на сторінках яких «Росія погано характеризується»
Ідеологічний контроль московії, бувшого СРСР простягався на всю пострадянську територію кілька десятиліть, а якщо додати роки російської імперії – то сім століть.
Російська мова та освіта використовуються Кремлем як інструменти ідеологічної і культурної експансії для просування власних наративів, розмивання національної самоідентифікації та формування лояльності до Росії. Така політика реалізуєтся через поширення інтернет-контенту та використання російської мови у науковому просторі.
Не зважаючи на спротив керівництва Центрально-Азійських держав насадженню російськомовного середовища, й надалі спостерігається широке впровадження російськох освіти, шкільних і вузівських освітніх програм, поширення російської літератури та підручників, а також підтримка мережі центрів «Русский мир», де активно вивчається російська мова. Поширення російськомовної складової в мережі інтернет створює альтернативну реальність та впливає на свідомість суспільства, особливо молоді.
Російська мова в ЦСА використовується виключно у науковій сфері, при оприлюдненні наукових досліджень, у написанні і захисті дисертацій, в процесі навчання в аспірантурі тощо для підтримки російського впливу в середовищі наукової спільноти. Вся тематика наукових робіт, а також підготовка і написання текстів дисертаційних досліджень, публікація статей, і врешті процедура захисту тощо, – абсолютно все здійснюється російською мовою.
Московія йде ще далі: нині зацікавилась рівнем ідеологічної підготовки молоді у країнах СНД. Російські ідеологи перевірили тексти шкільних підручників азіатських і європейських оточуючих і далеких країн, на які Москва прагне поширювати свій геополітичний вплив. За результатами перевірки у підручниках з історії країн Центральної Азії та Південного Кавказу виявили «пооганий образ Росії».
У 2025 році російський мністр освіти Сергій Кравцов заявив про «помилки в підручниках історії пострадянських держав, і ці помилки, за кремлівською заявою, необхідно виправити. До помилок міністр додав «спільне минуле» республік у складі СРСР.
Висновок, який зробив міністр: «Діяльність Росії у ХХ столітті подається негативно, а значить її треба переписати».
Нагадаємо, що історію України і українського народу Кремль повністю переписав, а почав переписувати за часів царя Петра 1 з метою затвердити у світі свою власну історію без України та українського народу.
Москва вимагає від всіх країн світу – а не тільки пострадянських – переписати історію за московською концепцією – російського щовінізму і «російської величі». Нові підручники з історії, видані в Росії під копірку з однаковим текстом, що не відповідає історичним реаліям, розповсюджуються світом і простором СНД.
Міністр освіти Росії також розкрив стратегічну мету Кремля — сформувати «єдиний освітній, культурний і ментальний простір майбутньої Євразії, яку Москва сьогодні творить».
Така посилена політика Москви продиктована наслідками війни проти України, у результаті якої імідж Росії значно впав.
Кремль знайшов і винуватців ситуації, що склалася з падінням російського іміджу. Кремль заявляє: погана характеристика Росії була створена іноземними предствництвами: NED, British Council, USAID та Aga Khan Foundation.
Російська пропаганда заявляє, що ці організації формують «фальшиву історію Росії».
02 грудня 2025 року у Російському домі в столиці Киргизстану м. Бішкек була організована презентація збірки статей «Росія та Центральна Азія: історія та культура», яку профінансувало і видало «Россотрудничество». Автори книги знайшли: у 35 шкільних підручниках з історії Киргизстану, Казахстану, Таджикистану та Азербайджану – 67% згадувань про Росію написані ПОГАНО і НЕГАТИВНО.
Російський Інститут наукової інформації суспільних наук Російської академії наук (РАН) опублікував свою книгу: «Россия в учебниках истории стран Ближнего и Постсоветского Востока, Китая». У книзі критикуються тексти підручників і освітніх програм Азербайджану, Узбекистану, Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, а також Туреччини, Ірану, Ізраїлю, Єгипту, Тунісу та Китаю.
У цій книзі вказуються помилки і провини кожної держави. Так, Азербайджан неправильно написав приєднання республіки до СРСР як «результат військового примусу»; звинуватив Росію у створенні карабахського конфлікту; а присутність Росії на Південному Кавказі – це було колоніальне загарбання…
Казахстан: неправильно написав про приєднання Молодшого жузу до Російської імперії – це не було примусом та експансіоністською політикою Росії, стверджує Кремль. Це була добровільна інтеграція.
Також погано написав про царські реформи 1822 і 1824 років, після яких було ліквідовано ханську владу в Середньому та Молодшому жузах. Не можна було критикувати радянську владу, … що вона організувала штучний голод в Казахстані у 1921 році.
Не можна критикувати письменника Олександра Солженіцина і його книгу «Как нам обустроить Россию?». Нагадаємо читачу: Солженіцин вимагав забрати у казахів північні території Казахстану і віддати їх Росії.
Узбекистан: не має права звинувачувати Російську імперію та СРСР у ліквідації національної узбецької ідентичності і нав’язуванні російської мови і літератури..
Туркестан: «не можна пояснювати визвольний рух в Туркестані як відповідь на «колоніальну та шовіністичну політику радянської влади».
Киргизстан та Таджикистан: погано, що ці країни мало згадують «історичну роль Росії в своїй історії» тощо.
Кремль почав кампанію тиску на країни Центральної Азії та Південного Кавказу, вимагає переписати шкільні і вузівські підручники з історії. Таке вимагає Росія.
Москва стогодні створює як зразок власний підручник з історії Білорусі для «виховання білоруського суспільства».
Таким чином, Росія намагається перекреслити національну об’єктивноу історію всіх держав, на які впливала в минулому та ідеологічно тисне сьогодні.
Росія намагається посилити контроль над населенням держав Центральної Азії та Південного Кавказу, і тим компенсувати втрату політичного впливу.
Висновки
Національні інтереси Росії на пострадянському просторі полягають у створенні надійного підмурку для стратегічного посилення новоросійської імперії.
Об’єднати учасників СНД зможе війна проти України, війна до знищення України.
Коротка блискавична війна проти України для зміцнення величі і першості як російський проєкт – ми бачимо – провалився. Хоча російські вассали – Північна Корея, Іран, Білорусь, низка слабких країн пострадянського блоку і самопроголошених утворень «годують» Росію зброєю, живою силою – «живим матеріалом» війни тощо.
Росія намагається бути реальним центром тяжіння в Європі. Цим центром профашистська Росія вважає себе, як «непереможну, динамічну державу – регіонального лідера».
У пострадянському просторі РФ намагається зберегти свій вплив на політичну ситуацію у країнах-сусідах.
Найпоширенішими способами є економічний тиск:
торговельні війни з Кавказькими і Центрально-Азійськими країнами, Білоруссю і Молдовою;
спонсорування і підтримка проросійських політичних рухів;
спекуляція теми захисту прав російської меншини;
підтримка авторитарних режимів;
Л.Ч.