Ці озброєні ферментами істоти здатні розщеплювати пластик. На те, аби він розклався, за інших умов знадобилися б десятиліття чи навіть століття.
На перший погляд, у восковій молі немає нічого особливо примітного. Її личинкова форма – бліді звивисті личинки – харчуються воском, який бджоли використовують для виготовлення стільників. Для бджолярів ці шкідники — те, чого слід швидко позбутися без вагань.
Але в 2017 році молекулярний біолог Федеріка Бертоккіні, яка досліджувала ембріональний розвиток хребетних в Національній дослідницькій раді Іспанії, зробила потенційно проривне відкриття щодо цих істот.
Бджолярка-любителька Бертоккіні, почистивши свій вулик, кинула кілька воскових черв’яків у поліетиленовий пакет. Через деякий час вона помітила, що хробаки почали робити маленькі дірки в пластику. Він починав руйнуватися, щойно його торкався рот хробака.
“Це був справжній момент еврики — це було блискуче”, — розповідає про момент, коли вона усвідомила, що це може означати.
“Це був початок історії. Початок дослідницького проєкту, всього”, – каже вона.
Хробаки робили те, що нам, людям, надзвичайно важко: руйнували пластик.
Більше того – хробаки, здавалося, перетравлювали пластик так, ніби він був їжею.
Щоб побачити, як працюють ці черв’яки, перегляньте відео від BBC Earth Science.
Як вони це роблять
Бертоккіні та її колеги-дослідники почали збирати рідину, що виділяється з рота хробаків. Вони виявили, що ця “слина” містить два критично важливих ферменти, Церера та Деметра, названі відповідно на честь римської та грецької богинь землеробства.
Ці ферменти здатні окислювати поліетилен, по суті, руйнуючи цей матеріал при контакті.
Випускати цих черв’яків у забруднене пластиком середовище може бути небезпечним для екосистеми, особливо враховуючи їхню здатність руйнувати вулики бджіл, зазначає Бертоккіні. (Тут хтось може згадати фантастичний роман “Мутант-59: пожирач пластику“, в якому мікроорганізми навчились поїдати пластик, знищили пластикові речі навколо людини і призвели до катастрофи).
Але вона сподівається, що ферменти, які виробляють хробаки, допоможуть подолати світову кризу забруднення пластиком.
Зараз Бертоккіні є однією з очільниць стартапу з біодосліджень Plasticentropy France. Їхня команда вивчає можливість збільшити обсяг цих ферментів для широкого використання.
“Основна мета — застосувати ці ферменти до пластикових відходів, — каже Бертоккіні. — Я дуже хочу, щоб це відкриття та технології перетворилися на рішення, яке можна було б використовувати в усьому світі”.
Багатообіцяючі ферменти можна знайти у низки різних організмів. Відомо, що деякі гриби та бактерії перетравлюють пластмаси, але для складних тварин ця здатність є рідкісною.
У 2022 році виявили ще одне безхребетне, яке має смак до пластику – “суперхробак” Zophobas morio, який може набирати вагу від дієти з полістиролу.
Планета пластику
Сьогодні у світі щороку виробляється 400 мільйонів тонн пластикових відходів.
З них від 19 до 23 мільйонів тонн (приблизно 2000 сміттєвозів) просочується у водні екосистеми. Це їх вбиває, а також тварин, які його проковтують.
Для повного розкладання пластику потрібно від кількох десятиліть до століть.
Щоб зменшити нашу залежність від пластику та його споживання, знадобляться ще численні глобальні заходи.
Багато країн пообіцяли скоротити виробництво та використання одноразового пластику, а глобальна угода щодо пластику очікується наприкінці 2024 року.
Але якщо такі ферменти згодом можна буде масово виробляти для розщеплення пластику, ймовірно, свою рятівну роль зіграють і крихітні істоти, які вилізли з поліетиленового пакета Бертоккіні.
