Короткий зміст:

• Європейський Союз співпрацює з країнами, що розташовані вздовж Транскаспійського транспортного коридору (також відомого як Середній коридор), з метою підтримки розвитку інфраструктури та надання технічної допомоги для вдосконалення стандартів, цифровізації та регіональної сумісності.
• Перебої на північному транс-російському маршруті через західні санкції проти Росії і недоступність південного транс-іранського маршруту зробили Середній коридор єдиним життєздатним сухопутним маршрутом між двома кінцями Євразійського континенту.
• Цей маршрут стикається з такими викликами, як торговельна напруженість між ЄС і Китаєм, регіональні політичні суперечки і залежність від зовнішніх сил, що може вплинути на його стабільність і довгострокову життєздатність.

3 жовтня в Ашгабаті, Туркменістан, відбувся захід високого рівня у співпраці з Європейським Союзом, країнами Центральної Азії, розташованими вздовж Транскаспійського транспортного коридору (також відомого як Середній коридор), державами Південного Кавказу і Туреччиною, а також основними міжнародними фінансовими інституціями. Результатом заходу стало створення Координаційної платформи для Середнього коридору. Згідно з повідомленням Європейського Союзу, Координаційна платформа зосередиться на просуванні транзитного коридору і реалізації пріоритетних інфраструктурних проєктів, одночасно координуючи інвестиції на Південному Кавказі і в Туреччині. Європейський Союз оголосив про плани запустити регіональну транспортну програму в 2025 році для підтримки розвитку інфраструктури та надання технічної допомоги для поліпшення стандартів, цифровізації та інтероперабельності в регіоні. Середній коридор є важливим маршрутом, який дозволить Центральній Азії отримати кращий доступ до Європи без необхідності проходити через Росію, що перебуває під санкціями, але він все ще стикається з численними економічними, логістичними та політичними перешкодами у своєму розвитку.

Створення Координаційної платформи – це лише одна з важливих подій в рамках зусиль, спрямованих на реалізацію проєкту Середнього коридору за останні кілька тижнів. 19-20 вересня під час 8-ї Міжнародної виставки Шовкового шляху, що проходила в Сіані, Китай, було оголошено, що Китайська корпорація залізничних контейнерних перевезень приєднається до спільного мультимодального підприємства Середнього коридору між Казахстаном, Азербайджаном і Грузією. Це підприємство було створено в жовтні 2023 року в Міжнародному фінансовому центрі Астани з метою просування послуги «єдиного вікна» для доставки вантажів, поліпшення транспортної координації, забезпечення прозорості тарифних ставок і забезпечення узгоджених термінів доставки по всьому маршруту. Експерти розглядають цю подію як початок офіційної участі Китаю в багатонаціональних зусиллях з розвитку Серединного коридору, що, як очікується, залучить більше китайських компаній до використання маршруту.

Азербайджан і Грузія також докладають зусиль у цьому напрямку. Грузія будує «сухий порт» у своїй столиці і нещодавно залучила інвестиції в розмірі 16 мільйонів доларів від Об’єднаних Арабських Еміратів для цього проекту. Очікується, що порт буде завершений до кінця 2024 року і стане продовженням портів Батумі і Поті на Чорному морі. У вересні Грузія і Китай підписали меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку транспортних коридорів для залізничного експресу Китай-Європа і Середнього коридору. Цей документ спрямований на подальшу оптимізацію Середнього коридору шляхом спільних зусиль із залучення додаткових вантажів, оптимізації маршрутів, розвитку інфраструктури, поліпшення транспортних послуг та посилення співпраці у сфері митної справи, транспортної безпеки та цифровізації.

Для Азербайджану основним проєктом, пов’язаним із Середнім коридором, наразі є Зангезурський коридор. Азербайджан майже завершив будівництво автомагістралі і побудував понад 57 відсотків залізниці від Горадиза до Агбенда на азербайджанській ділянці коридору. На вищезгаданій виставці в Сіані представник залізничної служби Азербайджану заявив, що Баку очікує, що відкриття Зангезурського коридору урізноманітнить транзитні маршрути Середнього коридору, скоротить час доставки товарів з Китаю і Центральної Азії до Європи і усуне потребу в мультимодальних перевезеннях після перетину Каспійського моря.

Основною мотивацією цих зусиль є зростаюча потреба в альтернативному транспортному маршруті між Європою і Китаєм. Перебої на північному транс-російському маршруті через західні санкції проти Росії і недоступність південного транс-іранського маршруту з геополітичних причин зробили Середній коридор єдиним життєздатним сухопутним маршрутом між двома кінцями Євразійського континенту. Ця ситуація ще більше загострилася через нещодавню нестабільність і загрози морським шляхам, в тому числі загрози з боку повстанців Хуті судноплавству в Червоному морі, а також зростання напруженості в Південно-Китайському морі.

Генрік Хололей, радник Генерального директорату з питань міжнародного партнерства Європейської комісії, повідомив, що40 відсотків міжнародної морської торгівлі колись здійснювалося через Червоне море і Суецький канал з Азії. Зараз жодна з великих міжнародних європейських судноплавних компаній … не використовує Червоне море, а йде через мис Доброї Надії на західному узбережжі Африки, додаючи до подорожі в середньому на 12 днів більше

«Це створює ситуацію, коли Транскаспійський транспортний коридор стає дуже актуальним, і ми бачимо це також і в статистиці», – додав він.

З плином часу Середній коридор продовжує демонструвати зростання вантажопотоку. З 2021 по 2023 рік Середнім коридором було зафіксовано п’ятикратне збільшення вантажопотоку. За перші 9 місяців 2024 року вантажообіг зріс на 70 відсотків, досягнувши 3,4 мільйона тонн у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. Також помітне зростання кількості контейнерів. За дев’ять місяців 2024 року зафіксовано триразове зростання контейнерних перевезень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Транзит контейнерів з Китаю за цей період збільшився більш ніж у 20 разів.

Середній коридор стикається з викликами і загрозами, які потенційно можуть звести нанівець цей прогрес і підірвати поточні зусилля і плани.Серед них – ризик торговельної війни між Китаєм і Європейським Союзом після запровадження останнім високих тарифів на електромобілі китайського виробництва, напружені відносини між Європейським Союзом і Грузією, напруженість у відносинах між ЄС і Азербайджаном через тертя між Францією і Азербайджаном, а також відмова Вірменії відкрити Зангезурський коридор. Експерти в Центральній Азії відзначають, що, хоча надії на розбудову внутрішньорегіонального сполучення через міжнародні коридори є великими, ці масштабні проєкти часто залежать від зовнішніх сил, чиї зобов’язання можуть виявитися невиконаними в довгостроковій перспективі.

На додаток до невизначеності щодо майбутніх перспектив коридору, існує необхідність зробити графіки перевезень за маршрутом більш передбачуваними, встановити єдині стандарти перетину кордонів, сприяти цифровізації митних процедур і гармонізувати тарифні системи в усіх країнах, що беруть участь у Середньому коридорі. Компанії потребують достовірної інформації про часові рамки, в які їхні вантажі досягають кінцевих пунктів призначення.

«Одного разу ви можете зробити це швидко, можливо, навіть … менше, ніж за 15 днів. Зазвичай ні, але, скажімо, за 20 днів, а іншого разу це може зайняти 40 днів. Звичайно, для торгового маршруту … важливо мати передбачуваний час», – говорить Хенрік Хололей.

За оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, для модернізації інфраструктури Середнього коридору необхідні інвестиції в розмірі 18,5 млрд. тенге ($20 млрд.)

За останні тижні Середній коридор досяг вражаючих успіхів: створено Координаційну платформу, збільшилася участь Китаю, розвивається інфраструктура в Азербайджані та Грузії. Однак геополітична напруженість, особливо у відносинах з Росією, і потреба в подальшій модернізації інфраструктури залишаються, що вимагає продовження співпраці та інвестицій для підтримки прогресу.

Джерело — The Jamestown