Робота на платформах часто представляється як сходинка для трудових мігрантів. Однак вона може виявитися для них не такою вже й сприятливою.
Робота на платформах в Європейському Союзі перебуває під посиленою увагою через нестабільні, а подекуди й експлуататорські умови праці та обмежене охоплення соціальним забезпеченням. Нещодавня угода щодо директиви про роботу на платформах дозволила досягти загальноєвропейського консенсусу щодо спільних рамок для класифікації статусу зайнятості працівників платформ. Але питання поганих умов праці залишається невирішеним.
Попри безсумнівний політичний прогрес, ми все ще мало знаємо про масштаби роботи на платформах і характеристики працівників, зайнятих на них. Це відкрило шлях для тверджень, що вона може стати сходинкою для вразливих працівників, таких як мігранти, для виходу на ринок праці.
Підхід до роботи на платформах як до вирішення проблеми інтеграції мігрантів до ринку праці породжує дилеми та виклики. Чи справді мігранти перепредставлені, як вважається? Якщо так, то які механізми спонукають їх до такого типу роботи і чи створює економіка платформ більш рівні умови порівняно з традиційною економікою?
Нестабільні сегменти
У нещодавньому дослідженні Європейського інституту профспілок проаналізовано роль економіки платформ у забезпеченні можливостей працевлаштування для трудових мігрантів. Багато говорилося про позитивну роль, яку можуть відігравати в цьому відношенні трудові платформи через відносно низькі бар’єри для входу, адміністративний тягар і вимоги до офіційного визнання кваліфікацій – іншими словами, платформи можуть забезпечити простий спосіб почати заробляти на життя після прибуття.
Особи без права на працю і ті, хто нещодавно прибув, особливо помітні в більш нестабільних сегментах економіки платформ, таких як догляд і прибирання, виклик автомобілів і доставка їжі. Аналіз репрезентативних даних ЄС підтверджує це. Люди, які народилися за кордоном, приблизно на 13 відсотків частіше вдаються до роботи на платформах, щоб заробити на життя. В основному це відбувається за рахунок мігрантів з третіх країн, які прибувають з-за меж ЄС. Найбільша перепредставленість у роботі на платформах спостерігається серед мігрантів, які народилися в Північній Америці, Австралії, Азії, Центральній та Південній Америці.
Серед мігрантів ті, хто не має іншої роботи, набагато частіше залучені до роботи на платформах. Це свідчить про те, що мігранти частіше беруться за роботу на платформах замість, а не на додаток до офлайн-роботи.
Це, своєю чергою, вказує на відсутність інших можливостей. Мігранти можуть стикатися з регуляторними перешкодами або бути в невигідному становищі, коли йдеться про соціальні мережі в приймаючій країні, що ускладнює пошук роботи на звичайному ринку праці. Зокрема, мігранти з країн, що не є членами ЄС, також можуть зазнавати дискримінації.
Хоча всі мігранти більш схильні до роботи на платформах, ніж корінне населення, це особливо помітно серед мігрантів з вищою освітою: мігранти з вищою освітою на 28% більш схильні до такої роботи. Частка студентів також вища серед мігрантів, які працюють на платформах. Це може бути пов’язано з тим, що економічні мігранти звертаються за студентськими візами, які легше отримати, і вони можуть поєднувати гнучку роботу з навчанням. Це також може відображати труднощі з пошуком роботи з відповідним рівнем кваліфікації.
Серйозне занепокоєння
Входження цих більш вразливих груп у сегмент загалом низькокваліфікованої роботи викликає серйозні побоювання щодо потенційної експлуатації та довгострокових негативних наслідків для інтеграції на ринку праці та перспектив. Хоча середній заробіток мігрантів-платформерів не надто відрізняється від заробітку працівників платформ загалом, він становить дещо більшу частку від загального річного заробітку. Крім того, мігранти-платформери в середньому на десять відсоткових пунктів частіше працюють на кількох платформах одночасно (за винятком випадків, коли вони займаються віддаленою професійною діяльністю).
Це свідчить про те, що мігранти більш інтенсивно працюють через платформи і є більш економічно залежними від них. Це ілюструє потенційний ризик того, що платформи можуть втягнути мігрантів у пастку роботи, яку відносно легко отримати, але яка може запропонувати мало шансів на подальшу інтеграцію та просування по службі.
Однак не слід ототожнювати працівників платформи з мігрантами. Переважна більшість працівників платформ не є мігрантами (в першому поколінні). Це важливо для будь-якого обговорення регуляторних заходів: заклики до регулювання, як правило, відхиляються на підставі нібито позитивної функції роботи на платформах як точки входу і сходинки для мігрантів.
У більш широкому сенсі, працівники платформ не є однорідною групою і за іншими характеристиками. Хоча вони трохи молодші за середній вік, ми знаходимо серед них людей з усіх демографічних груп. Їх об’єднує відносно нестабільне становище.
Симптом проблем
Мігранти більш схильні працювати на платформах, коли у них менше інших варіантів. Це узгоджується з попередніми висновками, які показують, що поширеність роботи, опосередкованої цифровими технологіями, вища в регіонах, де на традиційному ринку праці є менше альтернатив кращої якості. Таким чином, робота на платформах є симптомом проблем з інтеграцією на ринку праці для мігрантів, які не можуть знайти підходящу (або будь-яку) роботу в традиційній економіці, на додаток до викликів, які вона створює для підтримки якості робочих місць на традиційних ринках праці.
Тому ключовим моментом має бути забезпечення того, щоб платформи не обходили чинне законодавство, не створювали і не відтворювали умови для експлуатації вразливих трудящих-мігрантів.
Автори:
Агнешка П’яна – старша дослідниця з питань економічної, трудової та соціальної політики в Європейському інституті профспілок у Брюсселі, спеціалізується на якості робочих місць, політиці та регулюванні ринку праці, робочому часі та гендерних питаннях. Вона координує дослідження в рамках проекту ЄІП з питань роботи на контингентах та платформах.
Воутер Цвісен – старший науковий співробітник Європейського інституту профспілок, працює над питаннями нерівності на ринку праці та заробітної плати, а також етнічного та міграційного неблагополуччя.
Джерело: Social Europe, ЄС
