Німецький суд зобов’язав платформу X відкрити дані про угорські вибори. Це рішення стає прецедентом у боротьбі з прихованим зовнішнім впливом, який у 2024-2025 роках вийшов на новий технологічний рівень завдяки штучному інтелекту.
Угорський прецедент: Прозорість проти алгоритмів
Нещодавно німецька судова система прийняла знакове рішення, коли соціальна мережа X (Twitter) повинна надати доступ до внутрішніх даних щодо виборчих процесів в Угорщині. Це відповідь на занепокоєння щодо “інформаційних вкидів” та можливого маніпулювання громадською думкою в інтересах чинної влади або зовнішніх гравців.
Угорщина, останнім часом, часто стає об’єктом критики через обмеження свободи медіа, та деяких ліберальних поглядів, тому роль соцмереж як альтернативного джерела інформації є критичною. Судове рішення підкреслює, що цифрові гіганти більше не можуть ігнорувати правила прозорості встановлені Європейським Актом про цифрові послуги (DSA).
Свіжий аналіз виборчих кампаній останніх років показує, що методи впливу еволюціонували
Так Діпфейки (Deepfakes), у 2024 році під час виборів у США та Словаччині, показали, як використовувалися підроблені аудіозаписи політиків. Як приклад, сфабриковані відео, або вибрані з контексту фрази з “зізнаннями” або закликами не йти на дільниці розповсюджувалися за лічені години до голосування.
У США, наприклад, було викрито мережу, через яку російські структури (зокрема RT) спрямовували мільйони доларів місцевим правим блогерам для просування вигідних Кремлю наративів, маскуючи це під “незалежну думку”.
Але прогрес не стоїть на місці і тепер ШІ аналізує не лише ваші вподобання, а й аналізує емоційний стан, підбираючи тему, яка максимально посилює страх або гнів.
Нажаль Світ стає “лабораторією” для випробування та використання цифрової зброї.
Так, це фіксувалося у Молдові (2024), перед референдумом про вступ до ЄС, де було зафіксовано масштабні кампанії з дезінформації та застосування мережі ботів у Telegram, що фінансувалися з-за кордону для залякування населення “втратою суверенітету”.
У Німеччині (2024-2025), добре спрацювали спецслужби країни і попередили про групу хакерів Cadet Blizzard (пов’язану з ГРУ РФ), яка здійснювала кібератаки на державні ресурси та поширювала фейки про підтримку України, намагаючись знизити рейтинг правлячої коаліції.
Приклади можна наводити по всій Земній кулі, але цікаві і реакції Урядів країн. Так, після виборів 2022-2023 років, Бразилія просто ввела жорсткі обмеження на використання Telegram через його неконтрольованість як каналу для розповсюдження закликів до антидержавних заколотів.
Цікавий досвід Китаю, “Спамофляж” (Spamoflauge). Це масштабна мережа акаунтів в мережах “X” та TikTok, що видають себе за звичайних виборців, поширюючи відео про внутрішні проблеми демократичних країн (бездомність, злочинність), щоб дискредитувати саму ідею демократії.
Тому рішення німецького суду, це вже перший крок перемоги інституцій. Але головний запобіжник має бути в голові читача.
Перше, що можна порадити, це перевірка джерела.
Хто поширює новину? Чи є цей акаунт верифікованим?
Якщо пост викликає різкий гнів або паніку — це вже ознака маніпуляції.
Але такі поради має надавати саме держава і її відповідні установи, що фінансуються за рахунок бюджету. Гарно це зорганізовано у Фінляндії, де світ бачить, що критичне мислення, закладене ще зі школи і воно працює краще за будь-які цифрові фільтри.
Демократія сьогодні — це не тільки паперовий бюлетень з порадами для фахівців, а й цифрова гігієна кожного користувача соціальних мереж.
Семен Мельниченко