Канадський політик П’єр Полієв має високі шанси стати новим прем’єр-міністром країни після відставки Джастіна Трюдо.
Протягом кількох місяців консерватори значно випереджали лібералів у національних опитуваннях.
Зараз, за інформацією Fox News, рейтинги консерваторів становлять 40%, а лібералів – лише 18%. Це дає змогу припустити, що Полієв має хороші шанси на успіх, хоча боротьба за прем’єрське крісло буде неабияка.
Що ж відомо про 45-річного лідера Консервативної партії Канади?
Ще на другому курсі університету П’єр Полієв написав есей Building Canada through Freedom (“Відбудова Канади через свободу”), де виклав своє бачення країни з низькими податками та індивідуальними свободами для її громадян. Він також наполягав на тому, що депутати не можуть засідати більш, ніж два терміни у парламенті.
“Долар в руках споживачів та інвесторів більш продуктивний, ніж долар, витрачений політиком”, – заявляв тоді 20-річний Полієв.
Сьогодні він наблизився до реалізації свого плану і навіть згадав про свій есей в недавньому інтерв’ю відомому канадському філософу консервативного спрямування Джордану Петерсону.
Канадцям, незадоволеним економічним спадом і кризою доступності житла, Полієв пропонує альтернативу, як він каже, “авторитарному соціалізму” Трюдо.
У разі перемоги він поповнить лави правих популістських лідерів, що усунули чинні західні уряди.
Його вже називають “канадським Трампом”, а серед його прихильників – Ілон Маск та інші люди з орбіти обраного президента США.
З усім тим, історія Полієва значною мірою – канадська.
Цікавився політикою з раннього віку
П’єр Полієв народився в провінції Альберта. Його матері було 16 років, коли вона зрозуміла, що вагітна. Вона віддала хлопчика на усиновлення в сім’ю вчителів у передмісті Калгарі.
“Я завжди вважав, що саме добровільна щедрість родини й громади є чи не найбільшою системою соціального захисту, яку ми коли-небудь мали, – сказав він журналу Maclean’s 2022 року, розмірковуючи про своє життя в ранньому віці. – Це певною мірою моя точка відліку”.
Полієв рано виявив інтерес до політики і вже підлітком агітував за місцевих консерваторів.
П’єр вивчав міжнародні відносини в Університеті Калгарі. У студентські роки познайомився зі Стоквеллом Деєм, що обіймав посаду міністра при прем’єрі-консерваторі Стівені Гарпері.
На той час Дей прагнув очолити Канадський альянс – праву партію з альбертським корінням, що увійшла до складу сучасних консерваторів після злиття 2003 року. Полієву він доручив роботу з університетською молоддю.
“Він мені одразу сподобався, – згадує Дей в інтерв’ю BBC. – Виглядав урівноваженим, але був сповнений енергії та вмів привертати увагу людей”.
Пізніше Полієв став помічником Дея. А вже 2004-го у 25 років – одним з наймолодших консерваторів, обраних на той момент.
Від “забіяки” до партійного лідера
В Оттаві через надмірний юнацький ентузіазм і гострий язик Полієв здобув репутацію “вкрай конфліктної та упередженої” людини, як серед колег, так і серед недоброзичливців, розповідає Ренді Беско, доцентка політології в Університеті Торонто.
Водночас Дей твердить, що на закритих засіданнях фракції консерваторів Полієв вмів виявити дипломатичність.
Хай там як, але саме політична конфронтація стала наріжним каменем публічного іміджу Полієва. Ставши лідером консерваторів 2022 року, він почав закидати Трюдо гострими зауваженнями, щоб налагодити контакт із незадоволеними виборцями.
Іноді це завдавало йому неприємностей. У квітні його виключили з Палати громад за те, що назвав прем’єра “божевільним”.
У червні Полієв заявив в інтерв’ю Montreal Gazette, що є прихильником “прямого діалогу”.
“Коли ввічливість вступає у конфлікт із правдою, я обираю правду, – сказав політик. – Гадаю, ми надто довго були ввічливими із нашим політичним класом”.
Його бойовий стиль багатьом не подобається, також його критикують за надмірне спрощення складних питань заради політичної вигоди.
І хоча канадці відкрито сприйняли послання лідера опозиції як зміну прогресивної політики Трюдо, понад половина з них, згідно з останніми опитуваннями, негативно відгукувались про нього.
Після оголошення про відставку Трюдо Полієву довелося змістити акценти, щоб підготуватися до неминучого поєдинку із наступним лідером лібералів.
Полієв про популізм, міграцію та Трампа
Лідера консерваторів називають “м’яким” популістом за його прямі діалоги з простими канадцями та критику еліт, зокрема канадських корпорацій.
2021 року Полієв підтримав рух автомобілістів “Конвой свободи” проти ковід-паспортів, які на кілька тижнів заблокували Оттаву.
Він пообіцяв “найбільшу в історії Канади боротьбу зі злочинністю”, зобов’язавшись тримати рецидивістів за ґратами.
Із соціальних питань Полієв висловлювався рідко, що, за словами професора Беско, типово для консерваторів, які вважають ці теми “програшними”.
Хоча на початку 2000-х Полієв голосував проти легалізації одностатевих шлюбів, нещодавно він заявив, що в разі його обрання вони залишаться законними “на всі сто”.
Консерватори також не підтримують закон, що регулює аборти, хоча й дозволяють своїм однопартійцям вільно голосувати з цього питання.
На тлі публічних дебатів щодо міграції партія заявила, що прив’язуватиме кількість новоприбулих до кількості новозведених будинків та зосередиться на залученні кваліфікованих робітників
Дружина Полієва, Анаїда, прибула до Канади дитиною як біженка з Венесуели.
Лідер консерваторів також наполягає на інтеграції мігрантів, заявляючи, що Канада має бути монолітним суспільством.
Одна з його головних обіцянок – скоротити національну програму Трюдо щодо цін на викиди вуглецю, стверджуючи, що це фінансовий тягар для родин.
Однак це породжує питання про те, як його уряд вирішуватиме нагальні проблеми, такі як зміна клімату.
Після інавгурації Трампа Канада може зіткнутися із високими тарифами. При цьому відносини між США і Канадою, як очікується, стануть серйозною проблемою.
Полієв відкинув заяви Трампа про те, що Канада стане 51-м штатом США, пообіцявши “поставити Канаду на перше місце”.
В іншому він не надто вдавався в зовнішню політику, зробивши акцент на відновленні “канадської мрії”.