проф. Людмила Д. Чекаленко

У міжнародних відносинах новітньої доби дипломатія, як розвиток та оборона стали важливими елементами національної безпеки. Вони залишаться такими і у найближчому майбутньому. Дипломатична служба має відігравати відповідальну роль в цій багатогранній схемі існування держави. 

За роки незалежного існування Україна повністю реорганізувала дипломатичну службу, започаткувала і розширила дипломатичні представництва, однак рівень підготовки дипломатів відставав від вимог часу, не відповідав реакції на нові виклики і загрози національній безпеці держави. Особливо це позначилося на ситуації за час війни Росії проти України. 

З метою набуття і у подальшому підтримки належного рівня професійних компетентностей та поступового просування на більш високий рівень відповідальності, дипломати України мають опанувати систематичною програмою професійного розвитку протягом всієї своєї кар’єри. Порівняно високий статус і висока відповідальність надають можливість за допомогою дипломатичних засобів адекватно реагувати на нинішні та майбутні виклики. Така програма вимагає систематичної професійної підготовки із відповідними завданнями та тренінгами.

Реалізація зовнішньополітичних завдань держави покладена на відповідно підготовлених фахівців – професіоналів з питань зовнішньої політики, що мають базові знання з широкого кола теоретичних і практичних проблем сфери діяльності, з якими стикаються під час дипломатичної і консульської служби. На дипломатичну службу України покладено найвідповідальніше завдання: дипломатичними засобами сприяти подоланню безпекової кризи з метою збереження унітарності і суб’єктності української держави. 

Для виконання цього складного завдання необхідні фахівці високого рівня знань, умінь, навичок, аналітичного мислення. 

Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС України (далі – ДАУ) здійснювала підготовку фахівців високого рівня за модульними програмами кількох рівнів: для початкових груп, прийнятих на роботу, ротаційних груп, працівників апарату, а також вищої ланки керівного стану як в країні, так і за кордоном. 

До кошика знань увійшли:

• основи наукового пізнання, міжнародних відносин, національної безпеки;
• багаж знань з сучасного  стану світових процесів і місця в них України;
• двосторонні відносини України з країнами світу;
• діяльність України в міжнародних організаціях;
• європейська інтеграція;
• євроатлантична інтеграція;
• безпека людини, суспільства, держави і світу;
• практичні навички дипломатичної роботи; 
• аналіз стану міжнародної ситуації навколо України; 
• характеристики основних полюсів сили і провідних міжнародних гравців тощо.

Поза переліченим працівники МЗС України і фахівці з міжнародних відносин інших відомств мають набувати компетентностей щодо аналізування і передбачення, порівнювання і вміння робити об’єктивні висновки, вибудовувати прогнозні сценарії подальшого розвитку тієї чи іншої ситуації, оволодівати логістикою і передбаченням, схемою прийняття рішення у нестандартних ситуаціях міжнародного життя. 

Саме такі професіонали сприятимуть підвищенню рівня дипломатичної діяльності МЗС України, посилять затребуваність дипломатії і, зокрема, ДАУ. 

З цією метою дипломатичним освітнім установам пропонуємо професійну підготовку реалізовувати за інноваційним принципом, що означає: 

• одну третину дисциплін дати за класичною схемою (теоретичні основи), 
• дві третини дисциплін розробити за сучасними інноваційними моделями  провідних держав світу – у форматі тренінгів, ситуативних завдань, рольових ігор, нестандартних ситуацій тощо. 

Викладацька практика підтверджує, що саме інноваційні моделі навчання приносять високий позитивний результат підготовки фахівців. 

Шлях навчання: інформування + аналіз + знання + аналітика + ситуативні завдання + прогнозування.

З метою реалізації задач зовнішньої політики держави у працівників необхідно формувати здатності розв’язувати комплексні задачі та проблеми сфери міжнародних відносин та зовнішньої політики; аналізувати взаємодію держав, міжнародних організацій та недержавних акторів, що передбачає глибоке переосмислення наявних та отримання нових цілісних знань та вмінь застосувати їх в практичній площині.

Зовнішньополітична складова України містить у собі низку чинників, що покликані забезпечувати засади незалежного – суб’єктного існування української держави. Міжнародно-правова суб’єктність включає: визнання держави міжнародною спільнотою, дотримання принципу мирного співіснування і співробітництва, поважання загальнолюдських цінностей, активної співпраці на міжнародній арені. 

Сучасний етап розвитку української дипломатії, який позначено європейським та євроатлантичним вибором, вимагає чітких критеріїв щодо визначення стратегічного курсу держави, співробітництва із стратегічними партнерами, на підтримку яких Україна могла би розраховувати в реалізації поставленої мети. 

Дипломатію України необхідно озброїти. І мова тут йде не тільки про розбудову сильних збройних сил держави Україна, а також і про фахову підготовку професіоналів дипломатичної служби високого рівня.

Професійні групи дипломатичних працівників

За напрямами виконуваних службових обов’язків і спеціалізації дипломатичні працівники умовно складають кілька професійних груп, які реалізують завдання у сферах: політики/безпеки, управлінської ланки, економіки, публічної дипломатії, культури. 

При цьому передбачається, що всі працівники мають відповідну освіту і володіють відповідними знаннями за такими напрямами інтегральних компетентностей:

• практичні та теоретичні засади дипломатичної діяльності;
• історичні корені, розвиток та сучасний стан зовнішньої політики України;
• робота з різноманітними джерелами інформації;
• дипломатичне та ділове листування, міжнародні документи. Вміння аналізувати їх сутність і визначати правовий статус;
• організація, ведення міждержавних, ділових та інших видів міжнародних переговорів; 
• робота в рамках міжнародних конференцій, організацій, робочих груп, інших форм двосторонньої й багатосторонньої дипломатії;
• основні норми дипломатичного протоколу та ділового етикету, особливості культури та менталітету представників іноземних держав;
• робота за напрямами публічної дипломатії; 
• формування позитивного іміджу держави. Протистояння фейковій інформації, кіберзлочинності, інформаційній війні;
• вміння здійснювати ефективну комунікацію в мультикультурному середовищі.

Розробник: проф. Чекаленко Л.Д.