На тлі успішних атак по російській нафтопереробній галузі Україна нарощує зусилля у виробництві та роботі із дронами на фронті, відзначають західні експерти.
Зокрема цей напрямок роботи відзначив президент України Володимир Зеленський: “Дякую всім, хто тренує операторів, нашим воїнам за ефективну роботу. Дякую всім, хто працює на виробництві, хто своєю працею забезпечує більше захисту українському небу”.
Україні потрібно оптимізувати та масштабувати виробництво безпілотників
“Швидкий розвиток української індустрії дронів відображає кмітливість та винахідливість, які дозволили їй протистояти вторгненню значно більшого сусіда”, пише Wall Street Journal. Однак газета зазначає, що виклик для Києва полягає у тому, що Росія має значно більші масштаби, “поставила всю свою економіку на воєнні рейки й розгортає сотні безпілотників іранського виробництва Shahed у тандемі з ракетами, щоб підірвати протиповітряну оборону України”.
Журналісти видання побували на одному з виробництв ударних дронів на заході України, де зокрема працюють колишні представники авіаційної галузі, використовуючи свій досвід в авіації. WSJ розповідає, що деякі з таких виробництв існують лише кілька місяців і швидко планують набрати виробничих обертів для масштабування.
“Що Україні потрібно зробити, це оптимізувати виробництво та вибрати ті безпілотники, які можна виробляти в масовому масштабі”, – пише Семюел Бендетт, експерт з безпілотних літальних апаратів дослідницької організації Center for Naval Analyses.
Дослідник Ейч Ай Саттон (H I Sutton), який використовує відкриті джерела OSINT, публікує інструкцію “з українських ударних дронів далекої дії”.
Хоча іранські дрони-камікадзе “Шахеди”, які застосовує Росія для ударів на фронті та по цивільних об’єктах в Україні, “є справжньою наступальною зброєю, їх використовують для розтягування української протиповітряної оборони та створення кращих шансів для більших крилатих ракет”, відзначає Саттон.
Він додає, що “Україна також все частіше використовує цей тип безпілотників… як частину ширших зусиль для покращення успіху крилатих ракет, але Україна також використовує їх для атак на стратегічні цілі в глибині Росії”.
Дослідник пояснює, що самі цілі, як-то нафтосховища та військові аеродроми, “мають стратегічне значення”, але ці атаки також сприяють тому, щоб російське населення більше відчуло на собі наслідки розв’язаної Москвою війни, а також це розтягує російську протиповітряну оборону, змушуючи російські сили розгортати системи далеко від лінії фронту.
Українська влада, зокрема Головне управління розвідки Міноборони коментує, але офіційно не бере відповідальність за атаки дронами по воєнних об’єктах та нафтопереробних потужностях, що також пов’язані із російським військово-промисловим комплексом, на території РФ.
Офіційно на різному рівні американські високопосадовці заявляють, що не заохочують і не допомагають Україні з ударами по міжнародно визнаній території Росії.
Міністр оборони США Ллойд Остін сказав, що удари по російській нафтопереробній мережі можуть мати “побічний ефект”.
“Для України краще здійснювати тактичні та оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу”, – сказав він.
Водночас європейські союзники більш прихильно висловлюються щодо української тактики вражати воєнні цілі на території Росії, що пов’язані із військово-промисловим комплексом Кремля.
Китай, США і Росія лідирують у “гонитві озброєнь” з виробництва дронів
Дрони – це нова світова “гонитва озброєнь”, пише Independent. Видання зазначає, що дані Всесвітнього відомства інтелектуальної власності показали, що з 2022 по 2023 рік кількість патентів, поданих на технології, пов’язані з безпілотними літальними апаратами, зросла на 16%, а Китай, Росія та США – серед п’яти країн, які найбільше розробляють цю технологію.
Марсель Пліхта, колишній аналітик Міністерства оборони США, сказав The Independent, що ситуація “відрізняється від більш традиційної гонитви озброєнь танків і гвинтівок, та значно більше стимулюється технологічним сектором, особливо в Україні та Росії, де подібні технології розробляються, щоб обійти війну на виснаження, де важко досягти будь-якого реального прогресу”.
У період між 2022 і 2024 роками Росія подала 342 таких патенти, Україна – лише 4 патенти, свідчать дані відомства інтелектуальної власності.
При цьому до 82% усіх глобальних патентів на дрони, поданих з 2015 року, походять від китайських компаній. У 2023 році 87% усіх заявок надійшли з Китаю.
На другому після Китаю місці за кількістю поданих патентів із технологій – США, із 858 заявками у 2023 році та загалом 5631 – із 2015 року.
Експерти розповіли британському виданню, що військовики бачать дедалі більше потенціалу у БПЛА, тому інвестують в їх розвиток.
Американська армія стає все більш зацікавленою дронами, при чому не лише у розробленні технологій, а й у відпрацюванні їхнього застосування на полі бою. Як пише Defense One, відповідна підготовка, зумовлена уроками, винесеними із розвитку подій на фронті в Україні, була нещодавно інтегрована до навчальних курсів армії США.
Щодо самого виробництва дронів, то Пліхта каже, що китайським дронам зараз “немає реальної альтернативи”, адже “безпілотники, виготовлені в США, дорожчі та доступні в менших кількостях, ніж у Китаї”. Однак він припустив потужний розвиток технології у США, Європі, зокрема, в Україні.