Новини України та Світу, авторитетно.

Чому 21 століття почалося 20 січня 2025 року?

Історія рухається не за календарем, а за визначальними ідеями. “Довге 19 століття” почалося з Французької революції (1789) і закінчилося Першою світовою війною (1914). Аналогічно, “довге 20 століття” почалося в 1917 році, коли США вступили в Першу світову війну і перетворилися на глобальну державу.

Що таке концепція «довгого століття»?

Історіографічний підхід полягає у розгляді причин історичного розвитку поза конкретними подіями. Французький історик Фернан Бродель зробив великий методологічний внесок, запровадивши історичний аналіз навколо трьох типів “часу”:

Тривалий час (longue durée): повільно діючі сили, такі як географія, клімат і соціальні системи, які формують історію протягом тисячоліть і століть.

Кон’юнктури : середньострокові цикли, такі як економічні тенденції чи демографічні зміни, що розгортаються протягом десятиліть.
Події : Короткочасні події, як-от війни чи революції, часто мають поверхневий характер і привертають багато уваги, хоча часто не мають глибшого структурного контексту.

Бродель стверджував, що справжнє історичне розуміння походить від зосередження на тривалий час та кон’юнктурах — постійних силах, які визначають суспільний розвиток.

«Довгі століття» розміщують поточні події, такі як інавгурація Трампа та випуск DeepSeek, у ширший часовий контекст методології Броделя.

Символічно те, що 21 століття розпочалося 20 січня 2025 року двома визначальними подіями — поверненням Дональда Трампа до влади, що викликало розбіжності, і сейсмічним випуском DeepSeek, китайського штучного інтелекту з відкритим кодом. Ось чому.

1. Момент Трампа: кінець Pax Americana та епохи Просвітництва?

Повернення Трампа до влади означало не просто політичне перекалібрування, а й завершення епохи, закріпленої за американським глобальним лідерством. З 1917 року Сполучені Штати виступають головним архітектором міжнародних інституцій, альянсів і просування демократичних ідеалів. Порядок денний «Америка перш за все» — надання пріоритету національному суверенітету над глобальними зв’язками та внутрішнім економічним інтересам над багатосторонніми рамками — свідчить про свідомий відхід від основ американської ери.

Що таке «довге століття» Америки?

Походження «довгого століття» Америки можна простежити до 16 січня 1917 року. Того дня газета «Нью-Йорк Таймс» опублікувала телеграму Ціммермана, секретне повідомлення з Берліна до Мехіко, в якому пропонувалося укласти союз: якби Мексика приєдналася до Німеччини в Першій світовій війні, вона б отримати винагороду, отримавши Каліфорнію та інші території південного заходу США

Операція британської розвідки, яка викрила телеграму, викликала обурення громадськості, підштовхнувши Конгрес припинити політику ізоляції та оголосити війну Німеччині. З того моменту США взяли на себе глобальну місію, формуючи міжнародні інституції, альянси та ліберальні ідеали протягом понад століття.

Президентство Трампа ознаменувало кінець цієї епохи. Хоча США залишатимуться активними в усьому світі, це більше не є їхнім пріоритетом. Нова адміністрація перемістила фокус на національну програму, економічний протекціонізм і скептицизм щодо глобальних інституцій.

Трамп “пішов на поступки”, вийшовши протягом першого тижня своєї адміністрації з Паризької угоди про зміну клімату та Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Криза Просвітництва

Проте зміна Трампа вийшла за межі політики. Він виявив зростаючий скептицизм щодо визначального припущення сучасності: що суспільства функціонують в універсальних рамках раціонального мислення – концепції, викуваної протягом “довгого 20-го століття”. У цей період тривало наполегливе намагання нав’язати наукову строгість – засновану на спостереженнях, експериментах і передбачуваності – у розумінні умов життя людини і нашого суспільства. Політика, сфера мистецтва, інтуїції та державного управління, була перетворена на “політологію”, а соціальна динаміка почала розглядатися як явище, що піддається формульному аналізу.

Опір такій “сцієнтизації” суспільства, однак, існував і до Трампа. Постмодерністські вчені застерігали від ототожнення людської поведінки з лабораторними експериментами. З часом скептицизм поширився за межі академічних кіл. Довіра громадськості до наукового консенсусу, який колись вважався об’єктивною основою суспільства, розмивається, що посилюється посиленням конкуруючих наративів у соціальних мережах та озброєнням дискурсу заангажованими засобами масової інформації. Ця ерозія спільних істин прискорила епістемічну кризу, поставивши під сумнів основну тезу Просвітництва про те, що лише розум може впорядкувати суспільство.

Коли ми вступаємо в цю епоху, що зароджується, імперативом є надання раціональності нового призначення. Проект Просвітництва може вистояти лише завдяки відродженню критичного мислення та пом’якшенню емпіричної строгості шляхом визнання людської складності – культурної спадщини, суспільних зв’язків та суспільних складнощів.

Шлях вперед повинен уникати ризиків реакційного трайбалізму і технократичної надмірності. Натомість, він вимагає оновленої сучасності: такої, що гармонізує розум зі смиренням, визнаючи, що стійкі інституції повинні враховувати як людську недосконалість, так і нездоланне розмаїття суспільства.

2. DeepSeek Момент: Становлення когнітивної економіки

У день інавгурації Трампа компанія DeepSeek запустила революційну модель штучного інтелекту з відкритим кодом, кинувши виклик домінуванню великих технологій, запропонувавши вільний доступ до свого коду – на відміну від пропрієтарних систем OpenAI та Anthropic.

Момент DeepSeek виходить за рамки простого технологічного прориву, провіщаючи світанок “нового століття”:

По-перше, це знаменує перехід від індустріального капіталізму, рушійною силою якого є гроші та машини, до когнітивної економіки, що ґрунтується на знаннях і творчості.

По-друге, багатство та економічна могутність як визначальні фактори успіху зменшуватимуться. Компанія DeepSeek розробила свою модель з у 20 разів меншими інвестиціями, ніж технологічні гіганти, залучаючи найкращі таланти, надаючи пріоритет, серед інших мотивацій, співпраці з відкритим кодом.

По-третє, колись технологічні імітатори, китайські компанії та лабораторії тепер ведуть нову конкуренцію: не за контроль над даними та технологіями, а за визначення того, як розгортатимуться інновації в епоху штучного інтелекту.

Починається нове століття

Після того, як “довге 20-те століття” зазнало краху через власні вади – глобалізаційну несправедливість, інституційний занепад та озброєння фактів і правди, ми вступаємо у вкрай невизначену епоху нестабільності та можливостей для переосмислення.

Три основні питання будуть резонувати в найближчі роки:

  • Об’єднає нас штучний інтелект чи роз’єднає?
  • Чи розколе націоналізм суспільства, чи може з’явитися нова конвергенція?
  • Яким буде майбутнє раціональності та науки?

Автор: Д-р Йован Курбалія є виконавчим директором DiploFoundation і керівником Женевської Інтернет-платформи (GIP). Він був членом Робочої групи ООН з управління Інтернетом (2004–2005), спеціальним радником Голови Форуму ООН з управління Інтернетом (2006–2010) і членом Багатостороннього комітету високого рівня для NETmundial (2013–2014). У 2018-2019 роках він обіймав посаду співвиконавчого директора Секретаріату Групи високого рівня з цифрового співробітництва Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Джерело: DiploFoundation

МК

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: