Нова європейська стратегія Стармера
Після років ідеологічного заціпеніння, спричиненого Brexit, Даунінг-стріт, здається, нарешті починає говорити мовою економічного прагматизму. Останні заяви прем’єр-міністра Кіра Стармера щодо пріоритетності зближення з Єдиним ринком ЄС над митним союзом є не просто зміною риторики — це визнання того, що британська економіка потребує структурного ремонту, який неможливий у повній ізоляції.
Чому Єдиний ринок?
Рішення Стармера зробити акцент на Єдиному ринку замість Митного союзу є тонким, але критично важливим розрахунком.
Тому, що усунення регуляторних бар’єрів надасть більше можливостей.
На відміну від митного союзу, який лише скасовує тарифи, Єдиний ринок спрямований на синхронізацію стандартів. Це так само і важливо для України. Відсутність стандартів, або їх недорозвитутисть (не для споживача, в для виробника) погано впливає на здоров’я громадян.
Для британського сектору послуг (який складає близько 80% економіки) це життєво важливо.
Другий аргумент, відмова від повноцінного Митного союзу дозволяє Британії теоретично зберігати право на власні торговельні угоди з третіми країнами (наприклад, США, країнами Тихоокеанського регіону, чи Україною), хоча на практиці простір для маневру буде вузьким.
Таким чином, програма Стармера, це сигнал Брюсселю, що Лондон готовий до «динамічного вирівнювання» — тобто прийняття правил ЄС в обмін на доступ до ринку.
Однак шлях Стармера нагадує прогулянку по лезу бритви. Всередині країни він стикається з подвійним тиском. З одного боку, «брекзитери» вбачатимуть у цьому «Brexit лише за назвою» (BRINO), звинувачуючи прем’єра у здачі суверенітету без повернення права голосу в Брюсселі. З іншого — бізнес-спільнота вимагає швидших дій, оскільки інвестиційний голод у Британії стає хронічним.
Найбільшим викликом залишається питання вільного пересування людей. Брюссель навряд чи дозволить «вибирати найкраще» (cherry-picking): доступ до ринку товарів і послуг зазвичай нерозривно пов’язаний з мобільністю робочої сили. Для Стармера, який обіцяв контролювати кордони, це найскладніший іспит на політичну виживаність.
Висновок для Британії
Світ 2026 року — це світ геополітичної нестабільності та торговельних блоків. Велика Британія не може дозволити собі залишатися «островом посеред Атлантики» без чіткої економічної якорі.
Стармер робить ставку на те, що виборці пробачать йому порушення деяких табу Brexit, якщо це приведе до зниження інфляції та заповнення полиць магазинів. Це ризикована гра, але, можливо, це єдиний реальний спосіб зупинити повільне економічне згасання країни. Британія не повертається в ЄС, але вона нарешті виходить з кімнати заперечення.
Семен Мельниченко