​Світ звик до терору, вірить у ритуальні переговори та сподівається, що час усе вирішить. Але ілюзії не зупиняють війну.

Стисло про голове.

24 лютого 2026 року виповнюється чотири роки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну — 1462 дні. Російська «спеціальна операція» триває вже довше, ніж тривав опір СРСР нацистській Німеччині у Другій світовій війні. Попри зростання кількості жертв, світ залишається в полоні ілюзій. 

​Іллюзія нормальності. Життя під бомбами в центрі Європи стало повсякденням. Один обстріл може включати 24 балістичні ракети та 200 дронів за ніч.

Поки дрони над інфраструктурою Європи стають головними новинами, рекордні атаки на Україну (наприклад, 91 балістична ракета в січні 2026 року) залишаються майже непоміченими.

​Зима 2025-2026 років була найсуворішою через удари по енергосистемі; температура в будинках падала до 7-10 C при морозах -20-25C на вулиці. Росія свідомо використовує холод як засіб тиску та зброю.

​Деякі закордонні спостерігачі виглядають більш втомленими, ніж самі українці. Громадська підтримка в деяких країнах зменшилася, що використовує РФ.

​Емоційна підтримка (збори коштів після обстрілів) є важливою, але вона ситуативна, тоді як загроза — постійна.

​Хоча Європа активізувалася на тлі зменшення допомоги від США, Україна досі не отримала ракет «Томагавк» або «Таурус» через політичні компроміси.

Переговори не наблизили мир ні на крок. Обговорюються дати виборів, але немає стратегії зміни планів Росії.

Крим фактично випадає з обговорень, хоча без його деокупації Чорноморський регіон не буде в безпеці. На Україну тиснуть щодо здачі частини Донеччини, забуваючи, що РФ не змогла захопити ці землі навіть за 12 років війни.

​Росія використовує переговори лише як прикриття для ескалації. Технології з’являються швидше за політичні рішення. Українці — не термінатори, їхній опір має ціну в людських життях.

​Дональд Трамп використовує час як інструмент тиску, заявляючи про закриття «вікна можливостей».

​Українська армія — єдина в світі з досвідом сучасної високоінтенсивної війни. Навчання НАТО «Їжак» в Естонії показали, що Європі є чому вчитися в українців: від тактики протидії дронам до швидких інновацій.

Ірина Красноштан