ДУМКА
Об’єднання ринків капіталу може розблокувати велику кількість приватних інвестицій – і допомогти європейцям створити багатство.
Мета Європи – досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року, що є ключовим елементом глобальних зусиль, спрямованих на зупинення зміни клімату, потребуватиме великих коштів – за одними оцінками, понад 30 трильйонів доларів на все, від електромобілів до нових зелених технологій.
Цього не станеться, якщо європейці радикально не змінять спосіб інвестування.
Набагато більшою мірою, ніж у США, європейці схильні зберігати свої заощадження в банках, отримуючи мізерні відсотки. Пенсійні системи здебільшого є розподільчими, і мало що інвестується зараз для майбутніх пенсій. Як наслідок, європейські фінансові ринки не мають достатньо капіталу, щоб запропонувати підприємцям або створити власні версії Amazon, Google чи Microsoft. В єврозоні інвестиції домогосподарств в акції та боргові цінні папери, прямі та непрямі, становлять лише 1,4 річного валового внутрішнього продукту порівняно з 3,4 річного валового внутрішнього продукту в США.
Європа не інвестує так, як Америка – Домогосподарства США надають набагато більше капіталу, як безпосередньо, так і через пенсійні фонди
Чому нерівність? Об’єднання. В Америці 19-го століття величезні потреби промислових підприємств у капіталі, особливо залізниць, які фізично об’єднували країну, призвели до появи національних ринків облігацій та акцій, які приваблювали інвесторів, готових ризикувати заради великих потенційних винагород. У 20-му столітті сильний національний орган, Комісія з цінних паперів і бірж, запобіг регуляторній фрагментації між штатами, створивши при цьому єдині правила розкриття інформації та захисту інвесторів.
Європа могла б отримати величезну користь від подібного союзу. Люди мали б більше можливостей для створення багатства, а компанії – більше засобів для розширення – потенційно це додаткові 470 мільярдів євро на рік. Інвестиції могли б так само вільно перетікати з Фінляндії до Греції, як з Каліфорнії до Нью-Йорка. Такого бачення чиновники ЄС домагаються щонайменше з 2015 року, прагнучи гармонізувати правила і зруйнувати кордони.
Однак поки що фрагментація переважає. Європейський Союз досі має 27 окремих регуляторів ринку цінних паперів і десятки бірж, на деяких з яких рідко відбувається первинне публічне розміщення акцій. Бюрократи чіпляються за свої юрисдикції, а фінансові компанії воліють працювати з прихильними до них органами влади. Системи оподаткування та банкрутства розходяться: Станом на 2019 рік вартість стягнення боргів коливалася від 3,5% у Бельгії до 22% в Італії (диспропорція, яку остання останнім часом намагається усунути).
Навряд чи гармонійно – Вартість банкрутства в Європі сильно залежить від того, де воно відбувається
Лише обрані європейські лідери мають владу покращити цю картину. Історія підказує, що під тиском обставин вони можуть переступити через вузькопартійні інтереси заради спільного блага. Десять років тому, мотивовані борговою кризою, вони уповноважили Європейський центральний банк здійснювати нагляд за фінансовими установами по всій єврозоні, зменшивши роль національних наглядових органів. Це стало вирішальним кроком на шляху до ширшого банківського союзу.
Зміна клімату має стати таким самим поштовхом для об’єднання ринків капіталу. Фінанси урядів країн ЄС надто обмежені, щоб самостійно задовольнити величезні інвестиційні потреби “зеленого” переходу. Ринок набагато краще пристосований для розподілу капіталу на найкращі технології та проекти. Високопосадовці, серед яких президент ЄЦБ Крістін Лагард, комісар ЄС Майред Макгіннес і директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва, розуміють нагальність цього питання.
Як перший крок, ЄС повинен створити справжній наднаціональний регулятор цінних паперів, подібний до SEC, щоб забезпечити послідовне застосування існуючих правил і сприяти подальшій гармонізації. Чиновники також повинні сприяти розвитку приватних пенсійних фондів – наприклад, шляхом автоматичної реєстрації працівників – щоб допомогти людям заощаджувати на пенсію, одночасно надаючи компаніям фінансування за рахунок власного капіталу та боргових зобов’язань. Крім того, вони повинні переглянути правила, щоб дозволити розумне переоформлення кредитів у цінні папери, створити більше інвестиційних активів і розширити можливості банків у сфері кредитування.
Зміна клімату ставить багато епохальних викликів. Фінансовий – один з найважливіших. Європейські лідери повинні проявити політичну волю, щоб вирішити цю проблему.
Від редакції
Джерело: Bloomberg