Сьогодні присутність української культури на міжнародних майданчиках — це не лише питання естетики, а й доказ спроможності держави зберігати свою ідентичність за екстремальних умов. 

У цьому контексті діяльність Валерія Куцевалова є прикладом поєднання традиційної української академічної школи та сучасного кризового менеджменту.
Його професійний фундамент та управлінський досвід дозволяють знаходити оптимальні варіанти для донесення до глядачів різних країн українських фольклорних традицій.

Закінчивши Київський університет культури і мистецтв, він пройшов шлях від артиста до продюсера. Саме цей досвід дав йому змогу поєднати творче бачення з організаційною ефективністю.
Його професіоналізм підтверджують і державні відзнаки, і практичні результати роботи.

Він має звання «Заслужений діяч мистецтв України» та «Народний артист України», орден «За заслуги» III ступеня, а також відомчі нагороди.

Водночас найпереконливішим показником його фаховості є здатність оновлювати творчі колективи та посилювати їхню сучасну роль.
Прикладом може бути хор імені Григорія Верьовки, що має 80-річну історію. 
Завдяки його роботі та злагодженій роботі команди професіоналів хор імені Верьовки став дієвим інструментом культурної дипломатії. Замість застарілих форматів акцент змістився на інтеграцію у світовий культурний простір. 

Географія міжнародної присутності колективу охоплює престижні майданчики — від Центру Кеннеді у Вашингтоні та Лондонського “Палладіуму” до Віденського Концертхаусу. Важливо, що виступи у Вашингтоні, Лондоні та Відні не тільки зібрали повні зали, а й стали помітними подіями міжнародного туру вдячності.
Цей підхід має історичний прецедент: ще у 1919 році Симон Петлюра підтримав культурну дипломатію через Українську республіканську капелу Олександра Кошиця. Саме тоді «Щедрик» Миколи Леонтовича став одним із музичних символів України у світі.

Сьогодні ця традиція отримує сучасне продовження. “Щедрик” став доказом того, що культурна інвестиція має тривалий історичний ефект. Те, що було здійснено понад століття тому як жест державного самоутвердження, і сьогодні працює на впізнаваність України у світі.

Саме в цьому — глибинна сила культурної дипломатії: її результати переживають епохи.
Сьогодні ця дипломатія має не лише символічний, а й практичний благодійний вимір.

Офіційні анонси хору повідомляють, що частина концертів проводилася на підтримку ЗСУ, а міжнародний тур “We Are Ukrainians” позиціонувався як благодійний: зібрані кошти пішли на реабілітацію українських військових і постраждалих від російської агресії, а також на гуманітарні ініціативи. У такій моделі культура працює одночасно як мова державної присутності, суспільної солідарності та практичної допомоги.
Сьогодні така міжнародна присутність можлива лише за умови системної роботи з провідними залами світу та митцями світового масштабу.  Саме такий підхід дає змогу не лише зберігати традицію, а й робити її зрозумілою та переконливою для сучасної світової аудиторії.
Показово, що до співпраці з хором залучаються митці й мисткині з міжнародним ім’ям — зокрема Людмила Монастирська, солістка провідних оперних сцен світу, та італійський диригент Карло Понті-молодший. Така співпраця засвідчує високий рівень професійної організації та стратегічне бачення розвитку колективу, яке послідовно реалізує Валерій Куцевалов.
Справжній рівень міжнародної співпраці визначається не гучними формулами, а здатністю вибудовувати партнерства з митцями світового масштабу. Саме це і є переконливим показником менеджерського досвіду продюсера колективу.
Сьогодні популяризація України за кордоном спирається не на надмірний пафос, а на високу професійну якість.
Системна міжнародна діяльність Валерія Куцевалова доводить. що український фольклор є сучасним культурним продуктом, здатним переконливо звучати на світовій сцені.

Можливість проведення масштабних культурних заходів у Європі та США — дає змогу змінювати сприйняття України з «жертви агресії» на «націю з потужним інтелектуальним та мистецьким спадком». Професійний підхід до управління такими інституціями є запорукою того, що український голос залишатиметься впізнаваним у світі й після завершення війни.

МК