Реальні рішення для подолання криз, що підживлюють ультраправих, потребують державних інвестицій. Надбагаті повинні заплатити свою частку.
Європа, Латинська Америка та Сполучені Штати особливо стали більш поляризованими. Це стало очевидним під час нещодавніх виборів до Європейського парламенту, де перемога ультраправих розхитала політичне середовище в таких країнах, як Франція та Німеччина. Щоб протистояти цій екзистенційній загрозі соціальному миру, уряди повинні інвестувати в якісні державні послуги, такі як освіта, охорона здоров’я та інфраструктура, які мають реальний вплив на життя людей.
Таким чином, найважливіша дилема для демократії сьогодні полягає в тому, як збільшити доходи. Відповідь проста: шукати гроші там, де вони є – в руках великих транснаціональних корпорацій та надбагатих людей, які є експертами з їх приховування, щоб уникнути сплати своєї справедливої частки податків. Хороша новина полягає в тому, що ідея глобального мінімального податку на надбагатих людей набирає обертів.
Це не тільки правильно, але й найбільш популярно, як показують останні опитування.Опитування 22 000 громадян найбільших економік світу, проведене ініціативою Earth4All, показало, що переважна більшість (68%) респондентів “Великої двадцятки” підтримують підвищення податків на багатих для фінансування значних змін в економіці та способі життя.
В іншому опитуванні, проведеному на замовлення “Патріотичних мільйонерів”, організації заможних американців, було опитано 800 дорослих, чиї статки, не враховуючи їхніх будинків, перевищують 1 мільйон доларів кожен. Понад 60% опитаних вважають зростання нерівності загрозою для демократії, а 62% підтримують міжнародний стандарт оподаткування надбагатих.
Пропозиція Бразилії
Очевидно, що нинішня міжнародна система широко сприймається як застаріла і несправедлива, що заохочує сильних світу цього уникати та ухилятися від сплати податків. Нещодавня пропозиція Бразилії, яка головує у “Великій двадцятці”, обговорити глобальний стандарт щонайменше 2-відсоткового податку для найбагатших людей світу, до яких належать близько 3 000 осіб, перефокусувала увагу на цьому питанні.
У цьому ключі Габріель Цукман, колега з Незалежної комісії з реформування міжнародного корпоративного оподаткування, минулого місяця опублікував звіт, підготовлений за дорученням бразильського керівництва “Великої двадцятки”. “Проект скоординованого мінімального податку на надвисокозабезпечених осіб”, опублікований напередодні саміту міністрів фінансів G20 наприкінці цього місяця, розглядає впровадження такого податку, який також підтримують Іспанія, Франція та Південна Африка, серед інших.
Навіть більш обраний саміт G7 в Італії минулого місяця підтримав співпрацю з Бразилією для просування міжнародного співробітництва в цьому питанні. “Ми продовжимо конструктивно співпрацювати з Бразилією як країною, що головує в G20, з метою просування міжнародного співробітництва. Ми будемо працювати над збільшенням наших зусиль, спрямованих на прогресивне і справедливе оподаткування фізичних осіб”, – заявили лідери G7.
Податкова конвенція
Вже десять років тому скандали, розкриті викривачами, такі як “Панамський архів”, “Luxleaks” і “Пандора”, відкрили очі громадянам по всьому світу і змусили Організацію економічного співробітництва та розвитку розпочати процес реформування, який завершився прийняттям “двокомпонентного рішення” щодо корпоративного оподаткування. Воно передбачало, що дуже великі транснаціональні корпорації повинні сплачувати податки в усіх країнах, де вони здійснюють свою діяльність (перший компонент), і що має бути встановлена мінімальна, 15-відсоткова глобальна ставка корпоративного податку (другий компонент).
Хоча це допомогло зрушити питання з мертвої точки, результат виявився далеко не сприятливим для країн, що розвиваються. Розчаровані результатами і маневрами розвинених країн, країни, що становлять більшість населення світу, вирішили перенести дискусію в Організацію Об’єднаних Націй.
У листопаді минулого року на прохання країн Африканського Союзу (АС) Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію про початок переговорів щодо укладення рамкової конвенції про податкове співробітництво.До наступного місяця спеціальний міжурядовий комітет розробить технічне завдання для цього нового органу.
У Латинській Америці тривають переговори. Вітер на користь регіональної фіскальної координації призвів до створення Регіональної латиноамериканської та карибської платформи податкового співробітництва (PTLAC), яку цього року очолює Чилі.
Мобілізація ресурсів
Якщо ця тенденція до зростання податкового співробітництва збережеться, країни, що розвиваються, можуть отримати ресурси, необхідні для інвестування в державні послуги та вирішення глобальних проблем, таких як надзвичайна ситуація з кліматом (травень цього року був найтеплішим за всю історію спостережень і 12-м місяцем поспіль з рекордно високими температурами на планеті).Ці явища потребують негайного вирішення за допомогою інвестицій у державні послуги.
На жаль, десятиліття приватизації та комерціалізації послабили спроможність державних послуг та поглибили нерівність. Ми повинні змінити цю тенденцію, збільшивши мобілізацію внутрішніх ресурсів через податкове співробітництво, як того вимагає Бразилія на G20 та АС в ООН.
Це може бути єдиною надією для країн, що розвиваються, обтяжених непідйомним боргом та неконтрольованою інфляцією, на отримання ресурсів, необхідних для задоволення суспільних запитів. Справедливо оподатковуючи транснаціональні корпорації та надбагатих, ми зможемо отримати вкрай необхідні доходи. Це не лише сприятиме соціальній згуртованості, але й надасть нам інструменти для подолання загроз нашим демократіям.
Якісні державні послуги є основою будь-якого функціонуючого суспільства і нашим основним інструментом для вирішення глобальних проблем та впровадження значущих змін. Інвестуючи в них, суспільство може отримати ефективну протиотруту від реальних загроз екстремізму та популізму, захистивши наше майбутнє.
Автор: Магдалена Сепульведа є виконавчим директором Глобальної ініціативи з економічних, соціальних і культурних прав та членом Незалежної комісії з міжнародної реформи корпоративного оподаткування. З 2008 по 2014 рік вона була доповідачем ООН з питань крайньої бідності та прав людини.
Джерело:SocialEurope, ЄС