Київ — У світлі майстерні, де запах фарб змішується з тишею роздумів, Сергій Павлович Ярешко — знаний український художник, живописець і педагог — уже понад сорок років вибудовує свій візуальний світ, сповнений метафізичних алюзій, духовної глибини та абстрактного синтезу енергій. Його мистецтво — це мова кольору, що виходить за межі зображення.
Народився 1960 року у Конотопі, Сумської області. Освіту здобував у Харківському державному художньому училищі та Київському художньому інституті, де працював у майстернях Тетяни Голембієвської, Валентини Шаталової, Бориса Бариського та інших. Його художнє формування пройшло на перетині класичного живопису та новітніх форм художнього пошуку.
З 1980-х років Ярешко активно займається театрально-декораційною роботою, а з 1990-х — зосереджується на живописі як філософському медіумі. Його дипломна робота «За Шевченківськими творами» була високо оцінена державними експертами, а згодом він став викладачем у провідних художніх закладах столиці. Художник також викладав у КНУТД на факультеті дизайну та культурної індустрії.
Філософія і техніка: пастельна лінія у контексті імпресіонізму
У багатьох роботах Сергія Ярешка можна простежити глибокий діалог із традиціями імпресіонізму — передусім у світлотіньовій м’якості, розчиненій формі та пастельній палітрі. Особливо помітно це у серіях «Енергосфера» та «Концепція енергетичного синтезу», де художник працює з прозорими кольоровими шарами, які створюють ефект внутрішнього світіння образів.
Техніка пастелі, що має багату історію в імпресіонізмі, стала для митця інструментом граничної делікатності. В імпресіоністичному мистецтві пастель була засобом швидкого фіксування миттєвого враження — гри світла на шкірі, прозорості повітря, вібрацій тіні. Видатні майстри, такі як Едгар Дега чи Мері Кассат, використовували пастель для передачі емоційної атмосфери з неймовірною чуттєвістю.
У творчості Ярешка пастель не лише інструмент передачі емоцій — вона стає медитацією. Його лінії м’які, невимушені, вивільнені від академічного диктату. Колір в пастельних роботах Ярешка не просто тло, а самостійний живий елемент, що веде діалог із глядачем. Художник відкриває у пастелі не тільки технічну красу, а й внутрішню тишу, що резонує з глядачем.
Визнання і спадщина
За роки творчої праці Сергій Ярешко створив десятки серій і сотні робіт. Його виставки проходили у Франції, Німеччині, Італії, США. Серед знакових — батальне полотно «З історії Київської Русі», яке стало візуальним літописом національного духу. З 1995 року — член Національної спілки художників України. Удостоєний численних премій:
- Премія Миколи Макаpенка (2018)
- Премія Олександра Лазаревського (2019)
- Міжнародна премія Григорія Сковороди (2022)
- Ukrainian Fashion Industry Awards (2024)
Його роботи зберігаються в музеях і приватних колекціях України та за кордоном.
Митець у русі епохи
Сьогодні Сергій Ярешко не просто продовжує писати картини — він продовжує внутрішній діалог із українською культурою, з європейськими традиціями, з глядачем. Його мистецтво — це не застиглі форми, а пульсація живої енергії, в якій ліризм пастелі зустрічається з глибиною концепту.
“Я вірю, що колір — це звук душі. А пастель — це її шепіт,” — зазначає митець.
Живе і працює в Києві. Виставкова діяльність розпочалася у 1986 році й триває досі.
Київ, червень 2025