За підсумками першого туру президентських виборів у Румунії в лідери несподівано вийшов (22,94%) незалежний кандидат Келін Джеорджеску, що раніше входив до ультраправого “Альянсу за об’єднання румунів” (AUR) й критикував ЄС і НАТО. Друге місце зайняла представниця ліберал-консерваторів з партії Союз порятунку Румунії Елена Ласконі (19,18%), яка відома прихильністю до України.
Третім з мінімальним відривом від Ласконі прийшов чинний прем’єр-міністр, лідер Соціал-демократичної партії (PSD) Марчел Чолаку (19,15%), якого вважали фаворитом перегонів.
Джеорджеску та Ласконі зустрінуться у другому турі, що відбудеться 8 грудня.
Спочатку головним конкурентом вважався лідер AUR Джордже Сіміон, але він посів четверте місце.
Джеорджеску опитування передбачали 16-17% і максимум третє місце.
Загалом у виборах брали участь 13 кандидатів. Для перемоги в першому турі необхідно було набрати понад 50% голосів.
Президент Румунії – глава держави і головнокомандувач збройними силами країни. Його обирають на 5 років, і він має значні повноваження у національній безпеці та зовнішній політиці.
Хто такий Джеорджеску
Келіна Джеорджеску критикували за проросійські вислови, а також позицію щодо відносин Румунії з НАТО і ЄС.
2020 року він назвав Путіна одним з небагатьох “справжніх лідерів” у світі та заявив, що президент Росії “любить свою країну”.
2021 року він заявляв, що Північноатлантичний альянс не захищатиме жодного зі своїх членів у разі нападу Росії, нагадує Reuters.
Джеорджеску також критикував військову допомогу Україні з боку США.
Свою передвиборчу кампанію 62-річний політик переважно вів у тіктоці, де здобув популярність.
“Після 34 років поневірянь румунський народ уперше переможе на цих виборах. Моя партія – румунський народ”, – заявляв Джеорджеску.
Хто така проукраїнська Елена Ласконі
Елена Ласконі має чітку проукраїнську позицію, розповіла депутатка українського парламенту Євгенія Кравчук, яка знає її по спільній роботі в ПАРЄ.
Під час президентських дебатів Ласконі чітко і беззастережно виступила проти ідеї відмови України від окупованих територій, і зазначила, що це лише заохотить Путіна до продовження агресії.
Вона довго працювала журналісткою, з 2020 року обрана мером міста Кимпулунга.
Експерти, з якими спілкувалась ВВС Україна, припускають, що Ласконі має високі шанси перемогти Джеорджеску.
Чолаку заявляв, що має “чіткий план зі створення більш розвиненої Румунії, яка нікого не залишить позаду, внутрішній план, заснований на економічному зростанні й інвестиціях, а також план зі зміцнення впливу та авторитету Румунії за кордоном”.
Він також назвав “політичними екстремістами” політиків, незадоволених членством країни в ЄС і НАТО, і заявив, що вони мають бути “політично ізольовані”.
Лідер “Альянсу за об’єднання румунів” Джордже Сіміон, якого вважали основним конкурентом Чолаку, під час передвиборчої кампанії не раз говорив про війну в Україні, з якою межує Румунія.
У 2022 році та пізніше він неодноразово називав Володимира Путіна воєнним злочинцем, але водночас виступав проти постачання зброї Україні. Його також звинувачували у зв’язках із російськими спецслужбами, на що Сіміон відповідав, що він очолює “найбільш русофобську партію Румунії”.
Лідер AUR відомий своїм євроскептицизмом і гомофобними висловлюваннями. Сіміон – прихильник об’єднання Румунії й Молдови. Офіційний Кишинів кілька разів забороняв йому в’їзд до країни, Україна також оголосила його персоною нон ґрата.
Як зазначає “Радіо Свобода”, в інтерв’ю європейським ЗМІ Сіміон називав своїми кумирами прем’єр-міністра Італії Джорджу Мелоні та обраного президента США Дональда Трампа.
Як повідомляв румунський телеканал Digi24, у середині листопада депутат Європарламенту Крістіан Терхеш розповів про існування записів низки зустрічей, які Сіміон провів зі співробітниками російського ГРУ, зроблених українською розвідкою.
Сіміон заперечує, що зустрічався з представниками російських служб, і заявив, що зніме свою кандидатуру, якщо в публічному просторі з’являться його зображення з офіцерами ГРУ.
За даними каналу, служба зовнішньої розвідки Румунії звернулася до влади України та Молдови з проханням розсекретити ці записи.
Конституційний суд Румунії заборонив балотуватися конкурентці Сіміона – Діані Шошоаке з партії “СОС Румунія”, і, на думку експертів, її прихильники голосуватимуть за Сіміона. Відсторонення Шошоаке від участі у виборах викликало протести багатьох політиків у Румунії, які вважають рішення КС недемократичним.
“Чорний лебідь румунських виборів”
Директор програми Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики “Українська призма” Сергій Герасимчук назвав Келіна Джеорджеску чорним лебедем румунських президентських виборів.
У своєму аналізі для ВВС Україна Герасимчук вказав, що результати першого туру президентських виборів у Румунії стали величезним сюрпризом для більшості спостерігачів:
“Прем’єр-міністр від соціал-демократів Марчел Чолаку розраховував, що до другого туру пройде він і одіозний лідер правої партії AUR. Він вважав, що це дозволить йому комфортно і безболісно перемогти у другому турі, а усі опоненти Чолаку сподівалися, що в другому турі він опиниться у компанії націонал-ліберала Ніколае Чуке чи представниці ліберальної і проєвропейської USR і програє. Але на першу позицію несподівано вийшов Келін Джеорджеску.
Жоден з провідних кандидатів не сприймав цього суперника серйозно. Його ультраправі погляди видавалися надто радикальними навіть для AUR, а кампанію, що спиралась переважно на TikTok не сприймали як щось варте уваги. Проте, схоже, румунський електорат, відповідно до глобальних трендів, вирішив проголосувати проти елітарних політиків, і це стало рецептом успіху Джеорджеску.
У другому турі шанси цього кандидата мізерні – виборці усіх мейнстримних кандидатів голосуватимуть проти ультраправого кандидата. Перемогти Джеорджеску в таких умовах міг би навіть Влад Цепеш.
Інша справа, що якщо подивитися сумарно на голоси, які віддали за Джеорджеску і за Сімеона – кандидата від ультраправих AUR, то бачимо, що 30% виборців Румунії прихильні до крайніх націоналістів (ба, навіть нацистів).
Є шанси, що це позначиться на результатах парламентських виборів вже наступного тижня. І тоді мейнстримним партіям доведеться або закопати сокиру війни і об’єднатися попри свої ідеологічні розбіжності, яких є чимало, або поступитися місцем правим силам, які набирають обертів у Європі.
Позитивом у цьому контексті є те, що шок від першого туру може змобілізувати виборця ліберальних і проєвропейських сил. Нудно точно не буде”.