Notice: Function _load_textdomain_just_in_time was called incorrectly. Translation loading for the all-in-one-seo-pack domain was triggered too early. This is usually an indicator for some code in the plugin or theme running too early. Translations should be loaded at the init action or later. Please see Debugging in WordPress for more information. (This message was added in version 6.7.0.) in /var/www/wp-includes/functions.php on line 6114

Notice: Function _load_textdomain_just_in_time was called incorrectly. Translation loading for the cyr2lat domain was triggered too early. This is usually an indicator for some code in the plugin or theme running too early. Translations should be loaded at the init action or later. Please see Debugging in WordPress for more information. (This message was added in version 6.7.0.) in /var/www/wp-includes/functions.php on line 6114
Інтерв’ю з експертом у сфері біобезпеки: сучасні загрози та способи протидії їм | Міжнародний кур'єр

Новини України та Світу, авторитетно.

Інтерв’ю з експертом у сфері біобезпеки: сучасні загрози та способи протидії їм

Доброго дня, пан Олек. У цьому інтерв’ю ми хотіли б обговорити поточний стан загроз хімічної та біологічної зброї. Як еволюціонували ці загрози за останні десятиліття?

Олек Суходольски: Вітаю. Якщо говорити про біологічну зброю, то її активний розвиток розпочався в період Холодної війни та ще за часів Сталіна. Тоді дві найбільші програми існували у Сполучених Штатах та Радянському Союзі. У СРСР ці розробки включали створення закритих біологічних інститутів, які займалися розробкою різних біологічних агентів. У США проводилися експерименти з радіоактивними речовинами та різними компонентами, щоб вивчити їхній вплив на організм. Це було початком гонки озброєнь у галузі біологічних і хімічних загроз.

Питання: А як ці загрози виглядають сьогодні?

Олек Суходольски: У сучасному світі, особливо після 2015 року, з’явилася нова концепція — інженерна біологія. Вона ґрунтується на синтетичній біології та застосуванні методів PCR і CRISPR-Casкоротких паліндромних повторів, які регулярно розташовані групами (англ. CRISPR — Clustered Regularly Interspaced Short Palindromic Repeats)  для легкого створення біологічних агентів. Раніше ми працювали з плазмідами для медичних цілей, але технології мають два боки — терапевтичний і руйнівний. Тепер ми спостерігаємо розвиток таких понять, як гібридна війна та асиметрична загроза, у межах яких біологічну зброю можна використовувати для нанесення значних економічних та соціальних збитків.

Питання: Яка головна проблема у застосуванні біологічної зброї?

Олек Суходольски: Основна проблема полягає в тому, що поширення таких агентів важко контролювати. Вони можуть непередбачувано розповсюджуватися і викликати епідемії навіть на території, на яку не планували нападати. Спочатку розробляються патогенні організми, потім вакцини проти них, а вже після цього — методи розпилення. Прикладом може слугувати інцидент зі сибірською виразкою в СРСР, про який стало відомо лише через 20 років.

Питання: Чи можна розглядати хімічну і біологічну зброю як альтернативу ядерній загрозі?

Олек Суходольски: Звісно. Біологічна зброя дозволяє створити асиметричну загрозу, не менш ефективну, ніж ядерна. Прикладом може бути використання таких агентів, як сибірська виразка або модифіковані віруси, такі як SARS, який згадували ще у 2006 році.

Питання: Які країни сьогодні лідирують у розробці біологічної зброї?

Олек Суходольски: дослідження роблять в Америці, Європі й Російській Федерації. Китай, Іран і Північна Корея активно розвивають свої програми. Наприклад, в Ірані у 80-х роках використовували хімічні агенти проти курдського населення, а в Китаї проводили експерименти з етнічними меншинами. Використання генно-інженерних технологій робить можливим створення так званих етнічних бомб, спрямованих на людей із певним генетичним кодом. Це вже не фантастика.

Питання: Які заходи здійснюються для захисту?

Олек Суходольски: В Європі діє проєкт ООН із спільної роботи в галузі Chemical, Biological, Radiological and Nuclear (CBRN). Лабораторії з рівнем біологічної безпеки 3 і 4 (BSL 3-4) забезпечують роботу з патогенами. Однак у деяких країнах, таких як Україна, Латвія чи Естонія, досі немає повноцінного законодавства про біозахист, і це велика проблема.

Питання: Які технології розробляються для протидії загрозам?

Олек Суходольски: У США, Китаї та Росії розробляються суперкомп’ютери для моделювання білкових молекул і створення мікробів. У Китаї система охорони здоров’я, заснована на штучному інтелекті, управляла логістикою та вакцинацією під час пандемії COVID-19. Це яскравий приклад застосування високих технологій.

Питання: Дякую за інтерв’ю, пан Олек. Що б ви хотіли додати на завершення?

Олек Суходольски: Сьогодні важливо створити закони про біозахист та розробити контрзаходи проти біотероризму, особливо з розвитком синтетичної біології та легкістю створення патогенів. Міжнародна спільнота має об’єднати зусилля для контролю і запобігання таким загрозам.

Інтерв’ю записав Ігор Арбатов, керівник Future Development Agency, ексклюзивно для «Міжнародного Кур’єра». Сучасні загрози, пов’язані з розвитком біологічних і хімічних технологій, вимагають термінових заходів з боку міжнародної спільноти. Демократичні уряди та Організація Об’єднаних Націй повинні посилити контроль за розвитком технологій біологічної зброї та розробити сувору нормативну базу, яка запобігатиме її використанню у терористичних та військових цілях. Необхідно запровадити ефективні закони та механізми для захисту населення та забезпечення поваги до міжнародного права.

Олек Суходольски  (Olek Suchodolski) — технічний консультант у галузі кібербезпеки та інженер платформ машинного навчання з міжнародним ступенем магістра в галузі штучного інтелекту для державного управління (AI4GOV). Протягом понад 15 років він працює в IT-сфері, включаючи розробку мобільних застосунків та систем на базі CUDA, кібернетичну безпеку медичних пристроїв і інфраструктури для синтетичної біології. Пан Олек був засновником першого в Литві центру, орієнтованого на дизайн кібернетичних систем та візуальну передбачувальну аналітику, і консультував уряди та науковців ЄС із питань створення стійких ІКТ-систем та моделювання із використанням цифрових двійників. Сьогодні він зосереджений на розробці технологій протидії біологічним загрозам та захисту медичних пристроїв від кіберзагроз.

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: