Американський фізик-теоретик і популяризатор науки Мітіо Каку переконаний, що квантова ера визначить майбутнє людства. На його думку, поки ще рано серйозно побоюватися небажаного розвитку штучного інтелекту, а квантові комп’ютери допоможуть розв’язати багато найсерйозніших проблем людства – за винятком, мабуть, однієї.
77-річний Мітіо Каку набув широкої популярності як популяризатор теоретичної фізики, який зумів пояснити широкому загалу складні наукові теорії простою і доступною мовою.
Каку – професор теоретичної фізики в Міському університеті Нью-Йорка і автор численних книжок, зокрема таких як “Рівняння Бога: у пошуках теорії всього”, “Фізика майбутнього” і “Квантова перевага: як квантова революція комп’ютерів змінить усе”.
В останній він розглядає можливості квантових комп’ютерів для розв’язання деяких із найнагальніших проблем, які стоять перед людством: від викорінення цілої низки хвороб до можливості прогодувати постійно зростаюче населення нашої планети.
Американський фізик, який народився в сім’ї іммігрантів з Японії, вважає, що штучний інтелект може становити для людства певну загрозу, але що ще не минув час на те, щоб навчитися його контролювати.
Бі-бі-сі звернулася до Мітіо Каку з проханням пояснити бачення майбутнього, про яке він розповідає у своїй книзі.
Бі-бі-сі: У своїх книгах ви неодноразово говорили про те, що в людини є “три мізки”. Що саме ви маєте на увазі?
Мітіо Каку: Якщо подивитися на мозок людини, то очевидно, що він складається щонайменше з трьох частин. Задня частина – це мозок рептилій, який відповідає за розпізнавання їжі, або здобичі, і аналізує в трьох вимірах середовище, у якому ми перебуваємо. У міру еволюції людини її мозок ставав дедалі складнішим. У неї з’явилася так звана лімбічна система, тобто центр, який відповідає за мотивацію, емоції та поведінку в соціальній ієрархії, тобто усвідомлює, яке місце в ній посідає, скажімо, ваш сусід – вищий чи нижчий. Це – соціальний, або “мавпячий” мозок.
І, нарешті, передня частина мозку – це префронтальна кора. Можна сказати, що ця його частина є своєрідною машиною часу. Вона бачить майбутнє. Вона постійно розглядає, яким шляхом розвиватимуться події
Бі-бі-сі: Здатність бачити майбутнє – вона є у всіх людей однаковою мірою чи ні?
М.К.: Що відрізняє мозок звичайної людини від мозку генія? Мозок звичайної людини реагує тільки на миттєві можливості, тобто розглядає тільки ті з них, що перебувають безпосередньо перед її очима. Такий мозок майже нічого не планує. Наприклад, якісь дрібні злодюжки хапають тільки те, що безпосередньо бачать. Вони планувати не в змозі. Тоді як великі мислителі здатні грамотно користуватися цією машиною часу, якою їх наділила природа. Вони можуть моделювати майбутнє. Вони розуміють закони природи, тож можуть спроєктувати теперішнє в майбутнє і припустити, яким же воно буде.
Бі-бі-сі: Чи можна сказати, яким буде найбільше відкриття, зроблене людством у найближчі 100 років, виходячи з того, що нам відомо сьогодні?
М.К.: Найбільші наукові досягнення минулого стосувалися як дуже маленьких, так і дуже великих речей.
Під маленькими я, звісно, маю на увазі будову і функції людського мозку та генетику. Під дуже великими – теорію Великого вибуху. Зараз ми стали розглядати всесвіт з погляду квантової теорії.
Наступний великий стрибок відбудеться, коли ми зуміємо об’єднати велике з маленьким. Коли ми зуміємо застосувати квантову теорію до розуміння генетики та людського мозку.
І в цьому нам мають допомогти квантові комп’ютери. У якомусь сенсі таким квантовим комп’ютером є сама мати-природа. Зараз ми використовуємо комп’ютери, що працюють на бінарному коді. Але природа працює інакше. Вона, на відміну від цифрового розуму, мислить не нулями і не одиницями. У неї – квантовий розум. Цей розум розуміє атоми, електрони і фотони. Саме з них складається мова всесвіту. І саме це і буде наступним великим проривом у науці.
Бі-бі-сі: Чи слід очікувати цього великого стрибка тільки у фізиці, чи він пошириться і на інші науки, наприклад, на медицину?
М.К.: Сучасна медицина працює методом проб і помилок. Спробуймо ці ліки. А вони спрацюють? Ми не знаємо. Гаразд, спробуймо інші. А вони допоможуть? Ми знову не знаємо. Добре, тоді давайте спробуємо третє.
Багато чудодійних ліків було знайдено випадково. Однак якщо застосувати до медицини квантову теорію, то дослідження вестимуться на молекулярному рівні. Ви зможете побачити і зрозуміти, як працює кожна окрема молекула.
Після цього ви почнете заповнювати прогалини в наявних знаннях і створювати нові ліки буквально з нуля. Чи означає це, що хіміки просто залишаться без роботи, тому що вони нам більше не будуть потрібні? Чи означає це, що всю роботу виконуватимуть квантові комп’ютери? Зовсім ні.
Хіміки майбутнього застосовуватимуть квантову теорію для розуміння хімічних реакцій. Біологи майбутнього користуватимуться квантовою теорією для глибшого розуміння ДНК. Але лікарі та науковці, які займалися тільки хімією і тільки біологією, залишаться без роботи. Оскільки майбутнє буде квантово-механічним, і створювати ліки ми будемо саме на основі квантової механіки.
Бі-бі-сі: Чи означає це, що ми станемо безсмертними? Що тоді й раку не буде?
М.К.: Квантові комп’ютери допоможуть перемогти рак. Ми зможемо спрогнозувати майбутню ракову пухлину задовго до її появи. Припустімо, що ваш ДНК-код можна буде легко зчитувати щоразу, коли, ви, наприклад, приймаєте душ або йдете в туалет. І за нинішнім станом ДНК можна буде спрогнозувати, що на вас чекає в майбутньому. Ракову пухлину можна буде передбачити за десять років до того, як вона розвинеться.
У США вже зараз можна здати кров для діагностики раку. Уже зараз такий аналіз гарантовано дасть відповідь, чи є у вас ракове захворювання чи ні. У майбутньому слово “пухлина” просто зникне з нашої мови, так само як і слово “рак” у застосуванні до захворювання.
Бі-бі-сі: Ви також говорите, що інтернету в його нинішньому вигляді теж більше не буде, що ми будемо безпосередньо підключатися до світової інформаційної мережі через мозок, тобто через розум…
М.К.: Інтернет майбутнього не буде цифровим. Цифрові технології занадто повільні й занадто грубі. Інтернет майбутнього буде квантовим і зіллється з мозком. Він називатиметься “брейнет” (англ. brainet, мережа мозку). Людина просто думатиме, а її думки переноситимуться по всьому світу, взаємодіючи з іншими думками або речами.
Тому дроти нам більше не знадобляться. Достатньо буде просто подумати, а брейнет зробить усе інше. Людина буде просто думати, а її думки стануть розходитися по всьому світу.
Бі-бі-сі: Останнім часом багато вчених говорять про небезпеки, пов’язані з поширенням штучного інтелекту. Яким вам видається майбутнє в цій галузі?
М.К.: Так, є люди, які кажуть, що одного чудового дня наші машини стануть занадто розумними і нападуть на нас.
На сьогодні людству загрожують три небезпеки: можливість ядерної війни, біологічна зброя і глобальне потепління. Однак до цього списку доведеться додати і четверту небезпеку: загроза існуванню людства, що виходить від штучного інтелекту. Але його розвиток загрожує двома потенційними загрозами, і вони абсолютно різні.
Перша з них абсолютно конкретна і безпосередньо загрожує життю окремих людей: дрони, здатні розпізнавати риси обличчя і навмисно або випадково вбивати кого завгодно і коли завгодно. Таким чином, у нас з’явиться автоматична машина для вбивства. Машина, яка зможе літати, яка зможе спостерігати за місцевістю, ідентифікувати конкретну людину і вбити її, наприклад, влаштувавши якусь аварію. Сюди ж можна віднести і війни, тобто навмисну спробу однієї країни вбити солдатів країни-противника.
І це станеться протягом кількох найближчих років. Але друга загроза серйозніша і має більш довгостроковий характер. Вона настане тоді, коли у нас з’явиться штучний інтелект, що наближається до інтелекту людини.
Щоправда, до цього ще далеко. Але рано чи пізно наші роботи зрівняються в інтелекті з мишами. Потім вони стануть такими ж розумними, як кролики. Потім настане черга собак і кішок, а під кінець їхні розумові здібності зрівняються зі здібностями мавп. У цей момент вони і стануть потенційно небезпечними, тому що мавпи розуміють різницю між мавпою і людиною.
Ось я і думаю, що цілком можливо, що через 100 років у нас з’являться роботи, практично не відрізняються від людей. До цього моменту ми маємо зробити все можливе, щоб у них не з’явилася власна думка, і щоб вони в жодному разі і помислити не могли на нас напасти. Ми повинні будемо вставити в їхній мозок чип, який би їх вимикав, якщо в них тільки виникнуть думки про вбивство.
Але я думаю, що до цього ще далеко і що в запасі в людства ще багато часу, перш ніж штучний інтелект досягне такого рівня. Безпосередню небезпеку становлять дрони, які можуть вбивати без розбору кого завгодно і де завгодно.
Бі-бі-сі: До якої міри квантові комп’ютери визначатимуть наше майбутнє?
М.К.: Дехто вважає, що квантова революція матиме настільки масштабні наслідки, що викорінить усі хвороби. Квантові комп’ютери дійсно можуть зробити досить багато. Я думаю, що в кінцевому підсумку вони зможуть розв’язати проблему старіння, і люди перестануть помирати від старості.
Проблему старості ми теоретично можемо вирішити, але я сумніваюся, що квантові комп’ютери можуть врятувати людство від міжособистісних проблем, які виникають у процесі спілкування. Ці процеси дуже складні ще й тому, що йдуть на тлі соціальних взаємодій. У будь-якому разі нам треба знайти якийсь шлях, щоб об’єднати людей, спонукати їх жити в мирі замість того, щоб постійно вести війни.
Бі-бі-сі: Які проблеми квантова ера вирішити не зможе?
М.К.: Я думаю, що комп’ютери здатні вирішити дуже багато проблем, крім однієї. Я вважаю, що вони допоможуть вирішити проблему глобального потепління. Вони здатні дати нам термоядерні електростанції, які не виробляють ядерних відходів. Вони створять нові ліки від таких хвороб, як рак, хвороба Альцгеймера або синдром Паркінсона, вони, безумовно, стануть джерелом підвищення добробуту суспільства.
Але є одна річ, яка наразі квантовим комп’ютерам не по зубах: викорінення таких людських слабкостей, як бажання вести війни або заздрість.
Еволюція дала нам можливість битися, дала нам здатність захищати те, що нам належить. Еволюція нагородила нас безліччю рис, одні з яких сприятливі та приносять людству користь, а інші – ні. Але еволюцію це не хвилює. Вона просто створює людей, які здатні вижити. І якщо для виживання потрібно вбити інших людей, то, з точки зору еволюції, нехай так воно і буде. І саме тому люди настільки далекі від досконалості.
Алехандро Мілан Валенсіа
Всесвітня служба Бі-бі-сі
