У знаковому зверненні до Конгресу прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда назвав Сполучені Штати незамінною країною. І він висловив співчуття американцям, «які відчувають самотність і втому від того, що вони є країною, яка майже сама підтримує міжнародний порядок» протягом останніх десятиліть. Але, наголосив Кісіда, Японія готова розділити тягар США.
Минуло майже десять років з того часу, як японський лідер приїжджав з державним візитом, і Кісіда, здавалося, надолужував втрачений час. На державній вечері у Білому домі в середу його годували лососем та стейком, а легендарний музикант Пол Саймон співав серенаду. Він брав участь у знаковому тристоронньому саміті з безпеки з президентом Байденом та їхнім колегою з Філіппін, президентом Фердинандом Маркосом-молодшим. І він усім цим показував, як Японія відмовляється від десятиліть офіційного пацифізму на користь сильнішої ролі у сфері безпеки Азії.
Сполучені Штати та Японія уклали десятки нових угод про співпрацю у сфері оборони. Збройні сили країн створять нову об’єднану командну структуру, яка дозволить їм краще протистояти передбачуваній загрозі Китаю, особливо для самоврядного острова Тайвань. І вони разом із Австралією розроблять нову мережу протиракетної оборони тихоокеанського базування.
“Це найзначніше оновлення нашого альянсу з моменту його створення”, – заявив Байден після зустрічі в Білому домі в середу.
“На космічному кораблі під назвою “Свобода і демократія” Японія пишається тим, що є вашим товаришем по кораблю. Ми на палубі, ми виконуємо завдання. І ми готові зробити все потрібне”, – сказав Кісіда Конгресу, використовуючи досить химерну метафору.
Вийшовши в центр уваги у Вашингтоні, Кісіда отримав короткий перепочинок від проблем, що ростуть усередині країни, де підтримка його уряду знизилася на тлі скандалу, пов’язаного зі збором коштів на політичні цілі. У Сполучених Штатах японський прем’єр-міністр міг би вказати на велику трансформацію, що відбулася під його керівництвом, на зміну стратегічних перспектив Японії, яка була вперше ініційована покійним попередником Кісіди Сіндзо Абе.
«За останні два роки Японія зробила раніше немислимі кроки для зміцнення свого оборонного потенціалу, у тому числі збільшила свій оборонний бюджет до 2 відсотків валового внутрішнього продукту протягом п’яти років, що зробило її третьою за величиною у світі», — розповіла моя колега Мішель Йе Хі Лі.
Кісіда, уродженець Хіросіми, який рішуче висловлювався про необхідність ядерного роззброєння, не є гарячим мілітаристом. Але, як він заявив Конгресу, він розглядає «поточну зовнішню позицію та військові дії Китаю» як «найбільший стратегічний виклик не лише миру та безпеці Японії, а й світу та стабільності міжнародної спільноти загалом». І він працював над підвищенням здатності Японії реагувати на цей передбачуваний виклик.
«Він уловив деякі важливі елементи революції Абе та розвинув їх тонкими та ефективними способами. Він зміг зробити те, що не зміг зробити Абе. У нього миролюбна політика та аура, але насправді це означає, що йому довіряють так, як ніколи не довіряли Абе», — сказав моїм колегам Деніел Рассел, колишній помічник держсекретаря у справах Східної Азії та Тихоокеанського регіону.
Тепер Кісіда ставить Японію в центр «ґрат» альянсів, як висловилися представники Байдена, які, як сподіваються Сполучені Штати, підтримуватимуть їхні інтереси в Азії. Сюди входить:
- «четвірка», що пов’язує Японію, Австралію, Індію та США;
- нові домовленості, досягнуті між Філіппінами, Сполученими Штатами та Японією перед наполегливістю Китаю в Південно-Китайському морі та Тайвані;
- посилення ролі Японії на наступному етапі співробітництва у галузі військово-морської безпеки між Австралією, Великобританією та Сполученими Штатами.
Якщо вашингтонським політикам вдасться реалізувати довгоочікуваний поворот до Азії, схоже, Японія повинна стати ключовим моментом у цьому повороті.
«Багато хто називає НАТО незамінним альянсом Сполучених Штатів, і це залишається головним пріоритетом», – написав Джеффрі Хорнунг в журналі “Foreignaffers”. — «Але, враховуючи геополітичне зрушення у бік Індо-Тихоокеанського регіону, настав час зробити американо-японський альянс набагато важливішим у великій американській стратегії».
Він стверджував, що партнерство США та Японії має стати «центром», навколо якого мають обертатися всі «спиці» цих інших угруповань у регіоні.
Крім розширення співробітництва у сфері оборони, Кісіда також наголосив на спільних цінностях Японії та США. Це важливо у період зростаючої втоми Заходу від вимог підтримки України у її опорі російському вторгненню та очевидної байдужості серед країн Глобального Півдня. Кишида умовив американських законодавців продовжувати надавати допомогу Києву, проте нові кошти було заблоковано у Конгресі.
«Мої візити до Києва і Бучі в березні минулого року справили на мене дуже суттєвий вплив. Насправді, торкнувшись суворої та трагічної реальності війни під час цього візиту, я став рішучішим у прагненні до… міцного миру в Україні якнайшвидше», — сказав Кісіда Лі в інтерв’ю, яке передувало його приїзду до Вашингтона, маючи на увазі українську столицю і найближче місто, яке стало місцем влаштованої жахливої різанини силами російських військ.
Кісіда відзначив значний внесок Японії у справу України, у тому числі понад 12 мільярдів доларів у вигляді допомоги та підтримки у розширенні можливостей Києва щодо виявлення дронів. Американські аналітики у захваті від готовності Японії брати участь у конфлікті далеко від своїх сусідів.
«На відміну від багатьох західних демократій, Японія уникла найгірших імпульсів популізму та ізоляціонізму», — написали Річард Армітідж, колишній заступник держсекретаря США, та Джозеф Най, політолог із Гарварду, у доповіді, яка закликає Токіо та Вашингтон йти ще далі, аби поглибити свій союз. — «Тому його роль у підтримці вільного та відкритого міжнародного порядку, заснованого на верховенстві закону, важливіша, ніж будь-коли».
Підтекстом тут, як і багатьох інших сферах, є Китай. Тісні обійми Кісіди та Байдена — це реакція на передбачуваний експансіонізм Пекіна та нещодавні випадки залякування, зокрема у його морській суперечці з Філіппінами.
«Індо-Тихоокеанський регіон зводиться до двох стратегічних концепцій. По-перше, це сусіди Китаю, і Китай встановлює правила. По-друге, Сполучені Штати є постійною тихоокеанською державою, на яку можна робити довгі ставки. Американська версія набирає чинності», – сказав Рам Емануель, посол США в Японії, оглядачеві Washington Post Джошу Рогіну в інтерв’ю.
«Моє послання Сі Цзіньпіну: «Не міняйтесь». Підтримуйте це вдома та по сусідству. Він заслуговує на визнання за всю свою допомогу», — додав Емануель, припускаючи, що поведінка китайського президента зміцнює позиції Сполучених Штатів.
