Навіть якщо ми перевищимо межу в 1,5°C, встановлену Паризькою угодою, ми повинні повернутися до неї якомога швидше.
Світ палає, а наші політичні лідери підводять нас. Зважаючи на те, що температура зростає з тривожною швидкістю, здається, що ті, хто вірить, що все ще можливо обмежити глобальне потепління до 1,5°C порівняно з доіндустріальними часами, перебувають у меншості, яка швидко зменшується.
Оскільки уряди всього світу не виконують своїх зобов’язань за Паризькою кліматичною угодою, вікно для утримання глобальної температури нижче 1,5°C майже закрилося через недостатню активність. І хоча деякі відомі коментатори оголосили цю межу “мертвішою за дверний цвях”, вона ніколи не помре.
Жахливий стан
Безумовно, світ перебуває в жахливому стані. Викиди парникових газів (ПГ), що потрапили в атмосферу з початку промислової революції, вже призвели до потепління планети приблизно на 1,3°C, згідно з цьогорічною щорічною доповіддю “Індикатори глобальної зміни клімату”. І дослідження, в тому числі і моє, однозначно показують, що найважливіші кліматичні цілі не досягаються. За нинішньої політики прогнозується, що до кінця цього століття глобальна температура зросте на 2,5-3 градуси за Цельсієм.
Навіть якщо уряди виконають усі свої кліматичні зобов’язання, шанси на утримання глобального потепління нижче 1,5°C становлять сім до одного. Поєднайте це з тактикою зволікання викопних видів палива, включаючи “відмивання” своїх забруднюючих бізнес-практик та нещодавній відкат від встановлених цілей щодо викидів, і стає абсолютно зрозуміло, що наші шанси втриматись в рамках встановлених обмежень дійсно мізерні. Отже, кліматологи очікують, що глобальне потепління “пролетить повз” нього.
Але так само, як ризики не зникають, коли перевищуються межі безпеки, так і кліматичні зобов’язання Паризької угоди не зникають, коли ми перетинаємо межу в 1,5°C. Хоча це політична стеля, вона не була взята з повітря. Це науково обґрунтована межа, яку спочатку відстоювали малі острівні держави, а згодом підтримала широка коаліція амбітних країн.
На сьогоднішній день багатьом урядам зрозуміло, що допущення глобального потепління понад 1,5°C несе в собі неприйнятні соціальні ризики, підриває розвиток і становить екзистенційну загрозу для вразливих спільнот та їхніх культур. Більше того, межа між “безпечним” і “небезпечним” потеплінням стає все більш розмитою. Як показують руйнівні наслідки зміни клімату в усьому світі, навіть 1,5°C є небезпечним, і наші суспільства погано підготовлені, щоб впоратися з цим.
За останні 20 років ми відчули, що таке світ, який потеплішав приблизно на 1 градус. Жоден регіон не залишився осторонь цього впливу: все більше країн стикаються з пожежами, повенями та буревіями, що призводить до руйнівних людських і фінансових втрат, які виходять далеко за межі національних кордонів. У період з 2000 по 2019 рік пов’язані з кліматом катастрофи забрали понад півмільйона життів, завдали збитків на суму понад 2 трильйони доларів США і торкнулися майже чотирьох мільярдів людей по всьому світу.
Навіть при потеплінні на 1,5°C до одного з семи видів загрожує зникнення, критичні екосистеми, такі як тропічні коралові рифи, зазнають руйнування, а екстремальні хвилі спеки, які наші прабабусі та прадідусі переживали раз у житті, відбуватимуться в середньому кожні шість років. Багатовікове танення льоду призведе до підвищення рівня моря, що затопить такі великі міста, як Лондон, Нью-Йорк, Шанхай і Калькутта. Зусилля вразливих і маргіналізованих спільнот, спрямовані на те, щоб вирватися з бідності, будуть підірвані, а економічний розвиток кожної країни стане на заваді.
Питання соціальної справедливості
Таким чином, обмеження глобального потепління є питанням соціальної справедливості, прав людини та довгострокового розвитку, і цей імператив залишається актуальним, навіть якщо ми перетнемо поріг у 1,5°C. Більше того, хоча перевищення порогу матиме непередбачувані політичні наслідки, оскільки зростуть вимоги компенсації за шкоду, якої можна було б уникнути, політичні наслідки скорочення викидів парникових газів залишаються відповідними до того, що вже окреслено в Паризькій угоді.
Щоб зупинити глобальне потепління, угода очікує від країн впровадження планів зі скорочення викидів, які представляють їхні “найвищі можливі амбіції”. Хоча уряди не в змозі досягти цієї мети, перевищення 1,5°C не змінює їхньої відповідальності; насправді, виконання цих зобов’язань буде ставати все більш важливим, оскільки температура продовжуватиме зростати. Єдиний спосіб підвищити наші шанси утримати потепління на межі – це взяти на себе зобов’язання та впроваджувати більш амбітні скорочення викидів у найближчій перспективі щороку до 2035 року.
Навіть якщо ми не зможемо уникнути перевищення, поріг залишається актуальним. Кожна частка градуса має значення, тому глобальні кліматичні зусилля мають бути зосереджені на обмеженні перевищення 1,5°C і якнайшвидшому поверненні до безпечних рівнів. Зокрема, мета Паризької угоди щодо досягнення глобального нульового рівня викидів парникових газів може допомогти повернути назад частину надмірного потепління. Щоб зберегти безпечну, придатну для життя і справедливу планету, ми повинні тримати в полі зору межу в 1,5°C і гарантувати, що її досягнення залишається нашим пріоритетом.
Автор: ЙОРІ РОГЕЛЬ
Джерело: Project Syndicate, США