Рязанська та Воронезька області Росії зазнали атак безпілотних літальних апаратів уночі 1 травня.
Влада Воронежа заявила, що дрон було збито силами протиповітряної оборони і засобами РЕБ, натомість на Рязанському нафтопереробному заводі атака безпілотника спричинило пожежу.
Атаки дронів по російській паливній інфраструктурі відбуваються регулярно й мають значний ефект на воєнну машину та на населення Росії, кажуть оглядачі.
Ціни на бензин і дизель у Росії ростуть
Хвиля ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах у глибині Росії змусила Кремль поспішати захистити власну територію, водночас ведучи агресивну війну в Україні, й водночас “атаки досягли неймовірного” – в одній з найбільших у світі нафтових держав закінчився запас бензину, пише Politico.
За даними Росстату, у березні ціни на бензин зросли на 16% у порівнянні з лютим і на 30% у порівнянні з груднем минулого року. Даних за квітень ще немає.
Російські експерти твердять, що НПЗ в РФ “недозавантажені” й “удари українських безпілотників не виведуть енергосистему з ладу”, відзначає Forbes.ru. Видання пише, що зростанню цін не завадило навіть рішення Кремля з 1 березня ввести піврічну заборону на експорт бензину.
Російський Forbes цитує місцевих оглядачів, які називають серед причин подорожчання пального: початок весняних польових робіт, зростання світових цін на нафту, “простоювання” НПЗ через “планові ремонтні роботи”. Однак також дехто пов’язує це і з ударами по нафтових потужностях Росії, що зокрема викликає занепокоєння щодо стабільності ринку. У Кремлі кажуть, що запасів нафтопродуктів у країні достатньо й там навіть планують збільшити перероблення нафти.
Водночас раніше американські медіа із посиланням на власні джерела у галузі писали, що через повені та уповільнення ремонту на заводах, які постраждали від атак українських безпілотників тижневе перероблення нафти в Росії досягло майже 11-місячного мінімуму.
Politico зауважує, що українська стратегія постійних точкових ударів по нафтовій промисловості виснажує російські сили і є “хорошим способом зняти тиск із лінії фронту”.
Для Москви це становить і політичну, і військову проблему, твердить видання, адже “дешеве паливо є важливим для воєнних зусиль Росії, воно є ключовою частиною пропозиції президента Владіміра Путіна громадськості, протиотрутою від затримки зарплат і слабкого рубля”.
Експерти, які говорили із американським виданням, вважають, що ціни на бензин навряд чи впадуть найближчим часом — і Росії, можливо, навіть доведеться імпортувати бензин із Білорусі. Також оглядачі припускають, що “фізичні санкції” України можуть прискорити реальні” подальші обмеження Заходу проти російської нафтопромисловості, що фінансує воєнну машину Кремля.
ПАРЄ визнає законність ударів по НПЗ
Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати місяцями – публічно й непублічно – закликають Україну утриматись від атак на нафтову промисловість Росії. Офіційно американські високопосадовці заявляють, що не заохочують і не допомагають Україні з ударами по міжнародно визнаній території Росії.
Міністр оборони США Ллойд Остін казав, що удари по російській нафтопереробній мережі можуть мати “побічний ефект”, а його помічниця Селест Волландер заявила, що російська нафтова і газова інфраструктура є цивільними цілями, а отже Київ не повинен їх атакувати.
Водночас деякі європейські союзники визнавали право Києва на такі атаки, а генеральний секретар Єнс Столтенберг заявив, що війна в Україні є загарбницькою, і Україна має право на самооборону, включаючи здійснення ударів по законних російських воєнних цілях за межами України.
При цьому Резолюція ПАРЄ 2540 (2024) підтверджує, що “за міжнародним гуманітарним правом російські нафтопереробні заводи є законними цілями військових атак”.
Українські експерти нагадують, що російські НПЗ випускають не лише бензин для цивільних цілей, а і продукцію військового призначення, зокрема, реактивне пальне для авіації.
Також глава центру “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар зауважив, що під час операції “Буря в пустелі” американська авіація завдала ударів по 11 нафтопереробних заводах Іраку, по 5 нафтопроводах і виробничих підприємствах, по численних нафтових танкерах, великих нафтосховищах, газонафтових сепараторах та по експортному нафтопроводу.
“За законами ведення війни воюючим сторонам дозволено завдавати ударів по НПЗ та нафтосховищам, якщо вони суттєво допомагають противнику вести бойові дії”, – додав він.
Українська влада, зокрема Головне управління розвідки Міноборони коментує, але офіційно не бере відповідальність за атаки дронами по воєнних об’єктах та нафтопереробних потужностях, що також пов’язані із російським військово-промисловим комплексом, на території РФ.