АНАЛІТИЧНА СТАТТЯ

Квітень 2026

Парадокс конвергенції, або що заважає Україні стати повноправним членом Євросоюзу

Українці, які порівнюють ціни у супермаркетах Варшави, Праги чи Братислави з Київськими, давно помітили дивний парадокс, коли продукти харчування, комунальні послуги та багато товарів в Україні коштують стільки ж, а то й дорожче, ніж у низці країн Євросоюзу. Водночас заробітна плата і пенсії залишаються в рази нижчими за найскромніші показники, навіть найбідніших членів ЄС. Ця «цінова конвергенція без зарплатної конвергенції» стала однією з найболючіших соціально-економічних характеристик сьогоднішньої України.

На тлі активного переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу постає закономірне питання, коли і за яких умов Україна справді може стати членом ЄС — і що відбудеться з добробутом громадян у цьому процесі?

 Ціни «по-європейськи» при зарплатах «по-українсьні»

Що каже статистика

За даними Євростату та незалежних аналітиків, мінімальна заробітна плата в Україні станом на початок 2026 року становить 8 647 гривень (приблизно 197 євро на місяць). Для порівняння: у Польщі — понад 870 євро, у Чехії — близько 730 євро, у Болгарії — 477 євро. Навіть найнижчий показник мінімальної зарплати серед країн ЄС є більш ніж удвічі вищим за українській.

Середня зарплата в Україні у 2025 році, за даними Пенсійного фонду, становила близько 20 000–24 000 гривень (приблизно 460–550 євро) — проти 2 500–4 000 євро у Польщі та Чехії і 4 000–5 000 євро у Німеччині. Тобто різниця у 5–10 разів зберігається навіть попри зростання українських зарплат.

Середня пенсія в Україні — близько 4 000–5 000 гривень (приблизно 90–115 євро) для більшості пенсіонерів. Для порівняння: середня пенсія в Латвії — 421 євро, в Естонії — 569 євро, в Чехії — 600 євро, в Болгарії — 226 євро. Навіть найнижча пенсія в ЄС — болгарська — вдвічі вища за українську.

Чому ціни такі високі

Феномен «дорогої бідності» в Україні пояснюється кількома структурними чинниками:

• ПДВ на продукти харчування в Україні становить 20%, ( у період з 2005 по 2010 роки ставка ПДВ становила 17%, проте з прийняттям Податкового кодексу у 2011 році відбулося повернення до 20%).тоді як у більшості країн ЄС — від 5 до 12%;
• Дорогі кредити змушують бізнес закладати вищу маржу у ціну, щоб окупити залучений капітал;
• Військова економіка, це дефіцит робочої сили, логістичні ускладнення, підвищені ризики — усе  здорожчує виробництво та торгівлю;
• Монополізація окремих ринків (високий рівень монополізації спостерігається у паливно-енергетичному комплексі, транспортній та інфраструктурній галузях, де значна частина ринків контролюється великими фінансово-промисловими групами) та слабкість антимонопольного контролю;
• Відтік мільйонів споживачів за кордон звузив внутрішній ринок, знизивши ефект масштабу.

Як зазначають економісти, європейські фермери отримують значні субсидії від ЄС, а інвестиції в логістику та інфраструктуру знижують собівартість продуктів. Українські виробники такої підтримки не мають.

 Де зараз стоїть Україна на шляху до ЄС

Хронологія переговорного процесу

Попри складні умови повномасштабної війни, Україна демонструє швидкий прогрес на євроінтеграційному шляху:

• Червень 2022 — отримання статусу кандидата в члени ЄС;
• Грудень 2023 — рішення Європейської Ради про початок переговорів про вступ;
• 25 червня 2024 — офіційний старт переговорів про членство;
• Листопад 2024 — завершення скринінгу першого переговорного кластера (Основи);
• Вересень 2025 — завершення двосторонніх консультацій з усіх 33 глав, які необхідно виконати;
• Грудень 2025 — на неформальній зустрічі в Львові Україна отримала Проєкти Спільних Позицій за кластерами 1, 2 і 6.

Сценарій «прискореного вступу»

Найбільш цікавим є сценарій, який обговорюється у контексті мирних переговорів. Згідно з чернеткою мирного плану, яку підтримують європейські посередники, Україна могла б вступити до ЄС 1 січня 2027 року через спрощений («прискорений») механізм — без повного закриття всіх 33 переговорних глав. Такий прецедент потребував би суттєвого перегляду всієї логіки вступного процесу і Копенгагенських критеріїв.

Хоча реалістичність цього сценарію залишається вкрай примарною, навіть прихильники прискореного вступу визнають, що технічна та інституційна база для такого кроку наразі відсутня.

Реалістичні прогнози вступу

Сценарій 1: Стандартний — 2030–2035 роки

Якщо переговори відновлюються у повному форматі у 2026–2027 роках, а країни що проти втратять право вето (наприклад, через активацію статті 7 Договору ЄС), Україна теоретично могла б завершити всі 33 пункти вимог до кінця 2028 року — як прагне Київ. Далі потрібно ратифікувати договір про вступ усіма 27 державами-членами, це займає 1–3 роки. Таким чином, реалістична дата — 2031–2033 роки за оптимістичним сценарієм.

Сценарій 2: Поетапна інтеграція — від 2027–2028 років

Більш прагматичний варіант — часткове членство або поступова інтеграція в окремі сфери (єдиний ринок, митний союз, енергетичне співтовариство) ще до повного вступу. Фактично цей процес уже відбувається. Україна з 2023 року є учасником Програми єдиного ринку, з 2025-го діє оновлена Угода про ПВЗТ, а з 2026 року — роумінг без додаткової плати між Україною та ЄС.

Сценарій 3: Затяжний — після 2035 року

За умов продовження війни, уповільнення реформ або тривалого блокування з невідомих причин, вступ може затягнутися на десятиліття. Прецедент Туреччини, яка очікує на членство понад 60 років, — нагадування про те, що переговори можуть тривати нескінченно.

Що членство в ЄС означатиме для гаманця українця

Зарплати і пенсії, або конвергенція потребує часу

Досвід країн Центральної та Східної Європи показує, що після вступу до ЄС реальне зближення рівня доходів з середньоєвропейськими займає 15–25 років. 

Наприклад Польща вступила до ЄС у 2004 році — і лише зараз наближається до 70–80% середнього рівня ЄС. Болгарія вступила того ж року, але залишається найбіднішою країною Союзу.

Для України ключовими передумовами зростання зарплат і пенсій є:

• Доступ до структурних фондів і фондів згуртованості ЄС — мільярди євро на розвиток інфраструктури, освіти, малого бізнесу;
• Вільний рух капіталу — масштабні прямі іноземні інвестиції, які створюватимуть робочі місця з вищою оплатою;
• Вільний рух працівників — можливість легально працювати в будь-якій країні ЄС підвищить конкурентний тиск на роботодавців усередині України і вони вимушені будуть, виплачувати конкурентні зарплати;
• Гармонізація трудового та соціального законодавства з вищими європейськими стандартами.

Ціни, або чого очікувати

Вступ до ЄС не означає автоматичного здешевлення товарів. Навпаки, у короткостроковій перспективі можливе подорожчання окремих категорій — особливо там, де Україна дотримується нижчих стандартів або надає прихованих субсидій. Однак у середньостроковій перспективі:

• Зниження ПДВ на продукти харчування відповідно до директив ЄС зменшить ціни в магазинах;
• Субсидії аграріям через спільну аграрну політику ЄС знизять собівартість виробництва;
• Конкуренція з боку імпорту стимулюватиме українських виробників підвищувати ефективність;
• Дешевший кредит (завдяки стабільності та доступу до ринків капіталу ЄС) знизить маржу бізнесу.

Ключові виклики на шляху до членства

Реформи, яких ще бракує

Попри значний прогрес, Єврокомісія фіксує численні виклики. Пакет розширення 2025 року відзначає потребу в дальших реформах у сферах:

• Верховенства права та незалежності судочинства — ключовий пріоритет кластера «Основи»;
• Боротьби з корупцією ;
• Реформи державного управління — спрощення бюрократії та підвищення інституційних спроможностей;

Геополітичний контекст

Вступ України до ЄС нерозривно пов’язаний з питанням завершення війни. Як зазначила Комісар з питань розширення Марта Кос, членство в ЄС є «політичним якорем гарантій безпеки» для України. Де-факто, чим ближчою є перспектива членства, тим сильнішим є аргумент для Москви, що Захід не залишить Україну без підтримки.

Хоча Росія у вересні 2025 року офіційно заявила, що «не заперечує» проти членства України в ЄС, зберігаючи при цьому категоричне «ні» членству в НАТО. Це відкриває теоретичний простір для дипломатичних рішень.

 Прогноз

Ситуація, коли ціни в українських магазинах вже наближаються до польських або чеських, а зарплати й пенсії залишаються в рази нижчими — є не просто соціальною проблемою. Це свідчення глибокої структурної деформації економіки, яка склалася внаслідок десятиліть корупції, монополізму, тіньових схем. Окремо – впливом повномасштабної війни.

Членство в ЄС — не чарівна паличка. Воно не вирішить усіх проблем миттєво. Але воно запускає незворотній механізм. Доступ до структурних фондів, інвестиції, конкуренцію, трудову мобільність і правові стандарти, які поступово підтягують рівень життя до загальноєвропейського.

Найбільш реалістичний прогноз — членство України у ЄС між 2031 і 2034 роками за умов:

• припинення активної фази воєнних дій та початку відновлення;
• успішного завершення реформ у сфері верховенства права та антикорупції;
• ратифікації договору про вступ усіма 27 державами-членами.

А доки цей день не настав, українці живуть у парадоксі. Платять по-європейськи, отримують по-українськи. І саме подолання цього парадоксу — через членство в ЄС, реформи та відновлення — є головним завданням для держави й суспільства на найближче десятиліття.

Семен Мельниченко

Матеріал підготовлено на основі даних Єврокомісії, Євростату, Пенсійного фонду України,  та інших відкритих джерел. Квітень 2026.