Вибори знову відбудуться на тлі масового переміщення населення, невирішеного конфлікту, часткової окупації та непоступливого режиму, пишуть Володимир Пран та Марун Сфейр
Цього літа на територіях, контрольованих урядом Башара Асада, відбудуться вибори до Сирійської народної асамблеї. У міру того, як розгортатиметься виборчий процес, у серії статей буде проаналізовано ключові елементи сирійських виборів та їхню роль у легітимізації правління партії “Баас”. Також буде проведено глибоке занурення у виклики, пов’язані з просуванням виборчої реформи в рамках політичного процесу за сприяння Організації Об’єднаних Націй (ООН).
Політичне середовище в Сирії залишилося незмінним після виборів 2020 року. Таким чином, вибори знову відбудуться на тлі масового переміщення населення, невирішеного конфлікту, часткової окупації та непримиренного режиму. Водночас, Незалежна вища виборча комісія Автономної адміністрації Північної та Східної Сирії (AANES) оголосила про проведення виборів до муніципальних рад 30 травня. Чи відбудуться після них вибори до законодавчого органу AANES, поки що неясно.
На північному заході Сирії Генеральна рада Шури оголосила про створення Вищого виборчого комітету для організації виборів. Звичайно, жодні з цих виборів не є “вільними і справедливими”; вони стосуються консолідації влади, а не політичної конкуренції. Але їхні результати визначатимуть систему управління на довгі роки. Про те, як виглядатиме виборчий процес на північному сході і особливо на північному заході Сирії, відомо небагато. Однак є досить чітке уявлення про процес, яким керує сирійський уряд.
Історично склалося так, що сирійські вибори фальсифікуються, і ці вибори не є винятком. Деякі аспекти є простими і очевидними, особливо придушення будь-якої справжньої опозиції, відсутність свободи ЗМІ та безпечного простору для громадянського суспільства, а також величезна кількість переміщених виборців. Інші аспекти, можливо, менш очевидні і можуть бути проігноровані під час адвокації або переговорів щодо політичних реформ. Вони здаються дещо приземленими, наприклад, розподіл місць у виборчих округах, система представництва та структура виборчих бюлетенів. Проте вони мають величезний вплив і гарантують переважну більшість Баас у парламенті з 1973 року.
Крім того, конституційне обмеження терміну перебування на посаді президента означає, що першочерговим завданням наступного парламенту буде внесення змін до Конституції, які дозволять президенту Асаду знову балотуватися у 2028 році. Це не є безпрецедентним. У 2000 році парламент вніс зміни до конституції і знизив віковий ценз з сорока до тридцяти чотирьох років, щоб мати можливість висунути молодого Башара на посаду президента. Коли у 2019 році за сприяння ООН було створено Сирійський конституційний комітет для обговорення реформ як передумови припинення громадянської війни в країні, дехто сподівався, що неминучі зміни до конституції можуть надати можливість для більш суттєвих і узгоджених конституційних реформ. Але комісія не працює вже два роки, і на будь-яке її відновлення доведеться чекати до перебудови глобальних політичних відносин.
Резолюція 2254 Ради Безпеки ООН від 2015 року розглядає вибори в ширшому контексті політичного врегулювання конфлікту шляхом переговорів. Однак це будуть вже шості вибори, організовані сирійським режимом з моменту прийняття Резолюції РБ ООН 2254, і режим знову проігнорує встановлені нею параметри, які включають вільні, чесні та прозорі вибори під наглядом ООН, залучення виборців з діаспори та повноцінну участь жінок.
Крайній термін для призначення виборів – 11 травня. Заяви російського уряду вже легітимізують цей процес, а партія “Баас” наразі проводить внутрішні вибори, які можуть бути не пов’язані безпосередньо з парламентськими виборами. У будь-якому випадку, першим кроком у цьому процесі є оновлення та аудит реєстру виборців, який має бути завершений до наступного тижня, але ще не розпочався.
Спостерігачі за Сирією неминуче запитають, чому ці вибори взагалі мають бути важливими. Проте можливості спостерігати за сирійськими політичними процесами обмежені, тому погляд на парламентські вибори 2024 року – це спроба знайти будь-які докази того, що Асад має якусь політику щодо майбутнього Сирії, окрім зміцнення статус-кво статистично неправдоподібних опитувань за відсутності опозиції. Враховуючи, що реформа конституції неминуча, чи матиме значення склад парламенту?
