Лідери країн Європи готуються провести екстрений саміт із врегулювання війни в Україні. Вони зустрінуться в Парижі, щоб виробити спільну позицію на тлі побоювань, що США просувають мирні переговори з Росією, які не передбачають участі Європи.

Зустріч може відбутися вже в понеділок, повідомляє Reuters з посиланням на чотири європейські дипломатичні джерела.

Про те, що такий саміт готується, стало відомо увечері у суботу зі слів міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського. Він заявив, що президент Франції Еммануель Макрон “вже кличе лідерів Європи до Парижа”.

“У президента Трампа є метод роботи, який росіяни називають розвідкою боєм: ви починаєте діяти та дивитеся, що відбувається, а потім змінюєте позицію. … І ми [у Європі] маємо відповісти”, – сказав польський міністр, маючи на увазі тривалу телефонну розмову президента США та президента Росії Володимира Путіна, яка відбулася в середу, 12 лютого.

Офіційних анонсів саміту Єлисейський палац поки що не робив, проте окремі європейські лідери вже дали зрозуміти, що, можливо, візьмуть участь у неформальній зустрічі.

Один із них – британський прем’єр Кір Стармер. Пізно ввечері в суботу, 15 лютого, він заявив, що зараз настає такий “момент для нашої національної безпеки, який буває раз на покоління”, і що Європа має відігравати активнішу роль у НАТО.

“Ми маємо справу з реальністю сьогоднішнього світу та загрозою, що походить від Росії. Зрозуміло, що Європа має взяти на себе більш значущу роль у НАТО, допоки ми працюємо зі США, щоб забезпечити майбутнє України та протистояти загрозі для нас з боку Росії”, – йдеться у заяві британського прем’єра.

“Велика Британія працюватиме над тим, щоб США та Європа залишилися разом”, – додав Стармер. За його словами, Європа не може дозволити, щоб “розбіжності в альянсі відвернули нас від зовнішніх ворогів”.

Після європейського саміту Стармер планує обговорити його підсумки з Трампом, їхня зустріч, як очікують, відбудеться у Вашингтоні наприкінці лютого. Після повернення з Вашингтона очікується ще один саміт за участю європейських лідерів та Володимира Зеленського.

У саміті також має намір взяти участь генсек НАТО Марк Рютте. На Мюнхенській конференції з безпеки він заявив, що Європа має виступити з “хорошими пропозиціями” щодо забезпечення миру в Україні, якщо вона хоче брати участь у переговорах під керівництвом США.

“Якщо європейці хочуть мати право голосу, вони мають продемонструвати свою значущість”, – сказав Рютте.

Заява Стармера про те, що Європа має відігравати більш активну роль у НАТО, пролунала через кілька годин після того, як віцепрезидент США Джей Ді Венс, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, повторив заяву адміністрації Трампа про те, що Європа має “зробити великий крок вперед, щоб забезпечити свою власну оборону”.

Там же спеціальний посланець Дональда Трампа щодо України та Росії Кіт Келлог заявив, що “не бачить” Європу за столом переговорів щодо припинення війни в Україні.

“Це прозвучить неприємно, як скрип крейди по шкільній дошці, але дозвольте мені чесно сказати, – сказав Келлог під час панельної дискусії в Мюнхені. – Ми подивилися на проблему [підготовки угод] “Мінськ-2”. Там було багато людей за столом і вони не мали жодної можливості долучитися до мирного процесу – це не дало успіху. Ми не повторюватимемо “Мінськ””.

Те, що переговори як мінімум розпочнуться з прямих контактів Вашингтона та Москви, Трамп дав зрозуміти за підсумками своєї розмови з Путіним. Президент України Володимир Зеленський, виступаючи у Мюнхені, нагадав, що Київ вважає неприйнятним варіант, коли майбутнє країни вирішується без її участі. Такого ж принципу – “Нічого про Україну без України” – дотримувалася й адміністрація експрезидента Джо Байдена.

Пізніше Білий дім пояснив, що Україна також братиме участь у переговорах щодо мирного врегулювання, а США виступлять посередником між Києвом та Москвою.

Високопосадовці Білого дому мають зустрітися з російськими та українськими переговорниками в Саудівській Аравії найближчими днями, розповів Reuters голова комітету з міжнародних справ Палати представників США Майкл Маккол.

Хоча представники США заявили, що Україну також запросили на зустріч, президент Володимир Зеленський каже, що його країна такого запрошення не отримувала.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та держсекретар США Марко Рубіо ввечері суботи вже обговорили телефоном підготовку зустрічі. За повідомленням російської сторони, розмова відбулася з ініціативи Вашингтона.

Дискусія про роль і місце Європи у мирному врегулюванні розгортається на тлі заклику Володимира Зеленського створити “армію Європи”, який пролунав тоді, коли в Європі зростають побоювання, що США більше не поспішатимуть прийти на допомогу європейським союзникам.

Виступаючи на конференції з безпеки, Зеленський сказав, що промова віцепрезидента США Джей Ді Венса на цьому заході ясно дала зрозуміти, що колишні відносини між Європою та Америкою “закінчуються”, і континенту “потрібно пристосуватися до цього”.

Пізніше агентство Reuters з посиланням на чотири європейські дипломатичні джерела повідомило про те, що держдепартамент США розіслав у європейські столиці дипломатичну ноту з питаннями про те, що вони готові надати для забезпечення гарантій безпеки для України. Зокрема, питання стосувалися того, скільки військ вони змогли б виділити.

Отримання такої ноти з питаннями підтвердив президент Фінляндії Александр Стубб. На його думку, “це змусить європейців замислитись, і потім уже європейцям вирішувати, чи відповідати на цю анкету і чи відповідати на неї всім разом”.

Представник Держдепу так пояснив Reuters сенс опитування: Вашингтон “ясно давав зрозуміти, що ми очікуємо від європейських партнерів провідної ролі у встановленні міцних рамок безпеки та чекаємо від них пропозицій”.

“Сильна, самостійна Європа – як у їхніх інтересах, так і наших”, – цитує агентство представника американського відомства.

Аналіз

Френк Гарднер, кореспондент BBC з питань безпеки

На Мюнхенській безпекові конференції є дві діаметрально протилежні точки зору.

Одна з них – давня мантра НАТО про те, що Захід має продовжувати підтримувати боротьбу України проти вторгнення Росії “стільки, скільки буде потрібно”.

Ця точка зору стверджує, що через санкції та війну російська економіка опинилася у жахливій ситуації, і якщо Україна зможе протриматися ще кілька місяців, тоді наступ Росії вичерпається, і Україна матиме сильнішу позицію для переговорів, ніж сьогодні.

Інша точка зору полягає в тому, що все змінилося. Адміністрація Трампа не має на це ні часу, ні терпіння, вона хоче, щоб ця війна закінчилася зараз, і вона швидко просувається вперед, концентруючись на угоді з Путіним.

Європа та Україна щосили намагаються дати раду цій новій та небажаній реальності – саме тому відбувається шквал зустрічей та запланований європейський саміт.

Але є ознаки того, що Білий дім сповнений рішучості укласти угоду з Москвою попри протести України та її європейських союзників, навіть ризикуючи таким чином винагородити Володимира Путіна за вторгнення в суверенну європейську державу.