Тему круглого столу «Проблеми і перспективи створення нової системи Європейської безпеки в умовах агресивної зовнішньої політики Росії», запропонував 11 грудня проаналізувати Інститут глобальної політики запрошеним учасникам, можна вважати продовженням теми попередньої, коли на такому ж круглому столі Інституту ще напочатку цього року також йшлося про безпеку України. І це зайвий раз свідчить про її актуальність, що і підтвердили у своїх виступах народні депутати, політики, дипломати та представники деяких відомих компаній і наукових установ. Оскільки круглим столом цікавилися і у закордонні, то бажаючі мали змогу вийти на зв’язок через ZOOM, щоб висловити свої думки і погляди.
Для обговорення було визначено кілька тем, зокрема, необхідність створення Європою нової власної системи безпеки; роль і місце України у новостворюваній Європейській і Євроатлантичній безпеці; рівень військової допомоги Україні у російсько-українській війні; наслідки відмови США від свого глобального лідерства тощо. І обов’язково пропонувалося звернути увагу на основні завдання України у сфері оборони, тобто, на покращення бойового потенціалу українських ЗС і на належну допомогу від Заходу.
Кожен, хто брав участь у круглому столі і погодився виступити, міг користуватися друкованими матеріалами, підготовленими організаторами. І при цьому звернути увагу на те, що вважає найбільш важливим і таким чином порівнювати свої думки і висновки з тим, що викладали. На це і звернув увагу модератор заходу Олег Березюк, президент Інституту глобальної політики, а також одні з перших, хто брав слово для виступу – Вадим Скібіцький заступник начальника ГУР МО України та народний депутат України Сергій Тарута.
Тема для обговорення надзвичайно актуальна, – сказав В. Скібіцький. – Адже країни Альянсу добре усвідомили, що можна чекати від РФ і що вони мають бути готові для відповідної протидії. Зокрема, необхідно збільшувати видатки на свою оборону, створювати нові військові формування, щоб відповідали новій моделі ЗС НАТО, нарощувати і зміцнювати ППО, вживати активні заходи оперативно – тактичної підготовки тощо.
Якщо вести мову про проблеми європейської безпеки, то доповідач звернув увагу на стратегічну невизначеність США своїх позицій, на недостатню спроможність армій країн Альянсу (нестача снарядів, технологічна залежність, удосконалення єдиного командування тощо).
Також він запевнив, що сьогодні європейську безпеку не створити без врахування досвіду України, набутого останніми роками.
У своєму виступі народний депутат України Сергій Тарута відзначив, що такий круглий стіл можна вважати помітним внеском у справу зміцнення європейської безпеки в той час, коли РФ зробила виклик всьому світові. Щодо деяких переваг Росії під час російсько-української війни, то народний депутат зазначив, що вони пов’язані з повітряним простором, зокрема, з наявністю у росіян безпілотних систем. Але основне питання у справі протидії Росії стосується економіки. Тобто, лише економічно знесилюючи Росію, можна змусити її поступитися політично, ідеологічно, і дати достойну відповідь на її воєнні дії.
Якщо відзначати країни Європи, де найкраще це усвідомлюють, то це передусім такі, як Польща, країни Балтії і північної Європи. Саме ці країни переймаються війною технологій, виходячи перш за все з досвіду України.
Про важливість таких підходів до зміцнення сучасної безпеки Європи йшлося у виступі шведського військового експерта Фредеріка Джонсона, директора компанії «Дісармамент солюшнс». Його підтримав своїм виступом по ZOOM Юрій Когут – генеральний директор Консалтингової компанії «СІДКОН», а також Дмитро Шкурко політичний експерт, який знаходиться в Брюсселі, Бельгія.
У промові Магомеда Торієва, генерального секретаря Північноєвразійського альянсу солідарності NESА, зверталася увага на звіти європейських спеціальних служб про те, як вже зараз розгортається Росією війна вже безпосередньо у Європі, яка, на жаль, ще не реагує на небезпеку. Причини такого – спроба відійти від реальності. І пояснювати відхід позицією «Це не моя війна»… Наскільки така позиція деяких європейців небезпечна – час може показати дуже скоро. І буде погано, якщо такою небезпекою нехтувати сьогодні.
Завідувач відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Олег Александров у своєму виступі звернув увагу присутніх на те, яким чином сьогодні досягається європейська безпека. Так, у відомій Коаліції охочих об’єдналися різні країни, у яких різні підходи до створення безпекової системи. Але єдина запорука такої системи безпеки – НАТО. Щодо США, то О. Александров звернув увагу на нову американську Стратегію безпеки, нарешті юридично оформлену Вашингтоном.
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Фергад Туранли у своєму виступі запропонував на основі історичного та стратегічного фундаменту співпраці країн регіону розглянути розширену модель регіональної безпеки – Балтійсько-Чорноморсько-Каспійський Воєнний Альянс «ДУГА», який може діяти як додатковий або навіть альтернативний оборонний блок для держав розширеного Чорноморського та Східноєвропейського простору.
Засновник БФ «Весна» Микола Пасько у своєму виступі зосередився на питаннях контрпропаганди, комунікації і медіа. Він підкреслив, що медійні моменти і контрпропаганду ми з Європою критично програємо, а російський агресор медійно вже практично захопив європейський континент. Тому потрібно діяти так, щоб Європа і світ, все цивілізоване людство прокинулося, отямилося і почало долучатися саме до реального аналізу подій в Україні.
Участь у обговорення теми брали також Віталій Марінуца, директор Інституту європейських досліджень, Республіка Молдова; Петер Пойман, чеський експерт-кримінолог; Томаш Шамлоі, угорський журналіст, експерт пострадянського простору; Валерій Юзба, президент Української торгово-економічної місії. Слово для виступу надавалося представникам іноземних посольств, зокрема, Грузії – Іраклі Абасадзе, раднику Посольства Грузії в Україні.
Начальник одного з управлінь МЗС України Ілля Квас у своєму виступі звертав увагу на архітектуру безпеки Європи. У такій справі, як її удосконалення, необхідно сьогодні аналізувати пропагандистську діяльність таких країн як Російська Федерація, Білорусь, і країн, що входять в ОДКБ. Доповідач, зокрема, звернув увагу присутніх на так зв. План оборони Білорусі, про який повідомляв її президент Лукашенко. Це також має відношення до європейської безпеки.
Політичний аналітик, кандидат філософських наук Андрій Бузаров виклав сім зауважень та практичних рекомендацій щодо побудови європейської безпеки, проблем політико-правового регулювання взаємодії з Європою та стратегії України стосовно пострадянського простору.
Підбиваючи підсумки двогодинного круглого столу, спікер Олег Березюк висловив подяку всім присутнім, пообіцявши, що всі виступи будуть розміщенні українською і англійською мовою у спеціальних друкованих виданнях, зміст буде розміщений на сайті Інституту глобальної політики і наданий для використання у роботі зацікавлених структур.
Олег Махно,
Інститут глобальної політики