Біологічна війна вступає в нову, ще підступнішу фазу — і Україна може стати її полігоном, якщо не буде вжито рішучих заходів.

У світі, де домінують гібридні загрози, війна більше не оголошується — вона розгортається. Іноді — у вигляді загадкової хвороби, зіпсованого врожаю чи краху системи охорони здоров’я під тиском незрозумілих обставин. На тлі кібератак і ракетних обстрілів формується ще одна, менш помітна, але не менш небезпечна загроза — поєднання біотехнологій, штучного інтелекту та тероризму, фінансованого криптовалютами.

«Ми маємо справу з трикутником ворожих технологій — криптовалюта, біотехнології та штучний інтелект», — попереджає Олек Суходольскі (Olek Suchodolski) експерт та стратег із біокіберзахисту. Керівник Saptera.
«Наступна хвиля гібридної війни — те, що я називаю Гібридною війною 2.2 — буде включати дрони з патогенами, заражену їжу та хімікати, щоб тиснути на цивільне населення. Ці операції вже фінансуються через даркнет».

Кібербіотероризм: загроза, що вже поруч

Згідно з доповіддю Інтерполу 2025 року, мотивовані супротивники використовують криптовалюти для фінансування біологічних атак із використанням БПЛА, які націлені на країни, позбавлені біорадарів і BIOINT — біологічної розвідки.

«Як зазначає RAND Corporation у нещодавньому звіті The Human Domain of War, сучасне поле бою — це не лише територія, це боротьба за вплив на людину», — наголошує пан Суходольскі.
«Біологічна зброя атакує саме людську сферу: наше здоров’я, поведінку, довіру до інституцій — навіть нашу генетичну ідентичність».

Україна як ціль і як виклик

Україна, зі своїми родючими землями, критичною інфраструктурою та зоною активної війни, є вразливою до біозагроз нового покоління.

«Йдеться вже не про танки на кордоні — а про генетичні послідовності, викрадені з баз даних»,— каже Суходольскі.
«Ассемблери ДНК можуть відтворити генотипи. Геномні дані — це нова нафта XXI століття».

У той час як раніше біокомп’ютери, хімкомп’ютери та синтетична біологія вважалися майбутнім, сьогодні вони є частиною нової гонки озброєнь.

«Як Тюрінг колись зламав шифр Enigma, так і ми тепер маємо розшифровувати біозагрози за допомогою штучного інтелекту, біорадарів та автономних систем», — додає експерт.

Стратегічна відповідь України: НБСУ

З огляду на загрози, Ігор Арбатов, голова Future Development Agency, закликає до створення Національної системи біозахисту України (НБСУ).

«Ми маємо адаптувати основні принципи закону National Biotechnology Initiative Act (США, 2025), але вбудувати їх у наш контекст — з урахуванням інституційного ландшафту, регіональних загроз та геополітичної ситуації», — пояснює Арбатов.

НБСУ має стати рамковою стратегією, яка включатиме:

• Систему біоспостереження в режимі реального часу (із біорадарами та можливостями GEO-BIOINT);
• Мережу біофабрик і мобільних біолабораторій;
• Протоколи реагування, керовані штучним інтелектом, для протидії штучним патогенам;
• Відкриті лабораторії хімкомп’ютерів для розвитку громадянської науки;
• Національний центр біозахисту BioSOC, що інтегрує кібер- та біобезпеку.

«Це не лише питання оборони, — каже Арбатов. — Це шанс створити відкриту, доступну та стійку систему охорони здоров’я і безпеки — де ліки проектуються, синтезуються та доставляються швидше, ніж загрози встигають еволюціонувати».

Біоекономіка та поліномічні обчислення

Суходольскі підкреслює потребу в новому технологічному ривку — поліномічних обчисленнях, які поєднують агентів ШІ, квантову мікрофлюїдику та цикли DBTL (Design-Build-Test-Learn) у біореакторах, що функціонують як клітинні фабрики.

«Це дасть імпульс новій біоекономіці», — вважає він. — «Ми зможемо знизити вартість лікування, розвинути персоналізовану медицину, впровадити зворотну вакцинологію та ефективно протидіяти не лише пандеміям, а й біозброї».

На його думку, громади біохакерів можуть стати ядром нової безпекової інноваційної екосистеми.

«Нам потрібен біобезпековий стрибок — як колись космічний. Ми маємо ставитися до біозагроз так само серйозно, як до ядерної зброї. І діяти відповідно: через науку, політику, міжнародне партнерство», — підсумовує Суходольскі.

Джерело: RAND Corporation, “The Human Domain of War: Exploring the Conceptual and Strategic Shift Toward Human-Centric Conflict,” 2024. www.rand.org