Європейські лідери обговорюють механізми, як ці активи можуть бути використані для підтримки України. Проте на останньому саміті рішення не ухвалено — перенесено на пізніше, з дорученням European Commission (Єврокомісії) підготувати варіанти. 

Пряме конфіскування чи передача активів держави (Росії) без чіткого правового фундаменту може порушувати міжнародне право, концепцію суверенітету, принципи недоторканності державних резервів. 

Наприклад, голова European Central Bank (ЄЦБ) Christine Lagarde застерігала, що підрив юридичної впевненості в активах може поставити під удар довіру до євро та фінансових інститутів ЄС.

Велика кількість активів заморожено саме на західних фінансових майданчиках (наприклад, у бельгійській компанії Euroclear) — країни, які їх зберігають, побоюються, що конфіскація або швидка передача може створити прецедент, спровокувати відтік капіталу, знизити привабливість фінансових центрів ЄС.

Не всі країни-члени погоджуються з одним підходом. Наприклад, Бельгія виступає досить обережно й вимагає гарантій про розподіл ризиків. Хоча які ризики? Коли з позиції сили забрано території. Це як розраховувати? Звісно, що Росія оскаржуватиме це в судах десятки років — що робить процес складним і тривалим, але залогом є забрані Росією території.

Висновок в очевидь – Чим довше активи лишаються нерозподіленими чи просто «замороженими», тим більше зростає фінансова нагрузка на Україну і залежність від допомоги західних країн без довгострокових гарантій.

Ось основні причини, чому European Union (ЄС) затягує з рішенням про передачу чи використання заморожених активів Russia на користь Ukraine.

Не треба боятись, треба діяти.

Семен Мельниченко