“Китай прирівнює жертву та агресора”, – говорять експерти про позицію лідера Китаю Сі Цзіньпіна стосовно російської агресії проти України. Під час шестиденного турне Європою Сі Цзіньпін намагається зменшити рівень напруги з Європою на економічному та дипломатичному напрямках, розставити потрібні Китаю політичні наголоси і поглибити зв’язки з дружніми до Китаю країнами. Водночас Пекін навряд чи готовий віддалитись від Росії.

Шестиденне турне та економічні суперечки

Президент Китаю Сі Цзіньпін здійснює шестиденне турне Європою. Серед країн, які він відвідує – Франція, Сербія та Угорщина. На тлі напруги через торговельні питання та звинувачення на адресу Китаю у шпигунстві, для першого за останні пʼять років візиту в Європу Сі Цзіньпін обрав країни, з якими у Пекіна найбільш дружні відносини.

“Перша країна в турне – Франція і президент Еммануель Макрон час від часу робить заяви щодо стратегічної автономії. Ці слова – приємна музика для Сі Цзіньпіна”, – говорить головний аналітик Євразійської Групи США Елі Вайн. Далі Сі Цзіньпін відвідує Сербію і Угорщину, які, за словами аналітика, “значно краще ставляться до китайських інвестицій та китайської дипломатії ніж інші європейські країни”.

Китай намагається уникнути торговельної війни з Європейським Союзом через суперечки навколо експорту Китаєм дешевих електричних автівок, виробництво яких субсидовано Пекіном. Інша проблема – обмеження для європейських компаній на китайському ринку.

Про дисбаланс у торговельних відносинах між ЄС та Китаєм вже тривалий час застерігають європейські дипломати. “В наших інтересах знайти спільну мову, виправити дисбаланс в торговельних відносинах. В іншому разі, нам доведеться значно пришвидшити процес зменшення цих ризиків. Суспільна думка здійснюватиме більший тиск на політичних лідерів на користь відмежування від Китаю”, – зауважував раніше верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Знизити градус напруги

Експерти називають турне китайського лідера спробою знизити рівень напруги та вірогідність застосування Європейським Союзом політичних обмежень проти Китаю.

Поїздка спрямована на те, щоб розрядити ситуацію та зменшити ризики того, що Європа вживатиме заходів у відповідь, вважає голова Брюссельського офісу Інституту Меркатора Гжегож Стек. “Якщо Пекін не відповідатиме на занепокоєння, чи то йдеться про підтримку Китаєм Росії, чи про питання що стосується європейських компетенцій, пов’язаних з торгівлею, занепокоєннями щодо економічної безпеки – ЄС застосує різні заходи. Тож ця поїздка спрямована на те, щоб послабити готовність Європи до таких дій”, – наголошує Гжегож Стек.

Угорщина і Сербія, які президент Китаю відвідує після Франції, прихильно ставляться до поглиблення економічних зв’язків із Китаєм та неодноразово висловлювали зацікавленість в мільярдах доларів китайських інвестицій та розширенні виробництва електрокарів та батарей за кордонами Китаю.

Не менш важливим ніж економіка є політичне обґрунтування напрямків турне китайського лідера. “Китай хоче, щоб цей візит був успішним для Сі Цзіньпіна. Тож у Західній Європі вони обрали лідера, який стратегічно незалежний від Сполучених Штатів. Китай зацікавлений у тому, що Макрон називає стратегічною автономією. Деякі називають це китайською стратегію – розділяй та володарюй”, – говорить професор Джорджтаунівського університету Денніс Вайлдер. За його словами, інші дві країни – Угорщина і Сербія, досить прихильні до Путіна, “при тому, що і Китай досить прихильний до Путіна”.

Китайський символізм і відносини Пекіна з Москвою

Китай вклав у цей візит також символізм – в Сербію президент Китаю прибув в день 25 річниці атаки військ НАТО на посольство Китаю у Белграді – під час операції Союзна сила, коли альянс військовим шляхом змушував тогочасного лідера Югославії Слободана Мілошевича припинити репресії в Косово. Влада в Китаї дотепер вважає це знаком агресивності НАТО та прикладом, чому Росія начебто відчувала загрозу від Альянсу перед вторгненням в Україну.

З Москвою Пекін дедалі поглиблює відносини, розширюючи економічні зв’язки і експорт обладнання подвійного призначення. Саме зменшення ризиків наслідків близькості Пекіна і Москви експерти називають однією з головних дипломатичних цілей візиту Сі Цзіньпіна. “Дипломатично, думаю, що Китай розуміє, що поглиблення відносин Китаю та Росії, підтримка Китаєм російської воєнно-промислової бази, поглиблення зближення між Пекіном та Москвою мають руйнівний ефект для відносин Китаю з Європою”, – говорить головний аналітик Євразійської Групи США Елі Вайн. За його словами, Сі Цзіньпін намагається представити Китай як надійного посередника між Росією та Україною. “Китай намагається показати себе як дорослого, зрілого дипломатичного посередника на міжнародній арені”, – додає Вайн.

Питання війни Росії проти України очікувано стала однією з ключових тем під час візиту Сі Цзіньпіна у Францію. Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Франції Еммануель Макрон закликали президента Китаю Сі Цзіньпіна використати вплив Пекіна, щоб змусити Росію припинити свою війну проти України. “Ми погоджуємось, що Європа та Китай разом зацікавлені у мирі та безпеці. Ми розраховуємо на те, що Китай використає весь свій вплив на Росію, щоб припинити агресивну війну Росії проти України”, – наголосила під час візитку Сі Цзіньпіна до Франції президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн.

“Фальшивий нейтралітет”

В європейському турне китайський керівник Сі Цзіньпін заявив, що Китай хоче сприяти миру у Європі і в Україні зокрема, але знову не засудив Росію за агресію, а російське повномасштабне вторгнення і надалі називав “українською кризою”. Професор Джорджтаунівського університету Денніс Вайлдер назвав політику Китаю стосовно України фальшивим нейтралітетом.

“Думаю, що важко бути посередником у конфлікті, якщо ти навіть не говориш, що Росія вдерлась в Україну. Китай намагається уникнути будь-якого засудження. Важко уявити, щоб Китай впливав на те, що робить Путін. Насправді те що вони роблять – так це підтримують воєнні зусилля Росії з обладнанням подвійного призначення, про що в деталях говорила адміністрація президент Байдена”, – говорить Вайлдер.

Під час європейської поїздки лідер Китаю заявив, що виступає за шлях переговорів та підтримає мирну конференцію, яка об’єднає всі сторони та буде визнана Україною і Росією. Ця позиція не дуже відрізняється від так званого мирного плану Китаю, який Пекін оприлюднив у лютому 2023 року, де йшлося про повагу до територіальної цілісності “всіх країн”, водночас Україна при цьому конкретно не була названа.

“На жаль, я не бачу в цьому прориву. Якийсь час тому ми вже бачили мирну пропозицію Китаю з 12 пунктів. Насправді мій друг попросив Chat GPT зробити цю пропозицію з 12 пунктів і її важко відрізнити від китайської. Обидві загальні і не заглиблюються в деталі”, – говорить старший науковий співробітник RUSI Чарльз Партон.

У щирості бажання Китаю вплинути на агресивну політику Росії сумнівається і Гжегож Стек. Експерт підкреслює, що Пекін сприймає російську війну проти України крізь призму геополітичного суперництва зі Сполученими Штатами: “З європейської точки зору, велика проблема полягає у мові, яку використовує Пекін, прирівнюючи жертву та агресора, намагаючись дати однакову платформу для обох в усіх обговореннях стосовно мирного врегулювання російської агресії. Пекін сприймає російське вторгнення крізь призму геополітичного суперництва зі США та поширює наративи подібні до тих, що поширює Москва”.

Експерти відзначають, що за допомогою європейського турне китайський лідер намагається зменшити рівень напруги на економічному та дипломатичному фронті та водночас – зробити потрібні Китаю політичні наголоси і поглибити зв’язки з дружніми до Китаю країнами. Водночас Пекін навряд чи готовий віддалитись від Росії, чи запропонувати реалістичні плани мирного врегулювання російської агресії в Україні.

Олексій Коваленко