Новини України та Світу, авторитетно.

Португаломовні країни в Африці – нові союзники Росії?

Спроби Росії зробити португаломовні країни Африки своїми союзниками стають дедалі наполегливішими. Португалія та Захід цим стурбовані. Що РФ може запропонувати?

У Санкт-Петербурзі між Росією та Сан-Томе та Принсіпі було підписано угоду про військове співробітництво “на невизначений термін”, що викликало занепокоєння влади Португалії. 6 травня документ було опубліковано на офіційному сайті МЗС РФ. Угода вже набула чинності і включає домовленості про постачання зброї, підготовку військових кадрів і проведення спільних навчань. Також у документі йдеться про взаємні візити представників військової авіації та морського флоту та про обмін розвідувальною інформацією.

Таким чином, всі шість португаломовних країн Африки, які входять до Співдружності португаломовних країн (CPLP), вже підписали військові угоди з Росією. Їхні перші контакти з Москвою виникли ще за радянських часів. Тоді організації, що боролися проти португальського колоніального режиму, заручилися політичною та військовою підтримкою Кремля. Після розпаду Радянського Союзу їхні відносини з Росією продовжилися, і останніми роками Москва намагається зміцнити ці зв’язки.

Розбіжності всередині португаломовної спільноти

Усередині Співдружності португаломовних країн, до якої, крім Португалії, входять її колишні колонії, виникла стримана, але інтенсивна дипломатична суперечка щодо позиції дев’яти повноправних членів блоку щодо війни РФ проти України.

Лише дві з шести португаломовних країн Африки – Кабо-Верде та Сан-Томе та Принсіпі – у березні 2022 року засудили російську агресію, підтримавши резолюцію Генасамблеї ООН. Дві інші держави – Ангола та Гвінея-Бісау – засудили анексію Росією частини українських територій та назвали незаконними так звані російські “референдуми” на окупованих українських територіях.

“Співдружність довго намагалася замаскувати цей розкол усередині організації, але після укладення військової угоди між Росією та Сан-Томе та Принсіпі конфлікт став очевидним”, – каже репортер DW у Лісабоні Жоао Карлос. На його думку, ситуація, що склалася, ясно показує, що крім мовної та культурної подібності, в португаломовному світі існують і відчутні конфлікти інтересів.

Колишній міністр закордонних справ Східного Тимору та нинішній голова CPLP Закаріас да Кошта закликав “не драматизувати” ситуацію і наголосив на необхідності поваги до суверенітету всіх держав, що входять до блоку. “Співдружність португаломовних країн – це не тільки я, а всі дев’ять країн, що входять в організацію. Ми повинні поважати суверенне рішення Сан-Томе та Принсіпі”, – сказав да Кошта.

Португалія в сум’ятті

Міністр закордонних справ Португалії Паулу Ранжел висловив “тривогу, стурбованість та замішання” Португалії та інших європейських держав у зв’язку з підписанням документа. Проте днем згодом він заявив, що ця угода не вплине на відносини між Португалією і Сан-Томе і Принсіпі, кілька разів наголосивши у виступі, що Сан-Томе є суверенною державою.

Прем’єр-міністр Кабо-Верде Уліссеш Коррейя і Сілва висловив свою позицію досить дипломатично. “Було б добре, якби існувала спільна позиція щодо зовнішньої політики, але це не головна мета CPLP, членами якої є вільні та незалежні країни”, – заявив він.

Нарешті, на полеміку, що розгорнулася в португаломовному співтоваристві, відреагував глава уряду Сан-Томе і Принсіпі Патріс Тровоада, заявивши в пресі, що Сан-Томе є незалежною державою, яка не дозволить диктувати, з ким укладати угоди про дружбу та співпрацю.

Представник найбільшої у країні опозиційної Соціал-демократичної партії (MLSTP) Рауль Кардосо висловив незгоду з прем’єр-міністром. “Сан-Томе та Принсіпі справді суверенна держава, але жодна країна світу не повинна приймати настільки серйозні рішення без консультації зі своїми партнерами. Найбільше нас турбує, що ця військова угода не має обмеження терміну дії. Нас також турбує, що документ був узгоджений і підписаний у кулуарах, без обговорення з владою нашої країни”, – сказав Кардосо в інтерв’ю DW.

Сан-Томе та Принсіпі: маленька країна з великим геостратегічним значенням

“Занадто маленька, занадто далека і занадто незначна”, як її часто описують у міжнародній пресі, Сан-Томе та Принсіпі – одна з найменших держав Африки. Однак архіпелаг, розташований у Гвінейській затоці і що налічує близько 200 тисяч жителів, має набагато більше геостратегічне значення, ніж заведено вважати. Наприклад, екваторіальне розташування цієї країни уможливлює радіомовлення на весь африканський континент.

Через близькість до основних країн-експортерів нафти, таких як Нігерія, Габон, Екваторіальна Гвінея та Ангола, багато років планується будівництво глибоководного порту для великих танкерів біля північного берега головного острова країни. Це полегшило б транспортування сирої нафти, якої у місцевих водах удосталь. Сан-Томе вже уклав відповідні попередні угоди з Нігерією та Анголою, а французькі та китайські компанії виявили зацікавленість у реалізації цього проєкту.

У військовому відношенні Сан-Томе та Принсіпі співпрацює, в першу чергу, з Бразилією та Португалією, чий військово-морський флот патрулює води архіпелагу. Португальські збройні сили також проводили військову підготовку в країні з моменту оголошення її незалежності у 1975 році.

Гвінея-Бісау наступна у списку Кремля?

Президент Гвінеї-Бісау Умару Сісоку Ембало 9 травня відвідав Росію з офіційним візитом та взяв участь в урочистих заходах, присвячених святкуванню Дня Перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Після цього він публічно заявив, що Росія може розраховувати на Гвінею-Бісау як на “постійного та вірного союзника”. У листопаді 2018 року країни вже підписували угоду про військове співробітництво, але оглядачі впевнені, що його нова розширена версія готова до підписання, проте президент Ембало поки що не дав цьому офіційного підтвердження. “Я використав святкування у Москві, щоб поговорити про те, як наші дві країни можуть отримати користь одна від одної”, – сказав він після повернення з Москви.

У червні Гвінея-Бісау змінить Східний Тимор на посаді голови у Співдружності португаломовних країн.

Соня Шнайдер

DW

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: