Коли в публічному дискурсі згадується поставка чи застосування крилатих ракет типу Tomahawk («Томагавків»), часто з’являється риторика про можливу ескалацію конфлікту — мовляв, це буде крок, який «введе в нову стадію», «спровокує агресора». Але такий підхід значно спрощує й перекручує природу цих ракет як інструментів оборонної, а не виключно наступальної стратегії.
Насправді, у контексті сучасної війни в Україні «Томагавки» можуть стати елементом захисту критичної інфраструктури, міст і життєво важливих об’єктів державної безпеки.
Нижче — чому цей аргумент заслуговує уваги, із врахуванням стратегічних, юридичних та практичних чинників.
Що таке «Томагавк» і яка його роль
«Томагавк» — це американська крилата ракета, що може вражати наземні цілі з великої відстані з високою точністю.
Отже, ключове питання, як саме «Томагавки» використовуються або можуть використовуватися — для ескалації чи для захисту?
«Томагавки як засіб захисту»
- Рівновага ударних можливостейУ війні особливо важливий баланс — якщо одна сторона має домінантні можливості для глибоких ударів, інша сторона уразлива. Росія вже застосовує крилаті ракети великої дальності (наприклад, «Калібр») проти українських об’єктів.
Надання Україні «Томагавків» — це не про перевагу над агресором, а про вирівнювання можливостей. Вони можуть слугувати стримуючим або гарантованим засобом захисту об’єктів на великому радіусі. - Оборона міст і критичної інфраструктуриОб’єкти енергетики, водопостачання, транспортні вузли, мости, склади забезпечення — усе це вразливі цілі під час агресивних атак. Саме такі об’єкти часто стають об’єктами ворога.
Якщо внаслідок втрати роботи таких систем страждає цивільне населення (без світла, тепла, води), це вже не лише фронтальна лінія війни, а війна на тлі руйнування життєздатності населення.
Ракети типу «Томагавк» можуть бути застосовані для захисту цих систем, наприклад, шляхом випереджального ураження ворожих засобів, які готують удари, або усунення логістики агресора близько до кордону. - Мінімізація непрямих ушкоджень і контрольованістьЧерез високу точність наведення, ракети «Томагавк» можуть завдавати удари з меншим ризиком побічного ураження цивільних об’єктів, якщо дотримані правила ведення війни, міжнародне право й наявні дані про об’єкти.
У порівнянні з масштабними авіаударами чи бомбардуваннями, крилаті ракети дають більше можливостей для вибору цілі, для дистанційної роботи та мінімізації «падаючих уламків» по житловим зонам. - Елемент стратегічного стримуванняЯкщо агресор знає, що удари по об’єктах життєзабезпечення чи інфраструктури одразу можуть бути відбиті відповіддю по ключових військово-логістичних об’єктах агресора — це може відігравати стримувальну роль.
Іншими словами, «Томагавки» можуть бути частиною стратегії, коли агресор думає двічі, перш ніж атакувати інфраструктуру. Контраргументи та ризики
Коли ворог б’є по наших ТЕЦ, підстанціях, мостах і лікарнях, коли у містах гасне світло і зупиняється вода — це й є ескалація.
А точна зброя, яка може зупинити ці удари, знищити пускові установки, бази дронів чи склади з ракетами — це не загроза, це щит.
Кожен «Томагавк», який зриває атаку до того, як вона долетить до нашого міста,
— це врятовані життя, збережене тепло, і впевненість, що ворог не безкарний.
Не плутаймо оборону з агресією.
Там, де стоїть Україна — стоїть право на життя.
І тому «Томагавки» — це не про ескалацію. Це про захист нашої країни.
Однак, щоб бути аргументованим, треба визнавати й ризики. Це якщо розглядати теорітично.
Сприйняття як ескалація. Позиція деяких партнерів чи нейтральних держав може трактувати постачання таких ракет як нарощення агресивної потуги.
Можливість промахів чи побічних ушкоджень. Хоча точність висока, але в умовах «шуму» на полі бою і обмеженої інформації існує ризик помилки.
Правові обмеження. Міжнародне гуманітарне право, угоди з партнерами, зобов’язання щодо недопущення ударів по цивільним об’єктам.
Необхідність розвідки, надання цілей, коригування. Ракети — це лише засіб; для ефективного використання треба точні дані, системи розвідки, контрольно-вимірювальні системи, корегування.
Нормативно-правова перспектива в Україні
Українське законодавство вже містить положення про захист обʼєктів критичної інфраструктури: визначення суб’єктів, методики категоризації, заходи захисту тощо.
Після початку повномасштабної війни політика захисту інфраструктури набула особливої ваги.
Якщо «Томагавки» розглядати не як разове озброєння, а як частину системи захисту — це вписується в концепцію державної політики безпеки.
«Томагавки» — це не тільки про ударну міць чи потенційну ескалацію війни. Вони можуть (і повинні) розглядатися як інструмент захисту міст, населення, об’єктів життєзабезпечення, критичної інфраструктури.
Якщо використовувати їх раціонально, на основі точних даних і з урахуванням міжнародного права, вони можуть стати елементом стратегічної оборони, а не провокацією.
Особливо з урахуванням, хто саме почав цю агресивну війну і ігнорує міжнародні договори.
Семен Мельниченко

