ПРО ДИПЛОМАТІЮ ВІДНАЙДЕННЯ КОМПРОМІСНИХ РІШЕНЬ У ЗДАВАЛОСЬ «ПРОВАЛЬНИХ» ПИТАННЯХ
Л.Д. Чекаленко
Як відомо, Німеччина відмовилась сплачувати польським громадянам – жертвам нацизму Другої світової війни та їхнім нащадкам чергові репарації. У ситуації охолодження польсько-німецьких відносин, а також загострення в Польщі протистояння президентської і прем’єрської гілок влади, – перемовини прем’єр-міністра РП Дональла Тусказ німецьким канцлером Фрідріхом Мерцем виявилися як ніколи на часі.
Позитивні результати переговорів певною мірою зняли напругу у відносинах між європейськими сусідами, створили відповідну схему порозуміння Польщі з постійним конкурентом і дратівливим суперником Німеччиною.
Ситуація, що склалася в результаті перемовин, надала шанс також і українській стороні перевести штучне роздмухування деяких історичних проблем у спільну безпекову площину і як можливий наслідок – зміцнити стратегічну вісь взаємовідносин України з Польщею. Саме такий результат підтвердили нещодавні візити Президента України В.Зеленського до Республіки Польща.
Отже, у Берліні у перші грудневі дні відбулися польсько-німецькі міжурядові консультації під головуванням канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та прем’єр-міністра Республіки Польща Дональда Туска. До обговорюваних тем були включені питання про відповідну компенсацію Німеччиною полякам – жертвам нацистського режиму Другої світової війни; про стан європейської безпеки в умовах геноцидної війни Росії проти України; беззастережну підтримуку і допомогу Україні; про вивільнення німецької індустрії з енергетичної залежності від російських енергоносіїв; про міграційну політику Євросоюзу і посилення контролю на польсько-німецькому східному кордоні ЄС тощо.
Однією з найважливіших і болючих для Польщі проблем, що обговорювалися під час зустрічі представників влади двох держав, було питання компенсації Німеччиною польським жертвам війни. Про компенсацію Польщі за подіїДругої світової війни канцлер Німеччини нагадав, що Німеччина в минулому надала 2 мільярди євро тим, хто вижив у терорі, і підкреслив, що Федеральний уряд і він особисто усвідомлюють свою історичну відповідальність за ті вчинки. «Зіткнення з минулим та розкриття минулого – це нескінченний процес», – додав Фрідріх Мерц, відповідаючи на запитання журналістів про компенсацію живим німецьким жертвам Другої світової війни.
Нагадаємо, що позиція федерального уряду щодо репарацій спирається на спільні німецько-польські документи 1950-х років, офіційно обговорених і підписаних обома сторонами, за якими польський уряд тієї доби визнав тодішні німецькі компенсації достатніми і підтвердив відсутність претензій до Німеччини.
Дональд Туск повідомив, що хоча Німеччина дотримується формального та дипломатичного акту 1950-х років, однак треба врахувати, що на той час Польща де-факто не мала права голосу в цьому питанні. Відмова від репарацій не відповідає волі польської нації. І що сьогодні Польща вважає, що не отримала компенсації за злочини Другої світової війни. Прем’єр-міністр Польщі нагадав, що кількість безпосередніх жертв німецької окупації становить 50 000 осіб. Він також зазначив: в разі відмови Німеччини, він знайде внутрішні ресурси і компенсує моральні втрати своїм громадянам.
Таким чином, Польща кілька років жорстко вимагає від Німеччини сплатити воєнні репарації за руйнування, скоєні під час Другої світової війни. Нагадаємо, що порушення цього питання попереднім польським урядом і Ярославом Качинським було сприйнято у Німеччині доволі негативно, без особливого розуміння. Водночас, слід визнати, що деякі німці лише тоді почули і зрозуміли, яку шкоду завдали полякам під час Другої світової війни. Нині ж сторони домовились про повернення Німеччиною деяких історичних культурних цінностей Польщі.
Канцлер Ф. Мерц також додав, що поза згаданим питанням репарацій, сторони обговорили і домовились про три принциписпівпраці, першим з яких є питання щодо України, з якого Польща та Німеччина «будутьтісно консультуватися». «Ми хочемо підтримати Україну. Ми хочемо використати найпотужніший важіль, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів, тобто ми маємо намір змусити Брюссель використовувати заморожені російські активи», – підкреслив Фрідріх Мерц.
Наступним пріоритетом, як було заявлено, є збереження єдності НАТО. Для цього застосовуються різноманітні важелі, зокрема і тісний діалог з Україною та Сполученими Штатами. Оскільки не може бути рішення щодо України без рішення європейців та українців. Немає диктату над головами українців, не може бути й мови про послаблення ЄС та НАТО, наголосив канцлер.
Третє питання, як підкреслили сторони, – це єдність Європейського Союзу. «Ми не повинні випускати з поля зору того факту, що тут вирішується майбутнє Європи, і ніщо не може нас розлучити». (…) Ми хочемо разом протистояти цим викликам».
Дональд Туск охарактеризував співпрацю з Німеччиною і зміни в політиці німецьких партнерів як «коперніковську революцію», підкресливши, що політика останніх років позначена значною напруженістю, спричиненою нападом Росії на Україну, а обидві держави повноцінно співпрацюють в обороні східного кордону Європи, Польщі та НАТО.
Польський прем’єр позитивно оцінив взаємодію Польщі і Німеччини у сфері безпеки та оборони, а також у реалізації спільної енергетичної політики, мета якої – стати незалежними від сировини з Росії. Політик нагадав про свою попередню обережну позицію щодо «Північного потоку» і позитивно схарактеризував найбільшу підтримку з питань енергетичної політики від канцлера. Важливим питанням для економік обох держав, як зазначалося, є інвестиції в реальні проекти – нафтопроводи, дорожні сполучення, наприклад, мости через річку Одер тощо.
Дональд Туск також подякував канцлеру за рішення повернути полякам історичні культурні цінності – 73 документи XIII-XV століть. «Я знаю, що це було особисте рішення канцлера. Коли переглядаєш документи, бачиш печатки Владислава Ягайла, Казимира Великого та Казимира IV Ягеллона, справді зворушливо, що після стількох років ці документи повертаються», – підкреслив він. «Це, серед іншого, польсько-тевтонська історія. Документ, у якому Папа Олександр IV закликає Тевтонський орден спільно захищатися з поляками від татар, є символічним. Це звучить досить сучасно. І кожен із цих документів – це скарб. (…) Я сподіваюся, що ми зможемо очікувати таких кроків у майбутньому», – додав Дональд Туск.
Поза зазначеним, сторони обмінялися думками про нові рішення Європейського Союзу щодо посилення зокрема польсько-німецького прикордонного контролю, оскільки це напряму пов’язано з міграційною політикою. Сторони шукають спільне рішення щодо міграційної політики і вважають: чим краще захищені зовнішні кордони ЄС, тим більш відкритими можуть бути внутрішні кордони. «Взаємний контроль служить обом країнам і значно зменшить явище нелегальної міграції, особливо тієї, що штучно організована В. Путіним та О.Лукашенком», – заявив прем’єр-міністр Дональд Туск. І насамкінець підкресив, що Польща – одна з найдинамічніших країн Європи. «Якщо хтось у Німеччині плекає стереотипи, йому варто відвідати Польщу та переконатися, що це одна з найсучасніших країн Європи», – додав він.
Лідерів Польщі та Німеччини на прес-конференції по закіненню перемовин також запитали про участь Польщі в переговорах щодо України та відносини між країнами. Канцлер Фрідріх Мерц запевнив, що німецька сторона завжди намагається інформувати своїх партнерів і не веде жодних переговорів без їхньої згоди.
Підбиваючи підсумок за результатами польсько-німецьких міжурядових консультаційпід головуванням прем’єр-міністра Республіки Польща Дональда Туска та канцлера НімеччиниФрідріха Мерца, зазначимо, що учасники досягли намічених цілей. Обговорили наболілі питання історичної ваги, з яких знайдено компромісні рішення; безпекові питання щодо підтримки України; економічні проблеми, зокрема енергетичну залежність від російських енергоносіїв. За всіма комплексами згаданих проблем проглядається велике бажання обох держав налагодити надійні ефективні мости взаєморозуміння та ефективної взаємної співпраці.
Успішні переговори Польщі і Німеччини сприяли створенню позитивного клімату щодо подальшого просування колективної допомоги Україні, яка протистоїть жорстокому ворогові.
Водночас для України склалася сприятлива ситуація перевести штучне роздмухування гостроти відносин з польською стороною в іншу площину – у площину розуміння і взаємної підтримки перед спільним викликом необхідної боротьби за свої держави, свої народи, занезалежність Республіки Польща і України.

