Спроби “захистити від Трампа” Північноатлантичний альянс, схоже, приречені на невдачу
Кривава ракетна атака Росії на Київ та інші українські міста в понеділок, яка також влучила в дитячу онкологічну лікарню, стала жахливим тлом для ювілейного 75-го саміту НАТО, що проходить у Вашингтоні. Організація, створена в 1949 році для забезпечення тривалого миру в Європі, все ще бореться з найбільшою загрозою європейській безпеці з часу свого заснування. Війна в Україні є одночасно викликом для альянсу і підтвердженням необхідності його існування. Але результати саміту, схоже, будуть невтішними.
Ризики для організації, на жаль, не всі зовнішні. Вашингтонський саміт затьмарений занепокоєнням щодо здоров’я 81-річного президента Джо Байдена, яке поставило в центр уваги можливість повернення Дональда Трампа до Білого дому. Домінуючий член НАТО незабаром може очолити президент, який може припинити американську допомогу Україні і, навіть якщо він повністю не відмовиться від американської парасольки безпеки, вимагатиме, щоб європейські члени Альянсу несли набагато більший тягар власної безпеки.
Інші лідери ключових членів НАТО – французький Еммануель Макрон і німецький Олаф Шольц – тим часом борються зі зростаючим популізмом, який може обмежити їхню здатність збільшувати оборонні видатки. Британія, новий прем’єр-міністр якої від лейбористів сер Кейр Стармер прибув до Вашингтона після переконливої перемоги на виборах, несподівано здається бастіоном поміркованості. Але Стармер опинився між жорсткими фінансовими обмеженнями і закликами армійського керівництва зупинити виснаження однієї з найбоєздатніших армій НАТО.
Якщо завдання Вашингтонського саміту полягає в тому, щоб захистити альянс від Трампа, то, схоже, йому це завдання не вдасться. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг намагався зібрати багаторічний пакет фінансування для військової допомоги Україні, але союзники погодилися лише на 40 млрд євро протягом наступного року.
Будуть зроблені важливі кроки для “натівської” допомоги та тренувань для України, з більшим використанням ресурсів Альянсу. НАТО візьме на себе координацію надання зброї та постачання боєприпасів від групи “Рамштайн”, до якої входять 57 країн. Нове військове командування НАТО у Вісбадені, Німеччина, стане центром планування підготовки та оснащення українських військ. США та інші країни пообіцяли надати Києву більше життєво важливих систем протиповітряної оборони та озброєння.
Але в центральному питанні майбутнього членства України в НАТО формулювання, швидше за все, не означатимуть значного прогресу порівняно з торішнім розпливчастим твердженням, що Альянс надішле Києву запрошення приєднатися до нього “після того, як союзники погодяться і будуть виконані умови”. Прийняття України сьогодні не стоїть на порядку денному; це може втягнути НАТО в конфлікт з ядерною Росією. Однак, варто було б зробити запрошення зараз, щоб Київ став на шлях вступу до Альянсу одразу після завершення конфлікту.
НАТО буде сурмити про те, що 23 з 32 її членів зараз виконують цільовий показник витрат на оборону щонайменше 2 відсотки валового внутрішнього продукту, в той час як десять років тому їх було лише три. Європейські члени Альянсу і Канада разом різко збільшили витрати. Проте, зважаючи на зростаючу агресію Росії, цільовий показник у 2,5 відсотка, якого досягла лише невелика кількість членів НАТО, вже видається більш доцільним.
Офіційний візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Москви в той самий день, коли російські ракети обрушилися на Київ, свідчить про те, що у президента Владіміра Путіна все ще є лідери за межами Заходу, які готові мати з ним справу. Той факт, що Росія має офіційні альянси з такими автократіями, як Білорусь і Північна Корея, різко контрастує з видовищем 32 членів НАТО, а також азіатсько-тихоокеанськими демократіями, такими як Японія і Австралія, які відзначають 75-річчя свого спільного проекту. Країни НАТО все ще мають у своєму розпорядженні величезну економічну і військову міць – але вони повинні рахуватися з нею.