чи дотримається він своєї обіцянки? Це складно, бо мафія в Чорногорії ще не пішла на пенсію.

І все ж ЄС хоче активізуати процес вступу Чорногорії. Держави-члени вирішили розпочати розробку договору про приєднання.

Для Чорногорії це один з останніх етапів на шляху до членства.

Саміт ЄС – Західні Балкани відбудеться в країні цієї п’ятниці.

Семен Мельниченко