ПОГЛЯД З-ЗА КОРДОНУ
25 серпня 2025 pоку президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про соціальну допомогу для безробітних українців (для латання бюджету). Проблеми з ВВП і бюджетом в цілому пов’язані не з українцями, а з неочікуваним врази збільшенням витрат на оборону країни, які Польща намагається довести до 5 відсотків річних.
Антиукраїнські настрої розповсюджуються серед поляків. Згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (CBOS), у березні 2025 року 38% поляків висловлювали неприязнь до українців, тоді як симпатію відчували лише 30%. Відоме також антиукраїнське налаштування президента Польщі Кароля Навроцького, який заявляв, що Україна не зможе приєднатися до ЄС чи НАТО, поки не будуть розв’язані історичні суперечки, пов’язані з польсько-українським конфліктом 1940-х років. Ініціативи президента підтримали далеко не всі у польському парламенті. Низка депутатів Сейму від «Громадянської коаліції» розкритикували дії Навроцького, звинувачуючи його в популізмі та відступі від європейських цінностей.
На дії президента Польщі впливають у першу чергу політичні міркування. Наразі в країні уряд контролюють політичні супротивники Навроцького – «Громадянська коаліція» на чолі з прем’єр-міністром Дональдом Туском. Протистояння двох гілок влади дається взнаки, що не сприяє стабільності в державі. Таким чином боротьба між владними кабінетами у Варшаві має наслідки не лише для українців, а й б’є по міжнародних позиціях Польщі. Неучасть Варшави у поїздці до Вашингтону – також додала непорозумінь у відносини РП-України. Хоча Польща, зважаючи на її місце в системі допомоги Україні, мала всі підстави бути запрошеною на зустріч з американським президентом. Такі події є досить небезпечними, оскільки паралізують польську владу, і як наслідок, означають майбутні проблеми для України. Не додає позитиву також історія із інтернетом Starlink і рішення щодо надання громадянства. За словами Навроцького, новий проєкт має включати посилені вимоги до отримання польського громадянства: якщо зараз його можна здобути через три роки проживання, то президент пропонує збільшити цей термін до десяти років.
Економічний стан Польщі , якщо порівняємо тенденції показників ВВП протягом десяти років, є нестабільним. Сприятливе бізнес-середовище в поєднанні з добре освіченим суспільством у свій час привабило іноземні інвестиції та інноваційні підприємства. Водночас далеко не всі питання вирішуються швидко і безболісно. Для подальшого покращення рівня життя полякам необхідно ефективніше долати довгострокові проблеми, такі як демографічні виклики, ефективність соціальної підтримки літнього населення, покращення здоров’я нації через якісний соціальний захист та екологічна трансформація, стан якої бажає кращого.
Прогнозується, що ВВП зросте на 3,4% у 2025 році та на 3% у 2026 році. Поза обговоренням макроекономічних показників, ОЕСР також окреслила потенційні напрями подальших дій, зосередившись, серед іншого, на охороні здоров’я, стан якого в Польщі перебуває в жалюгідному стані. ОЕСР оцінила, що відповідні дотації можуть допомогти зменшити витрати пацієнтів, скасувати нестачу персоналу та підтримати розвиток довгострокового догляду за літнім населенням.
Експерти ОЕСР зазначили, що однією з умов підтримки економічного зростання є підвищення продуктивності праці. На це впливатиме покращення бізнес-середовища, сприяння інноваціям та підвищення кваліфікації працівників. ОЕСР також наголосила про ситуацію в екологічній сфері: викиди в енергетичному секторі зменшилися, але рекомендувала вжити пришвидшених заходів в енергетичному, транспортному та житлово-комунальному секторах.
Україна – Польща. Військова співпраця. У 2024 році обсяг торгівлі між двома країнами сягнув 11.7 мільярда доларів, з яких 4.6 мільярда припадає на Україну. Переважна більшість товарів, що імпортуються з Польщі, це зброя та боєприпаси. Далі йдуть транспортні засоби, техніка, запчастини, паливо та електрообладнання. Ці товари стають у нагоді як у боротьбі з російським агресором, так і у відшкодуванні збитків, завданих війною. Значну частку також складають продукти харчування. За перші три квартали 2024 року вартість імпорту сягнула 3,3 млрд євро (3,44 млрд доларів). З точки зору України, Польща є ключовим ринком збуту її товарів. Польща переважно імпортує з України залізо, сталь, металеву руду, жири та рослинні олії.
Активно розвивається співпраця країн у військовій сфері – польська сторона використовує напрацьований досвід України для розбудови власної системи ППО. Польща також надала можливість українським промисловцям і підприємцям взяти участь в оголошених в РП тендерах. Особлива увага приділяється дронам. Базові моделі дронів Польща дозволяє експортувати в Україну без отримання індивідуальних дозволів на експорт. Запроваджує спеціальний режим для закупівлі захисного обладнання (бронежилети, захисні шоломи та плити для бронежилетів), експорту з Польщі до України, а також транзиту територією Польщі до нашої держави.
Імпорт продукції подвійного призначення до Польщі з третьої країни не потребує дозволу.
Закордонні дипломатичні установи України через Раду експортерів та інвесторів при МЗС України забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проектах.
Активну участь Республіка Польща бере в міжнародних організаціях, і у першу чергу ООН, НАТО, РЄ та ЄС. Відомі звитяги польського контингенту – блакитних беретів – в миротворчих місіях ООН. Понад 120 країн взяли участь у миротворчих операціях ООН. Понад 4300 миротворців, включаючи 49 поляків, загинули під час служби під прапором ООН. Польща має давню традицією участі у миротворчих місіях. У 1998 році Польща посіла перше місце серед країн, що посилають своїх військових і рятувальників до миротворчих місій, надавши понад 1000 військовослужбовців для миротворчих місій по всьому світу. Наразі польський контингент із 200 солдатів служить у місії UNIFIL у Лівані. Польща також направляє військових спостерігачів до інших місій.
На форумах ООН Польща наголошує на необхідності реалізації не лише економічних цілей, але й Цілі 5 (гендерна рівність) та Цілі 16 (мир, справедливість та сильні інституції). У 2024 році Польща розпочала трирічне членство в Економічній і Соціальній Раді ООН (ЕКОСОР), девізом та керівним принципом членства країни є «Розвиток у солідарності».
Як непостійний член, Польща бере активну участь в роботі Ради Безпеки ООН, висловлюючи свою думку з ключових питань, що стосуються миру та безпеки в усьому світі. Польща взяла активну участь у переговорному процесі щодо Порядку денного на період до 2030 року та наразі підтримує міжнародні зусилля щодо його реалізації у трьох вимірах – соціальному, економічному та екологічному. Досвід Польщі у безперервному економічному зростанні в поєднанні з зусиллями щодо сприяння соціальній згуртованості робить її надійним партнером для країн, що розвиваються.
У Раді Європи Польща виявила відповідні компетенції щодо створення системи компенсації Україні після російської агресії, зокрема шляхом розробки Реєстру збитків. Про діяльність Польщі з питань захисту прав своїх громадян, наведемо інформацію про участь держави в Європейському суді з прав людини, де рівень захисту прав громадян підтверджують наступні факти: кількість заяв, переданих до Суду у 2024 році: 2141. Однак прийнятих рішень у 2024 році було – 35 порушень польською владою прав власних громадян.
Проявом активності Польщі в РЄ була ініціатива відігравати роль посередника у справі ситуації в Молдові (2010 рік).
НАТО
Успішна хода Польщі в NATO була здобута першим президентом Польщі Лєхом Валенсою, який буквально вирвав в очільника РФ Бориса Єльцина його згоду на цей крок. Повноправне членство в Північно-Атлантичному Альянсі з 1999 року «подарувало» польській державі кілька років безпеки і спокійного життя. Цей час Польща успішно використала на виконання вимог щодо просування в Європейський Союз (2003), результатом чого стало набуття статусу повноправного учасника європейського інтеграційного простору.
З точки зору економічного розвитку і зростання пільг сфери соціального захисту польського суспільства це мало неабияке позитивне значення. Але з іншої сторони, перебування під надійною парасолькою НАТО призвело до певного заспокоєння і послаблення безпеки держави. До того ж, і різкого зниження оборонної спроможності, оскільки вся військова техніка, зброя ще радянського походження, ржавіла на складах. До того ж, Польща не мала відповідно навчених військових кадрів, зокрема в авіаційних підрозділах: польське небо і польські кордони патрулювали німецькі військові пілоти на німецьких військових літаках (зокрема і вздовж Балтійського узбережжя).
Необхідність виконання зобов’язань НАТО щодо модернізації польської армії була проігнорована, а рішення навіть щодо чисельності армії мотивували не потреби, а політичний попит та економічні витрати таких змін. Однак завдяки тискові США, поляки стали членами НАТО. І це при тому, що армія – через її стан – все ще перебувала у складі Варшавського договору. У 2025 році під враженням від війни російського загарбника проти України, Польща заявила, що збільшить витрати на оборону до 5 відсотків бюджету. На практиці, таке рішення боляче вдарило по соціальній сфері, що викликало негативну реакцію польського суспільства. Праві сили спрямували незадоволення населення проти мігрантів і у першу чергу українських біженців від війни.
Польща в ЄС. На загальнонаціональному референдумі щодо ЄС, 77,45% виборців проголосували за приєднання Польщі до Європейського Союзу. І святкова дата 01 травня 2004 року увійшла до історичного польського літопису, як День Європейського Союзу. Основне, що винесли поляки з цієї події: приєднання до ЄС відкрило доступ до коштів, які змінили ландшафт польських міст та сільських районів, і які без перебільшення зробили Польщу сучасною європейською цивілізованою державою з високим рівнем життя, з причепуреними містами і селами, з відсутністю натовпів безхатченків на вулицях, що спостерігали ще пару років тому, з ситими і модно одягнутими мешканцями, щасливою молоддю і заспокоєними літніми людьми.
Все здавалося б чудово, однак політична ситуація в Польщі традиційно є нестабільною: чергові владні верхівки країни регулярно висувають претензії Європейському Союзу – Єврокомісії із заявами про відмову виконувати відповідні європейські настанови, блокують вже обговорені і прийняті рішення, безпідставно накладають вето на різні кардинальні питання. Неадекватна поведінка польського керівництва викликає постійне роздратування очільників Єврокомісії, що не сприяє повноцінному функціонуванню Євросоюзу. На фоні європейського життя таке видається доволі дивним, оскільки Польща постійно отримує об’ємні грошові євровливання в свою економіку, що є значно більшими, ніж перепадає іншим країнам. У зв’язку з чим за Польщею закріпилося визначення «бенефіціар Євросоюзу». І весь час перебування в ЄС Польща завжди виступає прохачем з протягнутою рукою.
Такою польською особливою специфікою вміло користується Євросоюз: в разі не дотримання вже узгоджених рішень або відмови виконання Єврокомісія у вигляді покарання затримує або блокує передачу грошей Польщі. І, як не дивно, така політика спрацьовує, як, наприклад сталося із блокуванням українського кордону з-за незгоди польських селян скоротити застосування пестицидів на своїх полях, що «годують» ЄС (Зелена реформа ЄС). Отже, Республіка Польща з перших кроків перебування в інтеграційному просторі є постійним бенефіціаром європейських грошей. У бюджеті ЄС на 2028–2034 роки для Польщі закладено понад 123 млрд євро (!). Отже, Польща є найбільшим споживачем європейських фондів. Недавній віце-маршал польського Сейму Кшиштоф Босак, відомий як скандальний і неврівноважений політик з партії Конфедерація Корона антиукраїнської налаштованості, ображений таким визначенням. І…звинуватив Єврокомісію у недотриманні її грошових обіцянок. При тому пан Босак мовчить про те, що польському суспільству необхідно інтенсивніше працювати, а не отримувати великі суми задарма, як стверджує ЕКОСОР.
І насамкінець зазначимо, що історію визначає не політика, а економіка, політика при цьому є допоміжною складовою економічних зусиль. Попри політичні закиди зазначимо:Республіка Польща є одним з найбільших торговельних партнерів України в ЄС та четвертим у світі за обсягами експорту. У 2024 році обсяг торгівлі між двома країнами сягнув 11.7 мільярда доларів, з яких 4.6 мільярда припало на експорт українських товарів, при цьому товарообіг між країнами зростає. Обидві держави зацікавлені у тіснішій співпраці перед викликами сьогодення.
Позитиви економічної співпраці обох країн, на жаль, не впливають на політичне тло двосторонніх відносин, яке постійно розхитується антиукраїнськими рішеннями і справами польської влади, спрямованими на підтримку свого власного крісла, на яке зазіхають опоненти.
Люмила Ч.