Конкурс об’єднав учасників з різних країн — і це важливий сигнал. Українська культура більше не замкнена в національних межах. Вона стає частиною глобального діалогу.

Марія Примаченко
Поліська Казка
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

У березні 2026 року Київ став місцем, де минуле і майбутнє української культури зустрілися не в теорії — а в одному виставковому просторі.

Фінал першого національного конкурсу народного мистецтва “Поліська Казка” перетворився на подію, значення якої виходить далеко за межі мистецького середовища. Це був не просто підсумок конкурсу — це була відповідь на питання: чи здатна культура розвиватися під час війни?

Відповідь прозвучала переконливо — так.

Діалог через покоління, якого ще не було

19 березня у стінах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури відкрилася виставка, яка об’єднала роботи фіналістів конкурсу з творами Марії Примаченко .

Це рішення було не просто кураторським жестом — воно стало символом.

Поруч із роботами художниці, яка давно стала світовим символом українського мистецтва, опинилися твори молодих авторів — тих, хто формує нову візуальну мову країни.

Це не було порівнянням.

Це був діалог.

Вперше глядач отримав можливість побачити, як народна традиція не зберігається у музеї — а продовжується в реальному часі.

Більше ніж 80 фінальних робіт були відібрані журі і представлені публіці . І кожна з них — це не лише естетика, а й досвід покоління, яке живе в умовах історичного зламу. Вибір був складним завданням. Робіт надійшло більше одниєї тисячі.

Культура як простір присутності

Відкриття виставки зібрало не лише художників. Серед гостей — дипломати, політики, митці, медійні особистості. На захід завітали — Юлія Тимошенко, народний депутат, голова депутатської фракції політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, Міхаель Бродський, — Надзвичайний і повноважний посол держави Ізраїль, Ромен Дестьо, керівник торгового відділу посольства Французької Республіки, Пауліна Ланг – Перший секретар, Керівник відділу комунікацій та публічної дипломатії Посольства Республіки Польща у Києві, Марона ван дер Хеувел, прес – аташе посольства Королівства Нідерландів, Алан Бадоєв — український режисер, Валерій Харчишин — лідер гурту Друга Ріка, Тетяна Гончарова — телеведуча, волонтерка, Олександр Преподобний —- ведучий каналу 1+1, Олена Тополя — українська співачка, Сергій Войток — галерист та інші. 

Це важливий сигнал, що культура повертається в центр суспільної уваги.

У сучасній Україні культурні події дедалі частіше виконують роль платформи для міжнародного діалогу, простору публічної дипломатії, інструменту внутрішньої консолідації.

І “Поліська Казка” стала одним із найяскравіших прикладів цього процесу.

на заході були присутні члени журі Національного конкурсу народного мистецтва для молодих художників “Поліська Казка” — Олесь Санін, Народний артист України, український режисер, віце президент Національної академії мистецтв, Артем Палієнко, Директор Українського державного інституту культурної спадщини, Оксана Повякель — Генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту України, Юрій Вакуленко —-Віцепрезидент Національної академії мистецтв України, член Ради з питань розвитку національного культурно-мистецького комплексу «Мистецький арсенал», Олена Осадча —Ректор Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, член Національної спілки художників України та національної спілки іконописців України. 

Подію урочисто відкрили  — Олександр Цугорка, ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, член журі конкурсу та Маргарита Бондарєва, засновниця всеукраїнської культурної платформи “Поліська Казка”.

Від конкурсу — до спільного вибору

Фінал конкурсу не завершив історію — він відкрив новий етап.

Було запущено народне голосування, яке дозволяє кожному глядачеві впливати на визначення переможців .

Цей механізм змінює саму логіку культурного процесу, глядач більше не пасивний спостерігач — він в процесі.

У часи цифрової культури це має принципове значення.
Мистецтво стає не лише об’єктом споглядання, а й формою колективного досвіду.

Чому такі проєкти важливі — і не лише для мистецтва

“Поліська Казка” — це не просто конкурс, це модель того, як культура може працювати в кризових умовах.

Відновлення ідентичності

У ситуації, коли країна переживає війну і масову міграцію, культура стає інструментом збереження і переосмислення ідентичності.

Молоді художники не копіюють традицію — вони її інтерпретують, адаптують до сучасності.

Психологічна стійкість суспільства

Творчість у цьому контексті — це необхідність. Вона дозволяє осмислити травму, знайти мову для складних емоцій, зберегти відчуття нормальності. Культура стає формою внутрішнього опору.

Соціальна мобільність і підтримка молоді

Стипендії для переможців — це не просто нагорода, це інвестиція в майбутнє культурної еліти. У країні, де молодь часто змушена обирати між творчістю і виживанням, такі ініціативи змінюють правила гри.

Міжнародна присутність України

Конкурс об’єднав учасників з різних країн — і це важливий сигнал. Українська культура більше не замкнена в національних межах. Вона стає частиною глобального діалогу.

Фінал як початок

Виставка триватиме до 20 квітня . Переможців буде визначено за результатами голосування. Але головний результат уже відбувся.

“Поліська Казка” показала, що культура сьогодні — це не про збереження минулого. Це про створення майбутнього.

І якщо раніше народне мистецтво асоціювалося з традицією, то тепер воно асоціюється з рухом. З молоддю. З енергією. З країною, яка не лише захищається — а й творить.

Можливо, найважливіше, що зробив цей конкурс — він змінив погляд.

Він довів, що українська культура — це не вразлива спадщина, яку потрібно лише берегти. Це жива система, яка здатна адаптуватися, відповідати на виклики, об’єднувати людей.

І поки існують такі ініціативи, як “Поліська Казка”, можна бути впевненим:

у цієї культури є не лише минуле — у неї є майбутнє.

За підсумками народного голосування буде визначено чотирьох переможців у двох категоріях — професійній та аматорській. Лауреати отримають річні стипендії у розмірі від 15 до 25 тисяч гривень.

Виставка відкрита для всіх охочих з 20 березня по 20 квітня 2026 року.

Відвідати експозицію можна у вівторок, середу, четвер, п’ятницю з 10:00 до 17:00, суботу та неділю з 10:00 до 16:00. 

Вхід — вільний за попередньою реєстрацією.

Семен Мельниченко