Новини України та Світу, авторитетно.

З поверненням Трампа китайсько-індійські відносини змінюються

У той час як новий президент США погрожує запровадити високі тарифи проти будь-якої країни, яка кине виклик глобальному домінуванню долара, Індія потихеньку робить натяки Китаю. Цей розвиток подій, частково зумовлений спробами обох країн посилити свої позиції на переговорах, може стати передвісником сейсмічних геополітичних зрушень.

ГОНКОНГ – За кілька тижнів до свого повернення в Білий дім новообраний президент США Дональд Трамп виступив з гострим попередженням на адресу країн БРІКС. “Знайдіть собі іншого лоха”, – написав він на своїй соціальній платформі Truth Social, погрожуючи дев’ятьом членам групи 100-відсотковими тарифами, якщо вони спробують кинути виклик глобальному домінуванню долара.

Попередження Трампа пролунало слідом за його передвиборчою обіцянкою запровадити 25% мита на імпортні товари з Канади та Мексики в перший же день перебування на посаді президента. Очікується, що Китай, головна мішень протекціонізму Трампа, зіткнеться з додатковим тарифом у розмірі 10%. Хоча це не дивно, враховуючи ескалацію торговельної війни між Китаєм і США, Трамп також спрямував свій гнів на Індію, члена-засновника БРІКС і одного з ключових союзників Америки.

Досі Індії вдавалося уникати безпосереднього конфлікту, підтверджуючи свою прихильність до долара. Але така політична невизначеність є однією з багатьох причин, чому індійський уряд потихеньку хеджує свої ставки, йдучи на зближення з Китаєм – крок, який може стати передвісником сейсмічного геополітичного зсуву.

Відлига у відносинах між Китаєм та Індією стає все більш очевидною в останні місяці. У жовтні обидві країни досягли угоди про припинення багаторічного військового протистояння вздовж їхнього спільного гімалайського кордону, що підготувало ґрунт для несподіваної зустрічі між прем’єр-міністром Індії Нарендра Моді та президентом Китаю Сі Цзіньпіном на полях саміту БРІКС у Казані, Росія. Ще однією ознакою цього зрушення є новоявлений інтерес індійських чиновників до залучення китайських інвестицій.

Тим часом відносини між США та Індією, схоже, охолоджуються. Після того, як у серпні народне повстання скинуло прем’єр-міністра Бангладеш Шейху Хасіну, прихильні до Моді ЗМІ, соціальні мережі та союзники індуїстських супрематистів зобразили це повстання як зрежисовану ЦРУ зміну режиму. Дехто навіть попередив про подібні спроби “американської глибинної держави” дестабілізувати Індію.

Відтоді правляча партія Моді “Бхаратія Джаната” перейнялася антиамериканськими настроями, звинувачуючи США в нападах на індійського олігарха Гаутама Адані – близького союзника Моді, звинуваченого в США в шахрайстві з цінними паперами і хабарництві – з метою підірвати індійський уряд. Така риторика – різкий відхід від десятиліть стратегічної співпраці – викликає спогади про холодну війну, коли номінально позаблокова Індія, остерігаючись втручання США, тяжіла до Радянського Союзу.

Цей зсув зумовлений кількома факторами, передусім зменшенням здатності і бажання Америки діяти як глобальний лідер, а також спробами Китаю та Індії посилити свої позиції на переговорах. В умовах деглобалізації, що змінює світову економіку, Америка може менше запропонувати таким країнам, як Індія, які не повністю покладаються на неї в питаннях оборони.

З іншого боку, домінування Китаю в глобальних ланцюгах поставок стало неможливим ігнорувати. Як світова промислова наддержава, що виробляє більше, ніж дев’ять наступних найбільших виробників разом узятих, Китай міг би підтримати зусилля Індії з розширення власної промислової бази. Щорічне економічне дослідження уряду підкреслило цю необхідність, заявивши, що “для стимулювання індійського виробництва і включення Індії в глобальний ланцюг поставок”, країна повинна “підключитися до китайського ланцюга поставок”. З цією метою в доповіді пропагується прагматичний підхід, зосереджений на залученні китайських прямих іноземних інвестицій (ПІІ).

Така однозначна державна підтримка співпраці з Китаєм колись була немислима в Індії, яка підтримувала ворожі відносини зі своїм сусідом ще з часів китайсько-індійської війни 1962 року. Після того, як 20 індійських солдатів загинули під час прикордонних сутичок в індійському регіоні Ладакх у 2020 році, Індія відреагувала на це запровадженням масштабних обмежень на інвестиції та імпорт з Китаю, обмеженням віз для керівників та забороною китайських додатків. Але ці заходи призвели до величезних втрат для індійського бізнесу, який залежав від китайського імпорту. Гірше того, вони позбавили Індію критично важливих китайських інвестицій у той час, коли приплив ПІІ вже скорочувався.

У міру того, як глобальні ланцюги поставок відходять від Китаю, китайські виробники також переїжджають, створюючи бази в країнах, які можуть отримати вигоду від західних стратегій френдшипінгу та ніардшипінгу. У 2023 році китайські інвестиції в проєкти з нуля потроїлися порівняно з попереднім роком, досягнувши 160 мільярдів доларів, причому значна частина цих потоків спрямовується в такі країни, як В’єтнам, Індонезія, Угорщина та Сербія. Індія, яка бореться зі зростанням безробіття та високим рівнем безробіття серед молоді, прагне скористатися цією тенденцією.

США, які колись були основним джерелом прямих іноземних інвестицій, зараз конкурують з Індією за інвестиції, прагнучи стимулювати внутрішнє виробництво. Ця конкуренція, яка, як очікується, посилиться за Трампа, спонукала Індію схвалити кілька інвестиційних пропозицій і запропонувати поступки – включно з прискореним оформленням віз – китайському бізнесу та керівникам.

Корекція курсу Індії тісно пов’язана з інтересами Китаю, оскільки економічний спад в країні викликав інтерес китайських компаній до швидкозростаючого ринку Індії. За прогнозами, до кінця цього десятиліття Індія стане третьою за величиною економікою світу, і глибша взаємодія з нею надасть Китаю значний буфер проти зусиль США, спрямованих на стримування її геополітичного піднесення.

Більше того, поки увага світової спільноти залишається прикутою до ескалації тарифної війни між США та Китаєм, Індія стикається зі значними власними ризиками. Трамп, який неодноразово називав Індію “дуже великим зловмисником тарифів”, скасував її преференційний торговельний статус під час свого першого терміну, що підвищило ймовірність подальших каральних заходів.

Безумовно, Індія, яку США визначили як “основного оборонного партнера”, навряд чи відмовиться від своїх стратегічних відносин зі США заради тісніших зв’язків з Китаєм. Але, як і інші нові держави Глобального Півдня, Індія дедалі більше розчаровується асиметрією, притаманною ліберальному міжнародному порядку, очолюваному США, зокрема, гегемонією долара.

Ці тертя також підживлюються періодичними закидами Америки щодо ставлення Індії до меншин. Систематично послаблюючи демократичні інститути і посилюючи контроль над засобами масової інформації, уряд Моді жорстко реагує на будь-яку міжнародну критику. На щастя для Моді, такі розбіжності можуть вирішитися самі собою. Зрештою, важко уявити, що Трамп буде надто стурбований зв’язками Індії з Росією, антимусульманською політикою чи відступом від демократії.

Проте, оскільки Моді активізує свої зусилля з перетворення Індії на індуїстську державу, він, можливо, захоче заручитися підтримкою Америки, сигналізуючи, що у нього є альтернативи. У цьому сенсі пропозиції Індії Китаю можна розглядати як геополітичний маневр, спрямований на те, щоб дати можливість Індії сказати Трампу: “Знайди собі іншого лоха”, якщо він вирішить грати по-жорсткому.

Автор: Дебасіш Рой Чоудхурі є співавтором (разом із Джоном Кіном) книги “Вбити демократію: перехід Індії до деспотії” (Oxford University Press, Pan Macmillan, 2021).

Джерело: PS, США

МК

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: